Рішення № 4853994, 07.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/403

07.08.09

За позовом

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»

До

Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»

Про

стягнення 374 861, 24 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні приймали участь:

Від позивачів: 1) Матюхіна І.К.

Печерішна І.В. – директор

2) Матюхіна І.К.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»до Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»про стягнення 299 913, 94 грн. основного боргу, 33 869, 58 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2008 року до травня 2009 року, 5 792, 85 грн. трьох процентів річних, 35 284, 87 грн. штрафних санкцій за період з 04.11.2008 р. до 03.05.2009 р. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 30/8-08 від 12.08.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/403, розгляд справи призначено на 07.08.09 р.

У судовому засіданні 07.08.2009 р. представники позивачів підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити. Пояснили, що ТОВ «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»було визначено позивачем для всебічного встановлення всіх обставин у справі. Надали суду витребувані документи.

Представник відповідача 07.08.2009 р. у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/403 від 10.07.2009 р. не виконав, відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 0818215, відповідно до якого ПП «ТЕХНОДІМ»отримало ухвалу про порушення провадження у справі 20.07.2009 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивачів, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»(постачальник) та Приватним підприємством «ТЕХНОДІМ»(покупець) був укладений договір № 30/8-08 від 12.08.2008 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити металопродукцію (у подальшому - продукція) на умовах, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 2.1. договору № 30/8-08 від 12.08.2008 р., кількість, асортимент та номенклатура продукції зазначається у специфікаціях до даного договору. Кожна із специфікацій з моменту її підписання є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.1. зазначеного договору, продукція постачається на умовах поставки, зазначених у специфікаціях.

У відповідності до пункту 3.4. договору, датою поставки при перевезенні залізничним транспортом вважається дата на штемпелі станції відправлення у залізничній накладній. При перевезенні автомобільним транспортом датою поставки вважається дата передачі продукції у відповідності з товарно-транспортною накладною.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»поставило Приватному підприємству «ТЕХНОДІМ»продукцію за накладною № М-263 від 01.09.2008 р. на суму 570 674, 42 грн., за накладною № М-329 від 17.10.2008 р. на суму 143 545, 50 грн., за накладною № М-330 від 17.10.2008 р. на суму 208 339, 16 грн.

Зазначена продукція була прийнята представником відповідача у повному обсязі згідно з довіреністю ТД № 892807 від 07.10.2008 р.

Разом з накладними відповідачу була передана рахунок-фактура № СФ-000058 від 17.10.2008 р. на суму 351884, 66 грн., в якій іде посилання на договір № 30/8-08 від 12.08.2008 р. та визначено строк оплати продукції –до 03.11.2008 р.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивачів, ПП «ТЕХНОДІМ»оплатило продукцію, отриману за накладною № М-263 від 01.09.2008 р., у повному обсязі, тоді як за продукцію, отриману за накладними № М-329 від 17.10.2008 р. та № М-330 від 17.10.2008 р., сплатило частково, на суму 51 884, 66 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача щодо цих поставок склала 300 000, 00 грн.

Частину металопродукції на суму 140 794, 22 грн., отриманої за накладною № М-263 від 01.09.2008 р., відповідачем було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»у зв’язку з неякісністю поставленої металопродукції, що засвідчує накладна на повернення № ВП-0000061 від 24.11.2008 р.

Забракована продукція була замінена металопродукцією, поставленою Приватному підприємству «ТЕХНОДІМ»за накладною № М-338 від 26.11.2008 р. на суму 140 708, 16 грн. Ця продукція була доставлена відповідачу згідно з товарно-транспортною накладною від 26.11.2008 р. та прийнята представником відповідача за довіреністю № ТД № 892900 від 26.11.2008 р. Згідно з рахунком-фактурою № СФ-00066 від 26.11.2008 р., строк оплати продукції за цією поставкою встановлений до 12.12.08 р.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що відповідно до умов договору № 30/8-08 від 12.08.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»було належним чином поставлено відповідачу продукцію, з якої відповідачем залишено не оплаченою металопродукцію на суму 299 913, 94 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»та ПП «ТЕХНОДІМ»станом на 05.12.2008 р.

