Рішення № 4853973, 10.09.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2009 р.

Справа № 9/95

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкорд" ЛТД, вул.Симоненка,11а, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" в особі Івано-Франківської філії АКБ "Імексбанк", вул. Південний бульвар, 24 а, м. Івано-Франківськ,76000

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

Від позивача: Шіляк Роман Петрович - представник, (довіреність № 4-2/07-00 від 02.07.09 року);

Від позивача: Сорока Поліна Валентинівна - представник, (довіреність №1-25/08-00 від 25.08.09 року, паспорт серії СЕ №239706 від 26.06.2003 року);

Від відповідача: Долошицька Данута Ярославівна - директор філії АКБ"ІМЕКСБАНК" в м. Івано-Франківськ, (довіреність №010409 від 01.04.2009 року);

Від відповідача: Бандура Богдан Дмитрович - юрисконсульт, (довіреність №180509 від 18.05.2009 року, паспорт серії СС №743012 від 19.04.1999 року).

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про визнання недійсним договору іпотеки від 24.01.06 року, укладеного між АКБ “Імексбанк” та ТзОВ “Інкорд ЛТД”, посвідчений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шкіндер С.В. І зареєстрований в реєстрі за № 104.

10.09.09 року представником відповідача подано суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі в зв”язку із поданням апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.09 року по справі № 9/95.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що в задоволенні поданого клопотання слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов”язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов”язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Предметом розгляду даної справи є визнання недійсним договору. Відповідачем подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 02.09.09 року про вжиття заходів забезпечення позову. Відповідачем не обгрунтовано суду яким чином результат розгляду апеляційної скарги на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову може вплинути на результат розгляду даної справи по суті та чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. 24.01.06 року між сторонами у даній справі був укладений договір кредитної лінії № 25. За даним договором кредитор АКБ “Імексбанк” зобов”язувався надати позичальнику (ТзОВ “Інкорд ЛТД” грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору надання коштів здійснювалося окремими частинами на умовах, визначених договором, в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 300 000 грн., надалі за текстом кожна частина окремо - “Транш”, а у сукупності - “Транші” зі сплатою 18 % річних в гривнях та 14 % річних у валюті, та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 23.01.09 року.

24.01.06 року між сторонами у справі був укладений договір іпотеки.

18.07.06 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 25, що вносила зміни до п. 1.1.1 Договору кредитної лінії № 25 відповідно до якої максимальний ліміт заборгованості збільшувався до 1 660 000 грн. На забезпечення даного зобов”язання 18.07.09 року між сторонами у справі був укладений договір застави майна.

18.07.06 року відповідно до угоди про внесення змін до іпотечного договору, п. 1.1 Договору іпотеки від 24.01.06 року викладено в такій редакції: “надання коштів буде здійснюватись окремими частинами на умовах, визначених договором, в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 660 000 грн., та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 23.01.09 року чи іншого , визначеного договором кредиту терміну його дострокового погашення; сплата винагороди за використання кредиту у розмірі 18 % річних в гривнях та 14 % річних у доларах США”.

