Постанова № 48540099, 12.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 серпня 2015 р. № 820/5621/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бездітка Д.В.,

суддів - Сагайдака В.В., Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представників першого відповідача - Смородської М.С., Колотілової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України

про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів, Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- стягнути з Міністерства юстиції України грошову суму у розмірі 16065 (шістнадцяти тисяч шести десяти п'яти гривень) 99 копійок як недоплачену ОСОБА_1 пенсію за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року;

- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання ним у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти та направити на адресу Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, що знаходиться за адресою: 61170, м.Харків, вул.Блюхера, 22-Б, письмову вимогу про необхідність виконання ним щодо ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України"

- зобов'язати Міністерство юстиції України подати до суду у встановлений судом строк письмовий звіт про вчинення ними у межах своїх повноважень дій по виконанню щодо ОСОБА_1 у повному обсязі постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- визнати бездіяльність Пенсійного фонду України щодо невиконання ним у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до постанови Московського районного суду м.Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" за період з 01.11.2011 року по кінцевий день місяця, у якому постанова суду по цій справі набуде законної сили та направити цей розрахунок до Міністерства юстиції України для здійснення ним виплати заборгованості з виплати ОСОБА_1 пенсії за зазначений період;

- зобов'язати Пенсійний фонд України розпочати виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі згідно постанови Московського районного суду м.Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" » з першого числа місяця, який слідує за останнім днем місяця, відповідно по який здійснений перерахунок заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1;

- зобов'язати Пенсійний фонд України подати до суду у встановлений судом строк письмовий звіт про виконання ним у повному обсязі щодо ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої пенсії відповідно до розрахунку Пенсійного фонду України.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що відповідач своєю бездіяльністю, яка виражена у невиконанні у повному обсязі стосовно позивача постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" порушує його права.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги по адміністративній справі №820/5621/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Президента України про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії наступним чином: залишено в провадженні адміністративної справи №820/5621/15 позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та в цій частині позовних вимог передати справу для розгляду до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Пенсійний фонд України.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів адміністративного позову та уточнень до нього.

Представник відповідача, Міністерства юстиції України, в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Згідно письмових заперечень вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а викладені в позовні заяві доводи такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і нормам матеріального права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, Пенсійного фонду України, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно наданих суду письмових заперечень вказав, що постанова Московського районного суду м. Харкова виконана в повному обсязі у зв'язку з чим, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дії відповідача незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, визнання бездіяльності незаконною.

Московським районним судом м. Харкова 11.05.2011 року прийнята постанова про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково(а.с.65-67 том 1).

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити підвищення ОСОБА_1 пенсії на 12% з 09.05.2011 року відповідно до постанови від 13.07.2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з виплатою недоотриманих сум.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м, Харкова здійснити ОСОБА_1 збільшення йому пенси у 3,5 рази з 09.052011 року відповідно до постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з виплатою недоотриманих сум пенсії.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_4 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011 року відповідно до постанови КМУ від 14.04.2010 року «Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника». В іншій частині вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 р. по справі №2а-6788/10/2027 в оскаржуваній частині залишено без змін(а.с.68-69).

Позивач звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявою від 23.12.2011 року з виконавчими листами, виданими Московським районним судом м. Харкова 22.12.2011 року (а.с.154 том 1).

Постановою державного виконавця від 03.07.2012 року відкрито виконавче провадження відповідно до виконавчого листа виданого 22.12.2011 року про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова збільшити розмір пенсії ОСОБА_1 у 3,5 рази з 09.05.2011 року(а.с.146 том 1).

Управлінням Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова листом від 07.11.2012 року повідомлено Московський ВДВС ХМУЮ, що позивачу здійснено підвищення пенсії на 12 відсотків з 09.05.2011 року, збільшено пенсію у 3,5 рази з 09.05.2011 року, а також здійснено підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011 року. Доплату по перерахунку у розмірі 77868,85 грн. нараховано ОСОБА_1 на жовтень поточного року.

Державним виконавцем прийнято постанову від 19.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що Управлінням Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова було здійснено перерахунок пенсії та нарахування грошових коштів. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виплат за рішенням суду не було проведено у зв'язку з відсутністю даного фінансування. УПФУ в Московському районі м. Харкова в межах наданих повноважень було вжито всіх можливих заходів спрямованих на виконання даного рішення.

Проте начальником відділу здійснено перевірку виконавчого провадження, за результатами якої прийнято постанову від 02.12.2013 року про визнання дій державного виконавця такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження строком до 02.09.2013 року та зобов'язання державного виконавця направити заяву про заміну способу та порядку виконання судового рішення до Московського районного суду м. Харкова(а.с.151 том 1).

Постановою державного виконавця від 02.12.2013 року відновлено виконавче провадження та направлено лист-запит на ім'я начальника Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова з проханням в триденний строк надати підтвердження про проведення перерахунку, нарахуванню та виплати грошових коштів по цьому виконавчому документу(а.с.152,154 том 1).

Начальником Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова надана відповідь від 10.12.2013 року з якої вбачається, що перерахунок пенсії відповідно до рішення суду проведено, виплата за рішенням суду, у розмірі 77686,85 грн., з урахуванням усіх виконавчих документів, буде провадитись за умови бюджетного фінансування(а.с.155 том 1).

У зв'язку з направленням подання про заміну способу та порядку виконання судового рішення до Московського районного суду м. Харкова державним виконавцем прийнято постанову від 20.12.2013 року про зупинення виконавчого провадження(а.с.156 том 1).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31.07.2014 року відмовлено в задоволенні заяви про заміну порядку та способу виконання рішення суду(а.с.165 том 1).

