Постанова № 48537905, 06.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4068/10/1770

06 жовтня 2010 року 16год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування " до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , - ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кузнецовської ОДПІ від 06 серпня 2010 року № 0000482340/1, № 0000472340/1, № 0015771740/1 та від 02 липня 2010 року № 0000482340/0, № 0000472340/0, № 0015771740/0.

В позові зазначає про те, що за наслідками перевірки Володимирецьким відділенням Кузнецовської ОДПІ було складено акт перевірки від 18.06.2010 року, прийнято оспорені податкові повідомлення-рішення, не погоджується з правомірністю донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначає про безпідставність висновку податкового органу про допущене платником порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 11.3.1, 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки вказану в акті перевірки передоплату за товари підприємством було включено до валового доходу та відображено у деклараціях за відповідні періоди, а твердження про не включення вказаної суми до валового доходу є лише субєктивними припущеннями перевіряючи, не підтверджене достовірними доказами. Заперечує формування валових витрат не підтвердженими даними бухгалтерського обліку. Крім цього, покликається на безпідставність висновків податкового органу про виявлене порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», вважає неправомірним трактування відповідачем суми наданої одноразової благодійної допомоги на лікування як подарунку та включення її до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.

Заперечує висновок податкового органу про виявлене порушення ст.3 Закону України «Про оплату праці», оскільки в акті перевірки відсутні докази того, що підприємством нараховано чи працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 одержано загальний місячний оподатковуваний дохід на загальну суму 14158,65 грн.

Заперечує висновок податкового органу про виявлене порушення пп. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», зазначає, що незначні недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних не свідчать про їх неналежність.

В судове засідання позивач не з'являвся неодноразово без поважної причини, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подавав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника (а.с. 18), та про підтримання позову й розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 35). Судом участь позивача обов'язковою не визнавалася.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 24-30). В судовому засіданні представник відповідача дав суду пояснення про порушення, встановлені перевіркою позивача, обгрунтував підстави та розміри визначення сум податкових зобов'язань оспореними податковими повідомленнями-рішеннями. Вважає дії податкового органу правомірними, просить в позові відмовити.

Відповідно до статті 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконуватим процесуальні обов'язки.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вказані норми закону та вимоги 128 КАС України, суд розглянув та вирішив справу за відсутності позивача, на підставі доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає. Суд виходить з такого.

Судом встановлено, що з 20.05.2010 року по 15.06.2010 року Кузнецовською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за вказаний період. За результатами перевірки складено акт від 18.06.2010 року № 712/23-01764610 (а.с. 41-58).

Проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованого суб'єктом господарювання показника у рядку 01.1 Декларацій „дохід від продажу товарів (робіт, послуг)" у І кварталі 2010 року на суму 55011 грн.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України... так і за їх межами, який включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій , що сталася раніше :

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника ) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата їх оприбуткування в касі платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт(послуг) платником податку.

Згідно з підпунктом 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 цього Закону, датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг), з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь - якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

В порушення вимог вказаних норм закону, підприємство занизило валовий дохід на загальну суму 55011 грн. в зв'язку з невключенням до складу валового доходу оплати за реалізовані товари, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 13753 грн.

Перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за І кв.2010 року в сумі 125944 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1, п.5.2 ст.5 цього Закону, до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В порушення вказаної норми закону, підприємством включено до складу валових витрат в І кв.2010 року витрати в сумі 125944 грн., що не підтверджені даними бухгалтерського обліку, а саме: за даними бухгалтерського обліку (Дт.20Кт.63, Дт.20Кт.372) сума валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за І кв.2010 року складає 5018655 грн., сума валових витрат за І кв.2010 року відображена підприємством у рядку 04.1 Декларації „Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" складає 5144599 грн.

Завищення валових витрат за І квартал 2010 року на загальну суму 125944 грн. призвело до зменшення податку на прибуток за І квартал 2010 року на суму 31486 грн.

Всього в ході перевірки виявлено заниження податку на прибуток на суму 13753 грн. + 31486 грн. = 45239 грн.

Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів та валових витрат за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року підписані без заперечень директором КП «Володимирецький КГХ» ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_7

Приймаючи до уваги, що під час перевірки платник податків погодився з висновком податкового органу про вказані порушення, а до матеріалів справи позивач не надав достовірних доказів, які такі висновки спростовували б, суд вважає, що факт допущених позивачем порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доведений належними і допустимими доказами, а відтак контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482340/1 від 06 серпня 2010 року (№ 0000482340/0 від 02 липня 2010 року), яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «Податок на прибуток» в сумі 45239,00 грн. за основним платежем та 4524 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 7).

Крім цього, судом встановлено, що в ході перевірки контролюючим органом було виявлено факти включення платником податку до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, виконаних у факсових копіях, за відсутності оригіналів таких документів, а саме: податкова накладна від ПСК «Укооппромторг» у м. Броварах № ПС-00004979 від 02.03.2010 року віднесена до складу податкового кредиту у березні 2010 року, сума ПДВ 2744,56 грн., податкова накладна від ПСК «Укооппромторг» у м.Броварах № 7524 від 30.03.2010р. віднесена до складу податкового кредиту у березні 2010р., сума ПДВ 2043,87 грн.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В ході перевірки платником податку не було представлено оригіналів податкових накладних по операціях з ПСК «Укооппромторг» м. Бровари, не подано заперечень на висновок податкового органу про виявлене порушення. Позивачем достовірних доказів на підтвердження позовних вимог суду не надано.

Даючи правову оцінку спірному правовідношенню сторін, суд виходить з того, що статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факсова копія документа не є первинним документом в розумінні закону, оскільки відсутність особистого підпису особи, відповідальної за здійснення господарської операції, не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно зменшено платнику податковий кредит на суму податку на додану вартість 4788 грн., яка не підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Відтак, контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472340/1 від 06 серпня 2010 року (№ 0000472340/0 від 02 липня 2010 року), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4788грн. за основним платежем та 1436 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 8).

Крім цього, судом встановлено, що в ході перевірки дотримання позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-1У від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) контролюючим органом було встановлено порушення:

- пп.3.1.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.З, пп.4.3.36 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп."а" п.19.2 ст.19, пп."а" пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20, п.22.3 ст.22 цього Закону, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 336,60 грн. у випадку виплати доходів громадянам за сільськогосподарську продукцію (свинина, ВРХ) згідно актів закупівлі без оподаткування податком з доходів фізичних осіб, якими не надано податковому агенту довідки за формою З ДФ про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку;

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.З, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст.4, п.7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п.8 ст.8, пп. «а» п.19.2 ст.19. пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 75,00 грн. у 2009 році при виплаті за рахунок коштів підприємства благодійної допомоги фізичній особі гр.ОСОБА_8А, що не являється працівником підприємства. Перевіркою встановлено, що кошти перераховані платіжним дорученням № 1021 від 24.09.2009 року безпосередньо гр. ОСОБА_8 II.А в сумі 500,00 грн. Призначення платежу: благодійна допомога. Виплату доходу фізичній особі проведено за рахунок коштів підприємства.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 889-ІУ визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України.

До складу загального місячного платника податку включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме: у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь - яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом (пп. «г» пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 889-ІУ) та суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства (пп. «д» пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 889-ІУ).

У разі якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент (пункт 17.2 статті 17 Закону № 889-ІУ).

Підпунктом 8.1.1 та 8.1.2 статті 8 Закону України № 889-ІУ встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом

Згідно з вимогами пп. «а» п.19.2 ст.19 Закону № 889-ІУ податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з вимогами пп. «а» пп.20.3.1. пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України № 889-ІУ особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є податковий агент. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що контролюючий орган дійшов підставного висновку, що підприємству необхідно було оподаткувати суми додаткових благ у сумі 500,0 грн., застосувавши ставку податку, передбачену пунктом 7.1 статті 7 Закону України № 889- IV, та повідомити про це у встановленому порядку податковому органу за формою № 1-ДФ;

- п.1.15 п.3.1.3 п.3.1 ст.З, пп. «г» пп 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п.19.2 ст. 19, пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у період з 01.04.2009 по 31.03.2010 року в сумі 149,55 грн. у випадку, коли не оподатковано доходи, отримані платниками податку від підприємства у вигляді додаткових благ.

