Рішення № 4853714, 07.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/418

07.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»

про стягнення 349 498,90 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Грищенко В.І.–директор

від відповідача: Мехтієв В.Б.- директор

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»заборгованості за Договором доручення № 60/08 від 16.05.2008р. в розмірі 349 498,90 грн. в т.ч. 256 690,56 грн. –основного боргу, 48 797,72 грн. –пені, 5 927,85 грн. –3% річних, 33 369,70 грн. –інфляційних витрат, 4 713,07 грн. –сум додаткових витрат за рішеннями господарських судів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2009р. порушено провадження по справі № 53/418, розгляд справи призначено на 17.08.2009р.

В судовому засіданні 17.08.2009р. представник позивача заявив про уточнення позовних вимог, а саме зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 256 690,56 грн. –основного боргу, 48 797,72 грн. –пені, 5 927,85 грн. –3% річних, 33 337,84 грн. –інфляційних витрат, 4 713,07 грн. –сум додаткових витрат за рішеннями господарських судів.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 07.09.2009р.

В судовому засіданні 07.09.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача на позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу не заперечує. Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій - заперечує в повному обсязі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.09.2009р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс», в якості повіреного, з однієї сторони, та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс», в якості довірителя, з іншої, було укладено Договір-доручення № 60/08 від 16.05.2008р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов п. 1.1. повірений, діючий в межах даного Договору за дорученням і за рахунок коштів Довірителя, надає послуги по організації перевезення вантажів в міжміських і міжнародних сполученнях посередництвом транспортних послуг перевізника, тобто організовує перевезення найманим транспортом за маршрутом, вказаним у разовій Заявці, факсова копія затверджена печаткою має юридичну силу.

Відповідно до п. 6.1 Договору № 60/08 від 16.05.2008р. сума фрахту, порядок розрахунків та термін оплати визначаються за домовленістю сторін і фіксуються в заявках на перевезення вантажу.

В заявках на перевезення вантажу: № 9/6 від 13.05.2008р., № 10/7 від 19.09.2008р., № 2/2 від 21.05.2008р., № 3/3 від 21.05.2008р., № 4/4 від 21.05.2008р., № 8/8 від 03.06.2008р., № 9/9 від 03.06.2008р., № 10/10 від 03.06.2008р., № 14/14 від 03.06.2008р., № 18/18 від 06.06.2008р., № 18/18 від 06.06.208р.,№ 19/19 від 09.06.2008р., № 26/26 від 13.06.2008р., № 27/27 від 13.06.2008р., № 23/23 від 13.06.2008р., № 25/25 від 11.06.2008р., № 24/24 від 13.06.2008р., № 39/39 від 17.06.2008р., № 37/37 від 17.06.2008р., № 29/29 від 17.06.2008р., № 30/30 від 17.06.2008р., № 31/31 від 17.06.2008р., № 38/38 від 17.06.2008р., № 40/40 від 17.06.2008р., № 41/41 від 17.06.2008р., № 42/42 від 17.06.2008р., № 51/51 від 17.06.2008р., № 55/55 від 18.06.2008р., № 54/54 від 18.06.2008р., № 59/59 від 03.06.2008р., № 60 від 03.06.2008р., № 61 від 03.06.2008р., № 67 від 03.06.2008р., № 62 від 03.06.2008р., № 64 від 03.06.2008р., № 65 від 03.06.2008р., № 6 від 03.06.2008р., № 71 від 07.06.2008р., № 72 від 07.06.2008р., № 78 від 07.06.2008р., № 104 від 12.08.2008р., № 108 від 12.08.2008р., № 109 від 12.08.2008р., № 12/14 від 23.07.2008р. сторони погодили, що умовою оплати є безготівковий розрахунок через 14 днів після надання акту виконаних робіт.