Із посиланням на ст. 203, 215, 584, 628 ЦК України, ст. 18 Закону України “Про іпотеку” представник позивача зазначив, що договір іпотеки від 24.01.06 року із змінами від 18.07.06 року не відповідає вимогам закону, оскільки в договорі відсутні істотні умови щодо порядку виконання основного зобов”язання, відсутні будь-які посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов”язання.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, подав суду письмовий відзив на позов та просив суд в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування заявлених заперечень представник відповідача зазначив наступне. Посилання позивача, що в зв”язку із зміною відмоткової ставки за основним зобов”язанням по договору кредитної лінії № 25 внесеними додатковими угодами не відповідає вимогам ст. 19 Закону України “Про іпотеку” не підлягає задоволенню, так як в даному договорі іпотеки від 24.01.06 року в п. 1.1 передбачено, що даний договір іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливає з договору кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору до 23.01.09 року. Тобто в іпотечному договорі було прямо передбачене застереження щодо збільшення основного зобов”язання або процентів за основним зобов”язанням, як це вимагає ст. 19 Закону України “Про іпотеку”. А також 18.07.06 року було укладено та нотаріально завірено Угоду про внесення змін до іпотечного договору щодо збільшення мультивалютної кредитної лінії по договору кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року з максимальним лімітом заборгованості до 1 660 000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне. 24.01.06 року між АКБ "Імексбанк" та ТзОВ "Інкорд ЛТД" був укладений договір кредитної лінії № 25. За даним договором кредитор АКБ “Імексбанк” зобов”язувався надати позичальнику ТзОВ “Інкорд ЛТД” грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору надання коштів здійснювалося окремими частинами на умовах, визначених договором, в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 300 000 грн., надалі за текстом кожна частина окремо - “Транш”, а у сукупності - “Транші” зі сплатою 18 % річних в гривнях та 14 % річних у валюті, та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 23.01.09 року на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами.

24.01.06 року між АКБ "Імексбанк" та ТзОВ "Інкорд ЛТД" був укладений договір іпотеки, посвідчений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шкіндер С.В. І зареєстрований в реєстрі за № 104. В пункті 1.1 даного договору зазначено, що цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору кредитної лінії № 25 від 24.01.06 року ( а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору), укладеного між іпотекодержателем і іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодавець зобов"язаний до 23.01.09 року повернути іпотекодержателю невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості до 1 300 000 грн. зі сплатою 18 % річних в гривнях та 14 % річних у валюті,

18.07.06 року між АКБ "Імексбанк" та ТзОВ "Інкорд ЛТД" було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 25, що вносила зміни до п. 1.1.1 Договору кредитної лінії № 25 відповідно до якої максимальний ліміт заборгованості збільшувався до 1 660 000 грн. зі сплатою 18 % річних в гривнях та 14 % річних у валюті, з кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 23.01.09 року.

18.07.06 року відповідно до угоди про внесення змін до іпотечного договору, п. 1.1 Договору іпотеки від 24.01.06 року викладено в новій редакції: “надання коштів буде здійснюватись окремими частинами на умовах, визначених договором, в межах невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 660 000 грн., та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 23.01.09 року чи іншого , визначеного договором кредиту терміну його дострокового погашення; сплата винагороди за використання кредиту у розмірі 18 % річних в гривнях та 14 % річних у доларах США”.

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити, зокрема, такі істотні умови зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що договором іпотеки від 24.01.06 року з урахуванням угоди про внесення змін не визначено таку істотну умову договору як зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Системний аналіз вищевказаних норм закону дозволяє дійти висновку, що сторонами оспорюваного договору не визначено істотних умов щодо змісту та розміру основного зобов'язання, строку і порядку його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 203, 215, 628, 638 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати недійсним договір іпотеки від 24.01.06 року, укладений між Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" , пр-т Шевченка, 8а, м. Одеса в особі Івано-Франківської філії АКБ "Імексбанк", вул. Південний бульвар, 24 а, м. Івано-Франківськ,76000 ( код ЄДРПОУ 35241662) та ТзОВ “Інкорд ЛТД”, вул.Симоненка,11а, м. Івано-Франківськ,76000 ( код ЄДРПОУ 02829688) посвідчений нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шкіндер С.В. І зареєстрований в реєстрі за № 104.

Стягнути з відповідача Акціонерного комерційного банку "Імексбанк", пр-т Шевченка, 8а, м. Одеса в особі Івано-Франківської філії АКБ "Імексбанк", вул. Південний бульвар, 24 а, м. Івано-Франківськ, 76000 ( код ЄДРПОУ 35241662) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкорд" ЛТД, вул.Симоненка,11а, м. Івано-Франківськ,76000 ( код ЄДРПОУ 02829688): 85 грн. - витрат по сплаті державного мита; 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення виготовлено та підписано 11.09.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.