Постанова № 48537088, 08.09.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 2-а-2120/09/0770

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Блохіна В.Ю. (довіреність від 16.10.2013 року)

відповідача: Буря О.О. (довіреність від 14.08.2014 року № 27)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 8 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 19 вересня 2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуко" (далі - ТОВ "Яблуко", позивач) звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою (а.с.2-5 Т.1) до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції (ухвалою суду від 20 листопада 2013 року (протокольно, журнал судового засідання від 20.11.2013 року (а.с.149 Т.1) замінено на правонаступника - Берегівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, далі - Берегівська ОДПІ, відповідач), якою просить визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення - рішення Берегівської ОДПІ від 7 вересня 2004 року за № 0000182650/0 (про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 491940,00 грн. (за основним платежем - 259200,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 232740,00грн.) та від 7 вересня 2004 року за № 0000202650/0 (про визначення суми податкового зобов'язання по пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1042860,84 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем під час проведення перевірки позивача безпідставно, всупереч вимогам чинного законодавства, виключено зі складу валових витрат вартість реалізованого мазуту з тих підстав, що ТОВ "Яблуко" не набуло на нього права власності, що спростовується наявними контрактами, стосовно нарахування пені за несвоєчасне повернення валютної виручки зазначає, що заборгованість контрагента зарахована в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Яблуко" та таке зарахування зустрічних однорідних вимог не заборонено законом, в зв'язку з чим оскаржені податкові повідомлення - рішення є недійсними та підлягають скасуванню.

В матеріалах справи наявні заперечення по суті позову, подані до господарського суду Закарпатської області (лист Берегівської ОДПІ від 08.11.2004 року, а.с.82-84 Т.1), яким просить в задоволенні позову відмовити, оскільки під час проведення перевірки встановлено, що подані ТОВ "Яблуко" документи не свідчать про участь ТОВ "Яблуко" в господарських операціях по купівлі - продажу мазуту, ВМД на експорт мазуту із Казахстану проведені по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Яблуко" без наявності первинних документів, щодо проведення взаємозаліку за раніше укладеними договорами - така форма розрахунків суперечить положенням валютного законодавства.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 8 листопада 2004 року (справа № 5-2-14/320, а.с.86-90 Т.1) позов задоволено та визнано недійсними податкові повідомлення - рішення Берегівської ОДПІ від 07.09.2004 року № 0000202650/0 та № 0000182650/0, прийняті відносно ТОВ "Яблуко", у повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 9 березня 2005 року (а.с.133-136 Т.1) рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2004 року у справі № 5-2-14/320 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2009 року (а.с.179-186 Т.1) скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 року у справі № 5-2-14/320, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування судових рішень є відсутність належних доказів для доведення обставин фактичності здійснення позивачем господарських операцій на виконання договорів, рівно як і належних доказів для спростування тверджень податкового органу про фіктивність таких. При цьому, аналіз наданих позивачем ВМД на відповідність вимогам законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, наданий не був, що унеможливлює постановлення обґрунтованого висновку про наявність належним чином оформлених документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. Крім того, передчасними є висновки про те, що посилання Берегівської ОДПІ на наявність безпосередніх договірних відносин між двома нерезидентами, натомість ТОВ "Яблуко" не виступає стороною укладених договорів - такими, не впливають на дійсність таких договорів.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просить суд задовольнити позов, визнавши протиправними оскаржені рішення Берегівської ОДПІ від 07.09.2004 року за №№ 0000182650/0 та 0000202650/0 з підстав, що наведені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, що наведенні у поданих письмових запереченнях проти позову, просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, залишивши оскарженні податкові повідомлення - рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:

Проведеною ДПА у Закарпатській області позаплановою документальною перевіркою з питань дотримання ТОВ "Яблуко" податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 року по 01.04.2004 року (акт ДПА у Закарпатській області від 09.08.2004 року за № 019/3/3530-09/30395144, а.с.12-34 Т.1) встановлено наступні порушення:

- пп.4.1.1., пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 та п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 259100,00 грн. (в тому числі, за 9 місяців 2003 року - на 253800,00 грн., за 2003 рік - на 259200,00 грн., за 1 квартал 2004 року на "- 100,00 грн.) та визначено перевіркою від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2004 року в сумі "-61900,00 грн.;

- ст. 2 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті", в результаті чого донараховано пеню за неповернення валютних коштів в розмірі 200000,00 долл. США у законодавчо встановлені терміни в сумі 1042860,84 грн.

