Постанова № 48537228, 10.08.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 809/2192/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Гринчишин Х.І.

за участю: представника позивача -Трубич І.А. , представника відповідача - Дутка - Гефко Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Аресконт"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Аресконт» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та акту №1314/09-15-17-02/33162207 від 26.03.2015 про результати фактичної перевірки.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог (а. с. 59) позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0011581701, №0011621701, №0011601701 від 10.04.2015 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0011591701 від 10.04.2015.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковим органом при проведенні перевірки не враховано фактичні обставини, які мали місце, а висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення та вимогу, ґрунтуються виключно на показаннях фізичної особи та без врахування наданої документації. Крім цього, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, зокрема, безпідставно перевищено її строк.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0011581701, №0011621701, №0011601701 від 10.04.2015 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0011591701 від 10.04.2015 підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила з мотивів викладених у письмовому запереченні (а. с. 60-62).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, покази свідка, судом встановлено наступне.

За результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_3 від 28.01.2015 щодо порушення ПП «Аресконт» вимог законодавства про працю та використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято наказ №316 від 13.03.2015 року про проведення фактичної перевірки ПП «Аресконт». На підставі зазначеного наказу та направлень №00000290, №00000291 від 13.03.2015 податковим органом з 17.03.2015 по 25.03.2015 проведено фактичну перевірку викладених у зверненні обставин, за результатами якої складено акт перевірки №1314/09-15-17-02/33162207 від 26.03.2015.

У відповідності до висновків викладених в акті податковим органом встановлено наступні порушення:

- ст. 18, п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в розмірі 448,01 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, - невідображення та відображення з недостовірними відомостями доходів в податковому розрахунку (форма №1-ДФ) за 3-4 кв. 2014 року;

- п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України внаслідок чого донараховано 60,75 грн. військового збору.;

- п. 1 ч.2 ст. 6, ч. 5, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиного внеску в сумі 1313,93 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 10.04.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0011581701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 1124,89 грн., в тому числі, 448,01грн. - за основним платежем та 676,88 грн. - за штрафними санкціями; рішення №0011621701, яким позивачу за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок застосовано штрафні санкції в сумі 136,00 грн.; рішення №0011601701, яким у зв'язку з донарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1313,93 грн. застосовано штрафні санкції в сумі 290,74 грн.

Також відповідачем направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0011591701 щодо сплати 1313,93 грн. донарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог вказані рішення податкового органу оскаржуються позивачем.

Висновки податкового органу в акті перевірки ґрунтуються на встановлених фактах неналежного документального оформлення трудових відносин із громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 448,01 грн. та не нарахування у 2014-2015 роках єдиного соціального внеску на загальну суму 1313,93 грн.

При цьому, зазначені обставини встановлено актом перевірки, підтверджено письмовими поясненнями вищевказаних громадян (а. с. 68, 69, 71), виписками банківських установ про рух коштів на рахунках громадян (а. с. 70, 72) та показами свідка ОСОБА_3, допитаного під час розгляду справи, який підтвердив обставини викладені у письмових поясненнях (а.с. 68, 69).

При розгляді справи судом встановлено, що викладені у зверненні гр. ОСОБА_3 обставини щодо порушення позивачем правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та надані ним в судовому засіданні, в якості свідка пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні КАС України та підтверджують висновки податкового органу про порушення ПП «Аресконт» вимог податкового законодавства.

Зокрема, позивачем при розгляді справи не спростовано факт неналежного документального оформлення трудових відносин із громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом вересня - жовтня 2014 року та виплату заробітної плати за вказаний період без утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також сплату в повному обсязі таких платежів за листопад 2014 року та за січень 2015 року.

Щодо оцінки показань свідка, як належного та допустимого доказу при розгляді вказаної справи слід зазначити, що в силу вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України показання свідка, якому відомі обставини, що мають значення для справи, є доказом.

Враховуючи специфіку розглядуваних правовідносин, такі показання у даному разі є одними з основних доказів, на підставі яких можна встановити факт неналежного документального оформлення трудових відносин та виплати позивачем необлікованих заробітних плат та їх розмір, позаяк відсутність факту відображення зазначених виплат у бухгалтерському та податковому обліку виключає можливість довести або спростувати зазначені обставини на підставі первинних документів.

Надані позивачем письмові докази, які свідчать про оформлення трудових відносин із громадянами у періоді з листопада 2014 року по січень 2015 року, не спростовують докази неналежного документального оформлення трудових відносин із громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та виплати підприємством необлікованих заробітних плат. Позивачем не зазначено переконливих доводів та не надано доказів, які б свідчили про недостовірність відповідних показань та слугували б їх спростуванням.

Таким чином, факти виплати позивачем своїм працівникам необлікованих грошових коштів та неоформлення трудових відносин із громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджені належними доказами та мали місце.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків (п. 18.2 ст. 18 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 170.8.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що податковий агент зобов'язаний утримати та перерахувати до бюджету нараховану суму податку безпосередньо з усіх доходів платника при їх фактичній виплаті (нарахуванні).

Крім цього, в силу приписів п.1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач зобов'язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Податковим органом встановлено факт ненарахування за вересень-жовтень 2014 року та часткове ненарахування за листопад 2014 та січень 2015 року єдиного внеску на суми заробітної плати працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому, за умов встановлення наявності фактичних виплат працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є правомірним нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1313,93 грн. В зв'язку з цим, вимога про сплату №Ю-0011591701 та рішення №0011601701 від 10.04.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску прийняті у відповідності до вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а підстави для їх скасування відсутні.

Також суд не вбачає підстав для скасування рішення №0011621701 від 10.04.2015 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, оскільки такий факт неналежного ведення бухгалтерської документації встановлено під час перевірки та не спростовано під час судового розгляду.

Щодо тверджень позивача про порушення термінів перевірки, як на підставу скасування спірних рішень податкового органу, слід зазначити, згідно п. 83.3. ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок визначених статтею 80 цього Кодексу не повинна перевищувати 10 діб. Враховуючи, що перевірка податковим органом проведена з 17.03.2015 по 25.03.2015, акт перевірки складений 26.03.2015 судом не встановлено порушень термінів проведення перевірки позивача.

За таких обставин, доводи позивача про протиправність оскаржуваних повідомлень-рішень та вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З врахуванням частини сплаченого судового збору з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Аресконт", код 33162207 у дохід Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 14.08.2015 року.