Постанова № 48537688, 12.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1460/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Трикура М.Ю.,

представника відповідача - Тарасенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконною та скасування вимоги, визнання податкової застави такою, що припинилась, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2015 року Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" /надалі - позивач; СП "Полтавська газонафтова компанія"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - відповідач; Полтавська ОДПІ/ про визнання незаконною та скасування податкової вимоги № 336-25 від 23.07.2014 року на суму 153345204 грн. 79 коп.; визнання такою, що припинилась податкову заставу майна Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", що виникла у зв'язку із надсиланням податкової вимоги № 336-25 від 23.07.2014 року на суму 153345204 грн. 79 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на адресу підприємства 07.08.2014 надійшла податкова вимога Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 23.07.2014 № 336-25 на суму 153345204 грн. 79 коп. у зв'язку з узгодженими податковими зобов'язаннями з рентної плати за нафту, газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, визначеними у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200 та № 0001342200. Разом із вимогою до позивача надійшов лист від 23.07.2014 № 2540/10/16-24-25-17 та рішення від 23.07.2014 № 2539/10/16-24-25-17 щодо проведення опису майна позивача та передачі його у податкову заставу. 08.08.2014 податковим керуючим Оранчиним В.Г. складено акт опису майна позивача на загальну суму 157686731 грн. 17 коп. Позивач вважає, що надіслання податкової вимоги здійснено безпідставно, а тому податкова вимога є незаконною і має бути скасована, посилаючись на те, що податкове зобов'язання є неузгодженим, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження у справі № К/800/36981/14 за касаційною скаргою позивача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 по справі № 816/539/14 за позовом СП "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень. Пояснює, що СП "Полтавська газонафтова компанія" перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві, а податкові повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті та направлені позивачеві неналежним органом Полтавською ОДПІ. Вказує, що дії та рішення податкових органів, що передували складенню акту перевірки та прийняттю податкових повідомлень-рішень, визнані незаконними судовими рішеннями, які набрали законної сили, тому податкові повідомлення - рішення за результатами такої перевірки підлягають скасуванню. Крім того, зазначає, що оскаржувана податкова вимога складена відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який втратив чинність у листопаді 2013 року.

05 червня 2015 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що станом на 23.07.2014 за СП "Полтавська газонафтова компанія" рахувався податковий борг в розмірі 153245204 грн. 79 коп., що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200 та № 0001342200. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 апеляційну скаргу Полтавської ОДПІ задоволено, в задоволенні позовних вимог СП "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено. Отже, рішення щодо узгодження податкових зобов'язань набрало законної сили 24.06.2014. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2014 відкрито касаційне провадження за скаргою позивача, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2014 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 по справі № 816/539/14. Пояснює, що в залежності від адміністративно - територіального розміщення корисних копалин, СП "Полтавська газонафтова компанія" перебуває на податковому обліку (за неосновним місцем обліку) в Полтавській ОДПІ (Новосанжарське відділення), як платник податків за неосновним місцем обліку, так як має спеціальні дозволи на користування надрами для видобування вуглеводної сировини на території Новосанжарського району Полтавської області, у зв'язку з чим податкові розрахунки подаються позивачем до Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ, тобто за місцем перебування за неосновним місцем податкового обліку як платника окремих податків та за місцезнаходженням ділянок надр, на які маються спеціальні дозволи. Зазначає, що у зв'язку з наявністю податкового боргу, керуючись статтею 59 Податкового кодексу України, 23.07.2014 Полтавською ОДПІ сформована та направлена позивачу податкова вимога № 336-25 від 23.07.2014, яка отримана ним 07.08.2014. Вважає, що оскаржувана податкова вимога повністю відповідає вимогам чинного законодавства встановленої форми, а дії Полтавської ОДПІ по її формуванню та направленню позивачу відповідають вимогам чинного законодавства України /а.с. 59-61/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія", ідентифікаційний код 20041662, зареєстроване як юридична особа 28.01.1994 /а.с. 17/.