За висновком перевірки порушення полягали в тому, що ТОВ "Яблуко", згідно Договору № 12-Е від 01.06.2003 року, укладеного з ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) на придбання ТОВ "Яблуко" мазуту (5000 метричних тон по ціні 65,00 долл. США на умовах FCA станція Ак-Жайик, далі на експорт), перерахувало на рахунок фірми "Ер Нур Групп" кошти у сумі 200000,00 долл. США. Платіжні доручення про перерахування коштів містили додаткову інформацію - "для фірми Mika Holding LLC". По даному договору зобов'язання перед ТОВ "Яблуко" продавцем не виконано: мазут не відвантажено. Позовну заяву щодо невиконання ТОО "Ер Нур Групп" договірних зобов'язань ТОВ "Яблуко" в Міжнародний суд при ТПП України не подавало.

Згідно Договору № 21-Е від 18.08.2003 року, укладеного між ТОО "Ер Нур Групп" (продавець), ТОВ "Яблуко" (покупець) та фірми Mika Holding LLC (посередник), ТОВ "Яблуко" придбало 5000,00 метричних тон мазуту по ціні 78,00 долл. США на умовах FCA станція Жинишке та оформляється актом прийому - передачі, посередник зобов'язаний подати вагоноцистерни та всі реквізити для відвантаження товару та забезпечити за свій рахунок подальше відвантаження зі станції Жинишке. При цьому, даний Договір не являється додатковим договором до попереднього Договору № 12-Е від 01.06.2003 року, змін та доповнень до нього не вносив. По даному договору ТОВ "Яблуко" кошти не перераховані", та при проведенні перевірки представлені 2 ВМД на експорт мазуту із Казахстану, відправником (графа 1 ВМД) за яким виступає ТОО "Ер Нур Групп", а одержувачем (графа 2 ВМД) - фірма Mika Holding LLC, відповідальний за фінансове врегулювання (графа 9 ВМД) є ТОО "Ер Нур Групп". Відтак, експортна операція по мазуту оформлена на отримувача Mika Holding LLC, однак, дані ВМД проведені по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Яблуко".

Згідно акту перевірки, відвантаження мазуту по Договору № 21-Е від 18.08.2003 року проведено по 4 ВМД (в тому числі, по 2 ВМД, які відображені по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Яблуко"), рахунки для оплати мазуту ТОО "Ер Нур Групп" виписувались на ім'я покупця - фірма Mika Holding LLC. Відповідно до умов договору, повірений зобов'язаний подати звіт про здійснену операцію. Фірмою Mika Holding LLC подано 03.11.2003 рік звіт про виконану угоду, суми, наведені у звіті, відображені у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Яблуко", однак, документи, що підтверджують операції на вищевказані суми, на підприємстві відсутні: відсутні документи, які фактично свідчать про здійснення операцій по продажу мазуту кінцевому покупцю (фірмі "Tintrade Ltd"), платіжні доручення про оплату мазуту цим покупцем.

Кошти у сумі 169363,67 долл. США, перераховані 24.09.2002 року з рахунку фірми "Gotika Auto" на рахунок ТОВ "Яблуко" як оплата за мазут згідно контракту № 08-2003-1, однак, ТОВ "Яблуко" не являлось власником мазуту, документи про підтвердження відвантаження ТОВ "Ер Нур Групп" мазуту ТОВ "Яблуко" відсутні.

Перевіркою встановлено завищення валового доходу (в результаті безпідставного включення до валового доходу операцій з продажу мазуту без факту його придбання, тобто, за відсутності об'єкту продажу, в порушення пп.4.1.1. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") та заниження валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги (в результаті не включення до валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, оскільки сума не являється виручкою ТОВ "Яблуко" від реалізації мазуту, в порушення пп.4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") та перевіркою встановлено завищення скорегованих валових витрат (в результаті включення до складу валових витрат сум без наявності документів, що засвідчують набуття права власності на мазут та інших послуг, в порушення п. 5.1 та пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