Факт надання послуг за Договором № 60/08 від 16.05.2008р. підтверджується належним чином завіреними копіями звітів повіреного (актів надання послуг): № 301 від 23.06.208р., № 312 від 30.05.2008р., № 314 від 02.06.2008р., № 0000000315 від 04.07.2008р., № 316 від 02.06.2008р., № 0000000317 від 23.06.2008р., № 0000000326 від 24.06.2008р., № 0000000335 від 04.07.2008р., № 0000000336 від 04.07.2008р., № 0000000337 від 09.07.2008р., № 0000000348 від 21.07.2008р., № 0000000347 від 09.07.2008р., № 0000000349 від 17.06.2008р., № 0000000362 від 30.07.2008р., № 0000000364 від 09.07.2008р., № 0000000365 від 21.07.2008р., № 0000000366 від 24.07.2008р., № 0000000367 від 09.07.2008р., № 000000368 від 24.07.2008р., № 0000000369 від 29.09.2008р., № 000000370 від 09.07.2008р., № 00000371 від 24.07.2008р., № 0000000372 від 09.07.2008р., № 0000000373 від 24.07.2008р., № 0000000374 від 09.07.2008р., № 0000000375 від 21.07.2008р., № 0000000376 від 21.07.2008р., № 0000000377 від 07.08.2008р., № 000000381 від 21.07.2008р., № 0000000382 від 09.07.2008р., № 0000000409 від 24.07.2008р., № 0000000410 від 07.08.2008р., № 0000000411 від 30.07.2008р., № 0000000412 від 07.08.2008р., № 0000000413 від 30.07.2008р., № 0000000414 від 21.07.2008р., № 0000000415 від 21.07.2008р., № 000000416 від 21.07.2008р., № 000000428 від 30.07.2008р., № 000000429 від 24.07.2008р., № 0000000438 від 30.07.2008р., № 0000000510 від 09.09.2008р., № 0000000511 від 09.09.2008р., № 0000000512 від 01.09.2008р., № 00000080е від 08.08.2008р. та транспортними накладними: № 0147843, № 102150, № 0064403, № 0168821, № 110023, № 107261, № 157748, № 0084370, № 0084367, № 0522717, № 107267, № 0202271, № 0154592, № 0175409, № 0175388, № 0179202, № 0202275, № 334577, № 108156, № 308983, № 01783311, № 0063165, № 0178355, № 0036320, № 1019688, № 0154577, № 0154578, № 0049156, № 000955, № 0078931, № 325324, № 006444, № 144480, № 0178285, № 0178425, № 0178420, № 0210041, № 0210049, № 0210050, № 303484, № 147992. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Позивач по справі на оплату наданих ним послуг, виставив відповідачу рахунки: № 245 від 23.06.2008р., № 209 від 30.05.2008р., № 211 від 02.06.2008р., № 257 від 04.07.2008р., № 210 від 02.06.2008р., № 246 від 23.06.2008р., № 248 від 24.06.2008р., № 258 від 04.07.2008р., № 259 від 04.07.2008р., № 271 від 09.07.2008р., № 287 від 21.07.2008р., № 269 від 09.07.2008р., № 256 від 17.06.2008р., № 318 від 30.07.2008р., № 267 від 09.07.2008р., № 283 від 21.07.2008р., № 300 від 24.07.2008р., № 268 від 09.07.2008р., № 299 від 24.07.2008р., № 379 від 29.09.2008р., № 265 від 09.07.2008р., № 301 від 24.07.2008р., № 266 від 09.07.2008р., № 302 від 24.07.2008р., № 270 від 09.07.2008р., № 286 від 21.07.2008р., № 290 від 21.07.2008р., № 334 від 07.08.2008р., № 28 від 21.07.2008р., № 272 від 09.07.2008р., № 304 від 24.07.2008р., № 332 від 07.08.2008р., № 314 від 30.07.2008р., № 333 від 07.08.2008р., № 317 від 30.07.2008р., № 289 від 21.07.2008р., № 284 від 21.07.2008р., № 288 від 21.07.2008р., № 315 від 30.07.2008р., № 303 від 24.07.2008р., № 316 від 30.07.2008р., № 360 від 09.09.2008р., № 359 від 09.09.2008р., № 349 від 01.09.2009р., № 337 від 08.08.2008р.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноважений на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за надані послуги на суму 96 970,30 грн., про що свідчить довідка банку № 01/288 від 11.08.2009р. та меморіальний ордер від 30.10.2008р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати за надані послуги перевезення належним чином в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим відповідач заборгував позивачу суму коштів в розмірі 256 690,59 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 256 690,59 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.2 Договору за затримку платежів Довіритель сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є такими, що заявлені правомірно. Разом з тим суд вважає за доцільне зменшити розмір договірних санкцій та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. пені.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 5 927,85 грн. та збитків від інфляції в сумі 33 337,84 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з Відповідача збитки в розмірі 4 713,07 грн. які обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань по Договору № 60/08 від 16.05.2008р. перевізники залучені до виконання перевезення вантажів відповідача подали позови на позивача.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На доказ понесених збитків позивач по справі надав суду рішення Господарських судів: № 17/374 від 12.11.2008р., № 31/387 від 22.01.2009р., № 47/126 від 01.04.2009р., належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

При дослідженні вищезазначених рішень суд встановив, що з поданих рішень неможливо встановити, що у позивача по справі № 53/1418 виникла заборгованість за договорами, дослідженими в рішеннях по справам № 17/374, № 31/387 та № 47/126, з вини відповідача по справі № 53/418.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 4 713,07 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»(04205, м. Київ, пр.-т Оболонський, 18; ідентифікаційний код 35623609 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11; ідентифікаційний код 32156999) основний борг в сумі 256 690 (двісті п’ятдесят шість тисяч шістсот дев’яносто) грн. 59 коп., пеню в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 43 коп., 3% річних в сумі - 5 927 (п’ять тисяч дев’ятсот двадцять сім) грн. 85 коп., збитки від інфляції в сумі - 33 337 (тридцять три тисячі триста тридцять сім) грн. 84 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 059 (три тисячі п’ятдесят дев’ять) грн. 56 коп. та 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.