Постанова № 48537096, 11.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року (17:17) м. Київ 810/2948/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., представника позивача Скрипова Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Державного закладу «Спеціалізованого медико-санітарної частини № 5 Міністерства охорони здоров'я України» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області звернулось з позовом до Державного закладу «Спеціалізованого медико-санітарної частини № 5 Міністерства охорони здоров'я України» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 64 952, 10 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з тим, що відповідачем не були відшкодовані відповідні витрати за період квітень - червень 2015 року, позивач просить стягнути їх в примусовому порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на те, що Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України» належить до державного лікувально-профілактичного закладу, діяльність якого фінансується за рахунок коштів з державного бюджету України. Відповідач зазначає про неможливість сплати заборгованості з відшкодування відповідних витрат, оскільки у кошторисі відповідача на 2015 рік не передбачене фінансування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Крім того, відповідач у письмових поясненнях просив суд провести заміну неналежної сторони по справі, відповідача, Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України» на Міністерство охорони здоров'я України.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення.

Представник позивача у судовому засіданні надав документи по справ, зокрема, картку особового рахунку відповідача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України» є юридичною особою та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Матеріали справи свідчать, що позивачем і відповідними територіальними органами (зокрема, управлінням Пенсійного фонду України у м. Чернігові) були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно яких відповідачу визначено суму витрат, яка підлягає до сплати за період квітень-червень 2015 року за основними пенсіонерами: за списком № 1 за квітень 2015 року в сумі 18 338, 68 грн., за травень 2015 року в сумі 18 338, 68 грн., за червень 2015 року в сумі 18 338, 68 грн.; за іногородніми пенсіонерами за списком № 1: за травень 2015 року в сумі 7 796, 68 грн. ( з урахуванням перерахунку в сумі - 3 846, 42 грн.); за червень 2015 року в сумі 2 139, 38 грн. (з урахуванням перерахунку за квітень-травень 2015 року в сумі - 126, 16 грн.).

Отже, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період квітень-червень 2015 року, яка призначена відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 64 952, 10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано на адресу відповідача супровідні листи № 736/02 від 16.02.2015, № 2299/02 від 15.05.2015, № 2771/02 від 13.06.2015 з розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення.

Відповідач вимог позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» регулювалось Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Таким чином, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена ставка на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно з абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ).

Така позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного суду України від 25.09.2012 (номери в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 26457845, 26457792), які підлягають обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах на підставі положень ч. 2 ст. 161, ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є страховими внесками, у розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Відповідно до абз. 3 п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що в порушенням п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування фактичних витрат позивача по виплаті та доставці пільгових пенсій за квітень-червень 2015 р., що в свою чергу призвело до утворення заборгованості в сумі 64 952, 10 грн., яка підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач не надав суду докази, які б спростовували вимоги позивача та підтверджували відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку в розмірі 64 952, 10 грн., суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача, оскільки відповідно до діючого законодавства відсутність коштів не звільняє підприємство в якості страхувальника від своєчасної сплати страхових внесків, в тому числі і фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У судовому засіданні було розглянуто клопотання відповідача про заміна останнього на належного відповідача, зокрема, на Міністерство охорони здоров'я України, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулась не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені вищевказаного клопотання, оскільки Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України» є стороною даних правових відносин в сфері пенсійного забезпечення, що передбачає безпосереднє виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Так, нормами п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 та п. 6 Інструкції № 21-1 передбачено, що обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладений саме на підприємства, де застраховані особи отримали необхідний для призначення пенсій стаж роботи.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 11.08.2015 оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 14.08.2015.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного закладу «Спеціалізованого медико-санітарної частини № 5 Міністерства охорони здоров'я України» (07100, Київська область, місто Славутич, вулиця 77 Гвардійської дивізії, будинок 7, ідентифікаційний код-33949175) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Центральна площа, будинок 7,ідентифікаційний код-22203152) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2015 року в сумі 64 952, 10 грн. (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 10 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.