В червні 2003 року ТОВ "Яблуко" перераховано на користь ТОО "Ер Нур Групп" 200000,00 долл. США згідно контракту № 12-Е від 01.06.2003 року (укладеного з ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) на придбання ТОВ "Яблуко" мазуту (5000 метричних тон по ціні 65,00 долл. США на умовах FCA станція Ак-Жайик, далі на експорт), по даному договору договору зобов'язання перед ТОВ "Яблуко" продавцем не виконано: мазут не відвантажено. Позовну заяву щодо невиконання ТОО "Ер Нур Групп" договірних зобов'язань ТОВ "Яблуко" в Міжнародний суд при ТПП України не подавало. Заборгованість по договору № 12-Е (200000,00 долл. США) та по договору № 17-Е від 09.07.2003 року (1822,36 грн.) була зарахована в заборгованість перед ТОО "Ер Нур Групп", що виникла відповідно до Договору № 21-Е від 18.08.2003 року (в сумі 231824,00 долл. США), відповідно до Додаткового договору від 10.09.2003 року. Однак, виконання зобов'язань ТОО "Ер Нур Групп" по Договору № 21-Е від 18.08.2003 року було здійснено перед фірмою Mika Holding LLС, так як згідно представлених ВМД одержувачем мазуту була саме фірмою Mika Holding LLС, та перевіркою визначено дебіторську заборгованість ТОО "Ер Нур Групп" перед ТОВ "Яблуко" у сумі 200000,00 долл. США.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Яблуко" ст. 2 "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" (не здійснення імпортної операції в термін 90 днів з моменту здійснення авансового платежу), в зв'язку з чим та у відповідності до ст. 4 цього Закону нараховано пеню у розмірі 0,3 відсотка від суми неповернутих коштів в іноземній валюті, перерахованої у грошовій одиниці України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості, за кожний прострочений день.

7 вересня 2004 року Берегівською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0000182650/0 (а.с.10 Т.1, про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 491940,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 259200,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 232740,00 грн.);

- № 0000202650/0 (а.с.11 Т.1, про визначення суми податкового зобов'язання по пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1042860,00 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Потакові повідомлення - рішення в адміністративному порядку не оскаржувались та ТОВ "Яблуко" звернулось з позовом до суду про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень Берегівської ОДПІ від 07.09.2004 року за №№ 0000182650/0 та 0000202650/0 в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року за № 334/94 - ВР (втратив чинність з 01.04.2011 року (крім п. 1.20 ст. 1 Закону), діючий та в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 334) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно приписів ст. 3 ГК України та п. 1.32 ст. 1 Закону334) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі 334, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону 334, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. ст. 8, 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону 334, валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону 334, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону 334).

В силу пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вищевказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду від 12 січня 2009 року (висновки і мотиви для скасування судових рішень якої є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи, згідно ч. 5 ст. 227 КАС України) відсутні докази фактичності здійснення позивачем господарських операцій на виконання договорів, рівно як і спростування тверджень податкового органу про фіктивність таких; аналіз ВМД на відповідність вимогам законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, наданий не був; не спростовано твердження про наявні безпосередні договірні відносин між двома нерезидентами, натомість ТОВ "Яблуко" не виступає стороною укладених договорів.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, Договором від 1 червня 2003 року за № 12-Е (а.с.115-118 Т.1), укладеним між ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) та фірмою Mika Holding LLС (відповідно, продавець та покупець за договором) на придбання 5000 метричних тон мазуту по ціні 65,00 долл. США на умовах FCA станція Ак-Жайик, далі на експорт.

ТОВ "Яблуко" перерахувало на рахунок фірми "Ер Нур Групп" кошти у сумі 200000,00 долл. США., платіжні доручення ТОВ КБ "Коопінвестбанк" № 1 від 19.06.2003 року на суму 100000,00 долл. США та № 2 від 20.06.2003 року на суму 100000,00 долл. США. Платіжні доручення про перерахування коштів містили додаткову інформацію - "для фірми Mika Holding LLC" (ст.. 7 акту перевірки, а.с.18).

По даному договору зобов'язання перед ТОВ "Яблуко" продавцем не виконано: мазут не відвантажено. Позовну заяву щодо невиконання ТОО "Ер Нур Групп" договірних зобов'язань ТОВ "Яблуко" в Міжнародний суд при ТПП України не подавало.

В матеріалах справи наявні копії двох Договорів від № 21-Е від 18.08.2003 року, зокрема, поданий при проведені перевірки договір, що укладений між ТОО "Ер Нур Групп" (продавець), ТОВ "Яблуко" (покупець) та фірмою Mika Holding LLC (посередник) (а.с.43-46) та, згідно акту перевірки, отриманий від УСБУ в Закарпатській області договір за цією ж датою та таким же номером, що укладений між ТОО "Ер Нур Групп" (продавець) та фірмою Mika Holding LLC (покупець), фактично аналогічного змісту про придбання 5000,00 метричних тон мазуту по ціні 78,00 долл. США на умовах FCA станція Жинишке.