Так, перевіркою встановлено, що КП «Володимирецьким КГХ» проведено відшкодування витрат на сплату відсотків за кредит працівників підприємства ОСОБА_9В та ОСОБА_10 Дані виплати підприємством проводились з прибутку підприємства і до валових витрат не включались. На момент перевірки вартість відшкодованих витрат на сплату відсотків за кредит із заробітної плати працівників не утримувалася та в касу підприємства не вносилася;

- п.1.2 , пп.. «д» п.1.3 п.1.6 п.1.15 п.1.17 ст.1 п.2.1. ст..2 п.4.1 пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 . п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст.,16 п.17.2 ст.17 пп. «а» п.19.2 ст. 19, пп.20.3.1, пп.20.3 2 п.20.3 ст.20 цього Закону, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у період з 01.04.2009 по 31.03.2010 року в сумі 1581.65 грн. у випадку, коли підприємством було занижено суми загального місячного оподатковуваного доходу по працівниках, які фактично відпрацювали повний робочий місяць, а згідно з штатним розписом та табелями робочого часу працювали на 0,5 ставки.

Перевіркою було встановлено, що Володимирецьким КГХ не було забезпечено виплату заробітної плати на рівні, не меншому законодавчо встановленого мінімального, при умові, що працівники працювали повний робочий день протягом місяця, в результаті чого було занижено загальний місячний оподатковуваний дохід по працівниках ОСОБА_2А, ОСОБА_3В, ОСОБА_4П, ОСОБА_5М на суму 14158,65 грн., чим порушено ст. З Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995р. (із змінами та доповненнями).

У відповідності до п. 1.17 ст.1 Закону № 889-ІУ від 22.05.2003 року, працедавець це юридична особа , яка укладає трудові договори з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку в бюджет.

Згідно з вимогами пп. «а» пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України № 889-ІУ особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є податковий агент. У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

З врахуванням викладеного, суд вважає підставним висновок контролюючого органу про необхідність оподаткування доходів працівників позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3В, ОСОБА_4П, ОСОБА_5М на суму 14158,65 грн. в порядку, визначеному Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями) за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 цього Закону.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 06 серпня 2010 року № 0015771740/1 (від 02 серпня 2010 року № 0015771740/0), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «Податок з доходу найманих працівників» 2142,8 грн. за основним платежем, 4285,6 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняте контролюючим органом на законних підставах. (а.с. 9).

Встановлені судом фактичні обставини справи перевірені та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні: актом перевірки від 18.06.2010 року № 712/23-01764610 «Про результати планової виїзної перевірки Кооперативного підприємства «Володмирецький комбінат громадського харчування» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року» (а.с. 41-58), розрахунком суми боргу (а.с. 59-60), письмовими поясненнями відповідача (а.с. 61-65), декларацією з податку на прибуток підприємства (а.с. 66), податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку форма 1ДФ за 3 квартал 2009 року (а.с.67-70), за 4 квартал 2009 року (а.с. 71-74), за 1 квартал 2010 року (а.с.75-82), а також показаннями свідка ОСОБА_11

Приймаючи рішення в справі, суд враховує, що акт перевірки №712/23-01764610 від 18.06.2010 року підписаний посадовими особами позивача без заперечень, ними ж стверджено повноту та достовірність документів, наданих контролюючому органу для перевірки.

Будь-яких достовірних даних, які б спростовували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та свідчили б про безпідставність визначених податковим органом податкових зобовязань з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів найманих працівників, позивачем суду не надано.

Натомість, податковий орган належними та допустимими доказами довів суду законність оспорених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 06 серпня 2010 року № 0000482340/1, № 0000472340/1, № 0015771740/1 (від 02 липня 2010 року № 0000482340/0, № 0000472340/0, № 0015771740/0) відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оспорені рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного визначення податкового зобов'язання, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції від 06 серпня 2010 року № 0000482340/1, № 0000472340/1, № 0015771740/1, від 02 липня 2010 року № 0000482340/0, № 0000472340/0, № 0015771740/0 - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.