СП "Полтавська газонафтова компанія" взяте на облік в органах державної податкової служби 04.02.1994 за № 124 та станом на 03.02.2014 перебуває на обліку у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників (код 2810), що підтверджується копією довідки форми № 4-ОПП про взяття на облік платника податків № 1428101400319 від 03.02.2014 /а.с. 18/.

СП "Полтавська газонафтова компанія" перебуває на податковому обліку в Новосанжарському відділенні Полтавської ОДПІ як платник податків за неосновним місцем обліку з 04.02.1994 за № 124, що підтверджується довідкою від 24.09.2014 № 339/10, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 65/.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.09.2013 на підставі акта перевірки від 27.08.2013 № 757/16-01-22-01-09/20041662 Полтавською ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 00013222000, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за нафту, що видобувається в Україні" за основним платежем на суму 70132294 грн. 45 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17533073 грн. 61 коп. /а.с. 132/;

- № 0001332200, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні" за основним платежем на суму 45428567 грн. 02 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11357141 грн. 75 коп. /а.с. 132/;

- № 0001342200, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні" за основним платежем на суму 7115302 грн. 37 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1778825 грн. 59 коп. /а.с. 132/.

Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 у справі № 816/539/14 адміністративний позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Податкові повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200 від 12 вересня 2013 року визнано протиправними та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" витрати у вигляді судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок, сплачені відповідно до платіжного доручення № 804 від 31 січня 2014 року /а.с. 104-106/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі № 816/539/14 апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року по справі № 816/539/14 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Спільному підприємству "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 62-64/.

23.07.2014 Полтавською ОДПІ винесено податкову вимогу № 336-25 /а.с. 11/, якою керівника СП "Полтавська газонафтова компанія" повідомлено про те, що станом на 22.07.2014 сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 153345204 грн. 79 коп., у тому числі:

- сума податкового боргу по рентній платі за нафту, що видобувається в Україні, складає 87665368 грн. 06 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі 70132294 грн. 45 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17533073 грн. 61 коп.;

- сума податкового боргу по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні, складає 56785708 грн. 77 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі 45428567 грн. 02 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11357141 грн. 75 коп.;

- сума податкового боргу по рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні, складає 8894127 грн. 96 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі 7115302 грн. 37 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1778825 грн. 59 коп.

Позивач не погодився з вказаною податковою вимогою від 23.07.2014 № 336-25, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати податкову вимогу № 336-25 від 23.07.2014 року на суму 153345204 грн. 79 коп. та визнати такою, що припинилась податкову заставу майна Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", що виникла у зв'язку із надсиланням податкової вимоги № 336-25 від 23.07.2014 року на суму 153345204 грн. 79 коп.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваній податковій вимозі Полтавської ОДПІ від 23.07.2014 № 336-25, суд дійшов наступних висновків.

Із пояснень представника відповідача встановлено, що сума податкового боргу, зазначена у оскаржуваній вимозі від 23.07.2014 № 336-25 виникла у зв'язку з несплатою позивачем узгоджених грошових зобов'язань, визначених позивачу податковими повідомленнями - рішеннями Полтавської ОДПІ від 12.09.2013 № 00013222000, № 0001332200, № 0001342200.

Так, 12.09.2013 Полтавською ОДПІ на підставі акта перевірки від 27.08.2013 № 757/16-01-22-01-09/20041662 винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 00013222000, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за нафту, що видобувається в Україні" за основним платежем на суму 70132294 грн. 45 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17533073 грн. 61 коп. /а.с. 132/;

- № 0001332200, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні" за основним платежем на суму 45428567 грн. 02 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11357141 грн. 75 коп. /а.с. 132/;

- № 0001342200, яким СП "Полтавська газонафтова компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні" за основним платежем на суму 7115302 грн. 37 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1778825 грн. 59 коп. /а.с. 132/.

Позивач не погодився з вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 у справі № 816/539/14 адміністративний позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Податкові повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200 від 12 вересня 2013 року визнано протиправними та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" витрати у вигляді судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок, сплачені відповідно до платіжного доручення № 804 від 31 січня 2014 року /а.с. 104-106/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі № 816/539/14 апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року по справі № 816/539/14 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Спільному підприємству "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень /а.с. 62-64/.