На підставі листа-довідки зі змісту якої вбачається, що фінансування виплат здійснюється за рахунок державного бюджету, тому несплачена доплата буде провадитись за умови бюджетного фінансування, державним виконавцем складена вимога від 06.11.2014 року та направлена на адресу УПФУ.

На виконання вимоги від 06.11.2014 року начальником УПФУ надана відповідь, що на час надання відповіді пенсійна справа перевірена, пенсія обчислена і виплачується відповідно до чинного законодавства(а.с.169-172 том 1).

Слід вказати, що Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова зверталось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Московського ВДВС ХМУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови Московського ВДВС ХМУЮ від 25.11.2014 року ВП №33246234 про накладення штрафу.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 04.02.2015 року позовні вимоги пенсійного органу задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного адміністративного суду, за результатом розгляду якої апеляційною інстанцією прийнято ухвалу від 18 березня 2015 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Московського районного суду м. Харкова від 04.02.2015 року без змін(а.с.174-176 том 1).

Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника Московського ВДВС ХМУЮ, в якій просив направити до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у харківській області виконавчі провадження ВП №33246234, №33246111 та № 33245238 від 03.07.2012 року для подальшого здійснення виконавчих дій(а.с.173 том 1).

На підставі заяви стягувача (ОСОБА_1.) державним виконавцем 22.04.2015 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження(а.с.177-178 том 1).

Також судом встановлено, що відповідно до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечепоренко та інші проти України» («Case of Necheporenko and others v. Ukraine») 24.10.2013 р.:

1) об'єднано заяви, наведені у Додатку 1 (крім заяви №44587/12) і оголосити їх неприйнятими;

2) вирішено об'єднати заяви, наведені у Додатку 2;

3) оголошено прийнятними скарги заявників, наведені у Додатку 1, за п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, винесених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах оголошує неприйнятною;

4) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції;

5) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення ст. 13 Конвенції;

6) Європейський суд з прав людини постановив що:

(а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, за заявами, наведеними у Додатку 2 (за винятком заяви №54124/11), і пану ОСОБА_5 за заявою №54124/11, ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;

(б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Як вбачається з Додатку 2 до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечепоренко та інші проти України» запис № 7, ОСОБА_1 було подано заяву 25.04.2012 року (заява №45587/12) на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню, окрім іншого, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:

а) надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;

б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті «б» цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що неподання стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.

На виконання ст. 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення вказаного строку, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України «Про виконавче провадження».

Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що ухвалою від 02.07.2015 року судом витребувано у Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора Бокаріуса копію висновку експерта Мамонтової ЛВ. №14298 від 19.05.2015 року.

На виконання ухвали від 02.07.2015 року до Харківського окружного адміністративного суду надано копію висновку судово-економічної експертизи №14298, з якого вбачається що до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса 23.12.2014 надійшла постанова від 17.12.2014 року старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області юриста 2 класу М.Косіченка про призначення судової економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42014220040000078 за ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.07.2014 року за заявою ОСОБА_1 щодо незаконних дій старшого слідчого СВ Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області Воронкіної Я.О. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Після дослідження матеріалів кримінального провадження №42014220040000078 судовим експертом 19.05.2015 року складено висновок судово-економічної експертизи №14298.

Відповідно до поставлених питань, були надані відповіді:

1) згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 у адміністративній справі №2-а-6788/2011, виходячи із розміру державної пенсії у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком , за період з 09.05.2011 по 31.10.2011 нарахування пенсії ОСОБА_1 повинно бути проведено у загальному розмірі 134380,85 грн.

Згідно даним про фактичну виплату пенсії, за цей період ОСОБА_1 виплачено 40628,01 грн., заборгованість складає 93752,84 грн.

2) враховуючи висновок по першому питанню, за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року заборгованість складає 93752,84 грн. (дев'яносто три тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні 84 коп.) і виникла з травня 2011 року.

3) питання не належить до компетенції експерта-економіста, так як передбачає правову оцінку дій посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова.

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи №14298, а саме дослідженої експертом довідки УПФУ України в Московському районі м.Харкова про розмір фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2011 року по 31.12.2014 року, заборгованість складає 93752,84 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1871 від 10.06.2014 року (а.с.59 том 1) позивачу перераховано заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 77686,85 грн.

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" в частині суми у розмірі 16065,99 грн.

Враховуючи вказані обставини, які встановлені судом, та те, що фактично в рамках виконання рішення Європейський з прав людини позивачу не виплатили частину суми відповідно до висновку судово-економічної експертизи №14298, суд вважає необхідним визнати бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", щодо не виплати грошової суми у розмірі 16065,99 грн. протиправною.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідачів подати до суду у встановлений судом термін звіти, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте, прийняття рішення щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є саме правом суду, а не обов'язком.

У зв'язку з цим, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідачів подати до суду у встановлений судом термін звіти задоволенню не підлягають.

Крім того, частина позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти та направити на адресу Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова письмову вимогу та зобов'язання Пенсійного фонду України розпочати виплату ОСОБА_1 пенсії фактично спрямована на майбутнє, що не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу на те, що рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах, котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Та відповідачами не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались їх заперечення на позов.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно частин 2-3 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", щодо не виплати грошової суми у розмірі 16065,99 грн. - протиправною.

Зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" в частині суми у розмірі 16065,99 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2015 року.

Головуючий суддя Д.В. Бездітко

суддя В.В.Сагайдак

суддя Н.А.Полях