Рішення № 4853727, 25.08.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.09 Справа № 17/113

За позовом Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», м. Первомайськ Луганської області

до Комунального підприємства «Прогрес», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 22230 грн. 00 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача - Рогожкіна І.О., довіреність № 1229 від 02.10.08;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 22230 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на підставі Статуту комунальне підприємство «Прогрес»є балансоутримувачем житлового фонду та виконавцем житлово-комунальних послуг. Єдиним джерелом фінансування підприємства є оплата населенням слуг з утримання будинків та прибудинкової території.

На теперішній час до тарифу квартирної плати не включені витрати на опалення адміністративного приміщення, так як центральне опалення відключено з квітня 2007 року.

Причина, з якої своєчасно не сплачена заборгованість, відповідачу не відома, так як працювало інше керівництво.

У зв’язку з низькою оплатою населенням послуг з обслуговування житлового фонду та враховуючи той факт, що у тарифі на ці послуги не передбачено витрати на опалення адміністративного приміщення з 2007 року, не можлива виплата заборгованості з опалення, бо на підприємстві станом на 01.07.2009 існує заборгованість по обов’язковим платежам у тому числі :

- податковий борг складає у сумі - 228, 2 тис. грн.;

- борг пенсійному фонду - 28,3 тис. грн.;

- борг по розрахункам з постачальниками - 80,3 тис. грн.;

- борг по заробітній платні - 30,6 тис. грн..

На підставі вищевикладеного внаслідок відсутності договору з опалення адміністративного приміщення та належних до нього документів, а також за тяжким фінансовим станом підприємства неможливо виконати позовні вимоги «Первомайськтеплокомуненерго».

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

Між Комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго»(позивач у справі), як Підприємством, та Комунальним підприємством «Прогрес»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір на постачання теплової енергії № 43 від 15.10.2006 (далі –Договір), згідно якого Підприємство зобов’язується поставляти Споживачу теплову енергію, відповідно до умов даного Договору, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати поставлену теплову енергію в терміни і на умовах встановлених в цьому Договорі.

Згідно п. 1.2 Договору, Підприємство зобов’язується здійснювати постачання тепловій енергії в приміщення (будівлі) перераховані в Додатках № 1, 2 до Договору (у якому вказані перелік опалювальних об'єктів їх об'єми, встановлені засоби обліку теплової енергії, орієнтовний розподіл теплової енергії в Гігакалоріях по кварталах). Підприємство проводить постачання тепловій енергії до точки балансового розмежування, після підписання акту готовності до опалювального сезону.

Пунктами 4.1, 4.3 Договору 1 встановлено, що оплата за теплову енергію, яка поставляється, здійснюється шляхом перерахування Споживачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства.

Тарифи на постачання теплової енергії, відповідно до чинного законодавства, встановлюються уповноваженими органами. У разі ухвалення уповноваженими органами рішення про зміну тарифів, розмір тарифів встановлених в Договорі підлягає зміні.

Згідно пункту 4.7 Договору, оплата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, протягом 7 днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 10 чисел місяця наступного за звітним. За несплату платежів у встановлений договором термін, нараховується пеня не більш подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов Договору позивачем були у повній мірі надані відповідачу послуги щодо поставки теплової енергії належної якості на об’єкти відповідача згідно Додатку № 1, за період з листопада 2006 року по березень 2007 року на загальну суму 28094,11 грн. Відповідачем жодної оплати здійснено не було.

25.10.2007 сторони у справі уклали договір № 2 про розстрочення заборгованості за послуги з теплопостачання з терміном погашення з листопада 2007 року по жовтень 2009 року на суму 28094,11 грн., з щомісячною сплатою 1170 грн.

Однак, відповідачем умови даного договору також були порушені. Строк погашення боргу з листопада 2007 року по травень 2009 року сплив, однак відповідач повідомив позивача про відсутність можливості оплати заборгованості та продовження розстрочення заборгованості по січень 2017 року.

Позивач з даною пропозицією не погодився, у зв’язку з чим звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу у сумі 22230 грн., за місяці, строк погашення по яких вже настав по договору про розстрочення заборгованості, а саме: з листопада 2007 року по травень 2009 року.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої теплової енергії в обумовлені договором про розстрочення заборгованості строки оплати, а саме: з листопада 2007 року по травень 2009 року (період за який позивач заявляє стягнення заборгованості), відповідачем не були виконані у повному обсязі, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовується відповідачем.

Доводи відповідача проти задоволення позову судом до уваги не беруться, оскільки не є обґрунтованими. Відсутність коштів та несплата послуг за теплопостачання населенням, зміна керівництва відповідача не є підставами, які б звільнили його від обов’язку належним чином виконувати зобов’язання, а саме сплатити заборгованість, яка виникла на правових підставах та визнана відповідачем шляхом укладання договору про розстрочення заборгованості за теплопостачання.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що сума заборгованості 22230 грн. за період з листопада 2007 року по травень 2009 року підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги про стягнення 22230 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію слід задовольнити повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Прогрес», м. Первомайськ Луганської області, вул.. О. Кошевого, буд. 6, ідентифікаційний код 32632584 на користь Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, буд. 28, ідентифікаційний код 32082152, борг у сумі 22230,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 222,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 31.08.2009.

Суддя О.С. Фонова