Рішення № 4853919, 01.09.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" вересня 2009 р.

справа № 5020-12/110

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Севастопольгаз”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „РМП „Практика-М”

про спонукання до виконання умов мирової угоди,

Суддя Харченко І.А.,

За участю представників

позивача – не з’явився;

відповідача –не з’явився;

Суть спору:

02.07.2009 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Севастопольгаз” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „РМП „Практика-М” (далі –відповідач) про спонукання до виконання умов мирової угоди.

Ухвалою суду від 06.07.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Харченко І.А., порушено провадження у справі №5020-12/110, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце засідання повідомлено належним чином та своєчасно. Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд,

встановив:

10.01.2008 ухвалою господарського суду міста Севастополя по справі №20-5/463 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню і газифікації „Севастопольгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „РМП „Практика-М” про стягнення шкоди в розмірі 12518,81 грн. була затверджена мирова угода між сторонами у справі на наступних умовах: позивач відмовляється від усіх своїх вимог в частині основних вимог по позову на суму 12518,81 грн., в частині оплати судових витрат та в частині накладення арешту на майно відповідача; відповідач здійснює ремонт компресора марки АВ-100, який належить позивачу, за рахунок власних коштів; відповідач в строк до 01.04.2008 за свій рахунок придбає та передає у власність позивача компресор марки АВ-100 в придатному стані для користування у виробничих метах позивача. Провадження у справі №20-5/463 припинено (арк.с.6-8).

02.07.2009 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Севастопольгаз” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „РМП „Практика-М” (далі –відповідач) про спонукання до виконання умов мирової угоди, посилаючись на те, що відповідач до цього часу не виконав умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.01.2008 по справі №20-5/463.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до Рекомендацій Вищого господарського суду України від 25.04.2008 №04-5/141 "Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України" у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди".

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду міста Севастополя від 10.01.2008 по справі №20-5/463 не містить усіх даних, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: ідентифікаційного коду суб'єктів господарської діяльності стягувача та боржника, дати набрання чинності рішенням; строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За такими обставинами, суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду міста Севастополя від 10.01.2008 по справі №20-5/463 не має статусу виконавчого документа.

Відповідно до вимог статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач не надав суду доказів виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.01.2008 по справі №20-5/463, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічне підприємство “Практика-М” (99014, м. Севастополь, Набережна рибпорта, 21/1, ідентифікаційний код 32213276) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.01.2008, шляхом здійснення за рахунок власних коштів ремонту компресору марки АВ-100, що належить Відкритому акціонерному товариству по газозабезпеченню і газифікації „Севастопольгаз” (99003, місто Севастополь, вулиця Гідрографічна, 1, ідентифікаційний код 03358305), та придбання за рахунок власних коштів з передачею у власність Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню і газифікації „Севастопольгаз” (99003, місто Севастополь, вулиця Гідрографічна, 1, ідентифікаційний код 03358305) компресору марки АВ-100 у придатному для роботи стані.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічне підприємство “Практика-М” (99014, м. Севастополь, Набережна рибпорта, 21/1, ідентифікаційний код 32213276) на користь Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню і газифікації „Севастопольгаз” (99003, місто Севастополь, вулиця Гідрографічна, 1, ідентифікаційний код 03358305) державне мито в сумі 85,00 грн., витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 312,50 грн.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

у порядку ст. 84 ГПК України

03.09.2009.

Розсилка:

1. ВАТ по газопостачанню та газифікації „Севастопольгаз”

(99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 1)

2. ТОВ „РМП „Практика-М”

( 99014 м. Севастополь, Набережна Рибпорта, 21/1)