Відповідно до частини 1, 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі № 816/539/14 набрала законної сили 24.06.2014.

Слід зазначити, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 у справі № 816/539/14 внесено виправлення допущеної описки в резолютивній частині постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 р. по справі за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. по справі № 816/539/14 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Додано до резолютивної частини постанови від 24 червня 2014 року слово "відмовити" та вважати вірним наступне викладення абзацу третього резолютивної частини постанови від 24 червня 2014 року: "Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Спільному підприємству "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити" /а.с. 107/.

Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час винесення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги/ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З огляду на приписи пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, грошові зобов'язання, визначені позивачу податковими повідомленнями - рішеннями Полтавської ОДПІ від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200 набрали статус узгоджених з дня набрання законної сили постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі № 816/539/14 - 24.06.2014.

Відтак, твердження позивача про те, що на час винесення оскаржуваної податкової вимоги № 336-25 від 23.07.2014 податкові зобов'язання, визначені позивачу податковими повідомленнями - рішеннями Полтавської ОДПІ від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200, були неузгодженими, є помилковими.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2014 у справі № К/800/36981/14 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 /а.с. 113/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2014 у справі № К/800/36981/14 у задоволенні клопотання Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 до закінчення касаційного перегляду справи відмовлено /а.с. 112/.

Станом на час розгляду даної справи Вищим адміністративним судом України не винесено рішення у справі № К/800/36981/14 за касаційною скаргою Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З огляду на вищевикладене, правомірність податкових повідомлень-рішень Полтавської ОДПІ від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200, які були предметом судового розгляду у справі № 816/539/14 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, та у визнанні протиправними та скасуванні яких Спільному підприємству "Полтавська газонафтова компанія" постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі № 816/539/14 було відмовлено, не може оспорюватися у даній справі за участю тих самих сторін.

Відтак, суд не бере до уваги доводи позивача про протиправність податкових повідомлень - рішень Полтавської ОДПІ від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до пункту 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 2.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576 /надалі - Порядок/, встановлено, що податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Пунктом 3.5 Порядку передбачено, що форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 /надалі - Порядок № 765/.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 765 облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 765 встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

При взятті на облік платника протягом відповідного року територіальним органом Міндоходів відкриваються інтегровані картки платника з дати нарахування або сплати податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску (залежно від того, яка з цих подій настала раніше).

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Згідно пункту 1 Положення про Полтавську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 № 63 /а.с. 125-131/, Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ) з центром у Полтавському районі з Диканським, Новосанжарським та Решетилівським відділеннями є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міндоходів та Головному управлінню Міндоходів у Полтавській області (далі - ГУ Міндоходів). ДПІ забезпечує реалізацію повноважень Міндоходів на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Підпунктом 11 пункту 4 вказаного Положення визначено, що ДПІ відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо погашення податкового боргу з податків і зборів платників податків, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску.

Представник відповідача пояснив, що в залежності від адміністративно - територіального розміщення корисних копалин, СП "Полтавська газонафтова компанія" перебуває на податковому обліку (за неосновним місцем обліку) в Полтавській ОДПІ (Новосанжарське відділення), як платник податків за неосновним місцем обліку, так як має спеціальні дозволи на користування надрами для видобування вуглеводної сировини на території Новосанжарського району Полтавської області, у зв'язку з чим податкові розрахунки подаються позивачем до Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ, тобто за місцем перебування за неосновним місцем податкового обліку як платника окремих податків та за місцезнаходженням ділянок надр, на які маються спеціальні дозволи /а.с. 61/.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представником позивача, що СП "Полтавська газонафтова компанія" перебуває на податковому обліку в Новосанжарському відділенні Полтавської ОДПІ як платник податків за неосновним місцем обліку з 04.02.1994 за № 124 /а.с. 65/.

Полтавською ОДПІ відкрито інтегровані картки платника податків СП "Полтавська газонафтова компанія": за платежем 17010200 "рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні", за платежем 17010300 "рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні", за платежем 17010100 "рентна плата за нафту, що видобувається в Україні" /а.с. 114-124/.