18.12.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»за угодою відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»належне йому право вимоги на отримання від ПП «ТЕХНОДІМ»грошового боргу у розмірі 299 913, 94 грн. за договором № 30/8-08 від 12.08.2008 р.

У зв’язку з цим ТОВ «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»направило до ПП «ТЕХНОДІМ»повідомлення від 19.12.2008 р. № 185-1/12-8 про відступлення права вимоги виконання грошового зобов’язання за договором № 30/808 від 12.08.2008 р.

Приймаючи до уваги, що відповідач суму основного боргу не перерахував ні Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ», ні Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ», вони звернулися до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»299 913, 94 грн. основного боргу, 33 869, 58 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2008 року до травня 2009 року, 5 792, 85 грн. трьох процентів річних, 35 284, 87 грн. штрафних санкцій за період з 04.11.2008 р. до 03.05.2009 р. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 30/8-08 від 12.08.2008 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги ТОВ «НОВОТЕХ» підлягають задоволенню, а у позові ТОВ «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»слід відмовити з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем було отримано від ТОВ «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»продукцію і залишено не оплаченою металопродукцію на суму 299 913, 94 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»та ПП «ТЕХНОДІМ»станом на 05.12.2008 р.

У зв’язку з відступленням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»права вимоги за угодою право на звернення до Господарського суду міста Києва з даним позовом набуло ТОВ «НОВОТЕХ».

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачами у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та ухвалою від 10.07.2009 р. було зобов’язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог ТОВ «НОВОТЕХ» про стягнення 299 913, 94 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»в частині стягнення з Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»суми основного боргу у розмірі 299 913,94 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивачі просять суд також стягнути з відповідача 33 869, 58 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2008 року до травня 2009 року та 5 792, 85 грн. трьох процентів річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 30/8-08 від 12.08.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до розрахунку інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, наданому позивачем і перевіреному судом у судовому засіданні, з відповідача на користь ТОВ «НОВОТЕХ»підлягають стягненню 33 869, 58 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2008 року до травня 2009 року та 5 792, 85 грн. трьох процентів річних.

Також позивачі просять стягнути з відповідача на користь ТОВ «НОВОТЕХ»35 284, 87 грн. штрафних санкцій за порушення договірного зобов’язання.

Відповідно до пункту 8.3. договору № 30/8-08 від 12.08.2008 р., у випадку прострочки оплати чи недоплати за поставлену продукцію у строк, зазначений в п. 5.3., покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Незважаючи на те, що сторони у договорі зазначену вище відповідальність визначили як штраф, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою, виходячи зі змісту ст. 549 Цивільного кодексу України, вона є пенею.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Виходячи з розрахунку позивача щодо вимог в частині стягнення штрафних санкцій, перевіреного судом у судовому засіданні, з Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»підлягають стягненню штрафні санкції у розмірі 35 284, 87 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»про стягнення з Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»підлягають задоволенню повністю.

При цьому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»про стягнення з Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»грошових сум задоволенню не підлягають, оскільки цей позивач відповідно до угоди про уступку права вимоги передав право вимагати сплати заборгованості за договором № 30/8-08 від 12.08.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»і тому права звертатися з даним позовом до Господарського суду міста Києва він не має. Крім того, варто зазначити, що нормами чинного господарського процесуального законодавства України не передбачено права суб’єкта господарювання звертатися до суду в інтересах і на користь іншого суб’єкта господарювання. За таких обставин Господарський суд міста Києва у позові ТОВ «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»відмовляє.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТЕХНОДІМ»(02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 17, код ЄДРПОУ 30553148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВОТЕХ” (84614, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Артилеристів, 19, код ЄДРПОУ 32406393) 299 913 (двісті дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот тринадцять) грн. 94 коп. основного боргу, 33 869 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 58 коп. інфляційних нарахувань, 5 792 (п’ять тисяч сімсот дев’яносто дві) грн. 85 коп. трьох процентів річних, 35 284 (тридцять п’ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 87 коп. штрафних санкцій, 3 748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 61 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЛИВ-МЕТАЛ»відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.