Згідно відомостей інтегрованих карток платника податків СП "Полтавська газонафтова компанія" станом 22.07.2014 за позивачем рахувався податковий борг, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200: за платежем рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні, в розмірі 56785708 грн. 77 коп. /зворот а.с. 116/; за платежем рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні, в розмірі 8894127 грн. 96 коп. /а.с. 120/; за платежем рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, в розмірі 87665368 грн. 06 коп. /зворот а.с. 123/.

Таким чином, у строк, встановлений Податковим кодексом України, позивачем не сплачено суми узгоджених грошових зобов'язань з урахуванням штрафних санкцій в загальному розмірі 153345204 грн. 79 коп., визначені податковими повідомленнями -рішеннями від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200.

23.07.2014 Полтавською ОДПІ винесено податкову вимогу № 336-25 /а.с. 11/, якою керівника СП "Полтавська газонафтова компанія" повідомлено про те, що станом на 22.07.2014 сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 153345204 грн. 79 коп., у тому числі:

- сума податкового боргу по рентній платі за нафту, що видобувається в Україні, складає 87665368 грн. 06 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі 70132294 грн. 45 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17533073 грн. 61 коп.;

- сума податкового боргу по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні, складає 56785708 грн. 77 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі 45428567 грн. 02 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11357141 грн. 75 коп.;

- сума податкового боргу по рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні, складає 8894127 грн. 96 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі 7115302 грн. 37 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1778825 грн. 59 коп.

Податкова вимога Полтавської ОДПІ від 23.07.2014 № 336-25 містить відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу, тобто всі необхідні відомості, передбачені приписами абзацу 2 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України.

Помилкове зазначення у оскаржуваній податковій вимозі про те, що вона винесена відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків замість Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків не є підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування, оскільки спірна податкова вимога від 23.07.2014 № 336-25 винесена відповідачем у межах своєї компетенції, містить всі необхідні відомості, які повинна містити за приписами абзацу 2 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, зі змісту податкової вимоги можна чітко встановити зміст цього рішення.

Вищий адміністративний суд України у листі від 28.03.2014 № 375/11/14-14 роз'яснив, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Предметом судового розгляду у справі № 21-425а14 було визнання незаконним наказу начальника Інспекції від 27 липня 2011 року № 226 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки" та протиправними дії Інспекції щодо її проведення.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 Товариство звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Разом з тим, податкова вимога № 336-25 від 23.07.2014, що оскаржується у даній справі, винесена Полтавською ОДПІ на підставі статей 20, 59, 60 Податкового кодексу України.

Оскільки висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції виключно при застосуванні таких норм права - підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, суд вважає безпідставним посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 в обґрунтування неправомірності податкової вимоги, винесеної контролюючим органом на підставі статей 20, 59, 60 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана податкова вимога від 23.07.2014 № 336-25 винесена Полтавською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, обґрунтовано та своєчасно.

За приписами підпункту 89.1.2 пункту 89 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, право податкової застави виникло в силу закону у зв'язку з несплатою позивачем у строки, встановлені Податковим кодексом України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2013 № 0001322200, № 0001332200, № 0001342200, - з дня виникнення податкового боргу.

У податковій вимозі Полтавської ОДПІ від 23.07.2014 № 336-25 серед іншого зазначено відомості про факт виникнення права податкової застави та розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою.

Пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Згідно пункту 93.2 статті 93 Податкового кодексу України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Однак, станом на час розгляду даної справи судом, події, визначені підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, не настали.

Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконною та скасування податкової вимоги № 336-25 від 23.07.2014 року на суму 153345204 грн. 79 коп. та про визнання такою, що припинилась податкову заставу майна Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", що виникла у зв'язку із надсиланням податкової вимоги № 336-25 від 23.07.2014 року на суму 153345204 грн. 79 коп., - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1208 від 30.04.2015 /а.с. 4/.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, решта суми судового збору в розмірі 4384 грн. 80 коп. (4872 грн. - 487 грн. 20 коп.) підлягає стягненню з Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання незаконною та скасування вимоги, визнання податкової застави такою, що припинилась - відмовити.

Стягнути з Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (ідентифікаційний код 20041662) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2015 року.

Суддя С.С. Сич