Ухвалами суду від 27 листопада 2013 року (а.с.3-5 Т.2) та 20 січня 2014 року (а.с.15-17 Т.2) витребувано в УСБУ в Закарпатській області в якості доказів матеріали, що подавались Берегівській ОДПІ, зокрема, копії контрактів № 12 - Е від 01.06.2003 року та № 21 - Е від 18.08.2003 року та листом від 24.12.2013 року за № 58/14-3129 (а.с.23 Т.2) СБУ в Закарпатській області повідомлено суд, що надання доказів неможливе, оскільки запитувані матеріали знаходились в матеріалах ОРС № 294, яка в зв'язку з закінченням терміну зберігання знищена у встановленому порядку, згідно акту на знищення № 24/166 від 12.04.2010 року.

По договору № 21 - Е кошти ТОВ "Яблуко" не перераховувались, при цьому, до складу валових витрат за 9 місяців 2003 року включено суму вартості мазуту 1178502,57 грн. (еквівалент 220745,62 грн.) по двох ВМД: від 31.08.2003 року № 50416/31083/0001025 (на суму 116863,00 долл. США) та від 05.09.2003 року № 50416/0509093/0001053 (на суму 114961,00 долл. США).

Згідно наявних в матеріалах справи копій ВМД від 31.08.2003 року № 50416/31083/0001025 (а.с.50 Т.1) від 05.09.2003 року № 50416/0509093/0001053 (а.с.49 Т.1), відправником (графа 1 ВМД) за яким виступає ТОО "Ер Нур Групп", а одержувачем (графа 2 ВМД) - фірма Mika Holding LLC, відповідальний за фінансове врегулювання (графа 9 ВМД) є ТОО "Ер Нур Групп". Відтак, експортна операція по мазуту оформлена на отримувача Mika Holding LLC, однак, дані ВМД проведені по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Яблуко".

Наказом Держмитслужби України від 30.06.1998 року за № 380 затверджено Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), розділом 3 якого передбачено особливості заповнення граф ВМД, зокрема, графа 8 "Одержувач/Імпортер": у графі зазначаються відомості про одержувача товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Одержувач може бути не зазначений безпосередньо в зовнішньоекономічному договорі (контракті). При митному оформленні за посередницьким договором (контрактом) у графі зазначаються відомості про особу, що набуває права власності на товари за цим договором (контрактом). Якщо при цьому одержувачем товару є інша особа, то в графі зазначаються відомості про особу, яка набуває права власності на товари за зовнішньоекономічним договором (контрактом), і вчиняється запис "Див. на звороті", а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про безпосереднього одержувача товарів.

Наявні в матеріалах справи копії ВМД не підтверджують передбачені відомості про особу, що набуває права власності за контрактом (в особі ТОВ "Яблуко"), операція оформлена на отримувача товару - імпортера фірму Mika Holding LLC, оплату за вказаним договором ТОВ "Яблуко" як покупець мазуту не здійснював, відтак, відсутні докази переходу права власності на товар (який позивачем не сплачувався та на ТОВ "Яблуко" не оформлявся).

Виходячи з наведеного, суд констатує відсутність реального характеру операції з купівлі ТОВ "Яблуко" мазуту, в зв'язку з чим висновки перевірки про порушення ТОВ "Яблуко" пп.4.1.1. п.4.1 ст. 4 Закону 334 (завищення валового доходу в результаті безпідставного включення до валового доходу операцій з продажу мазуту без факту його придбання), пп.4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону 334 (заниження валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги в результаті не включення до валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, оскільки сума не являється виручкою ТОВ "Яблуко" від реалізації мазуту) та п. 5.1 та пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону 334 (завищення скорегованих валових витрат (в результаті включення до складу валових витрат сум без наявності документів, що засвідчують набуття права власності на мазут та інших послуг).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, та перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 1 ст. 4 Закону 185 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Наказом ДПА України від 17.03.2001 року за № 110 затверджено Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (зареєстрований в Мінюсті України 23.03.2001 року за № 268/5459, втратив чинність згідно наказу ДПА від 22.12.2010 року за № 982, діючий на час виникнення спірних правовідносин) та згідно п. 6.3 Інструкції - у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні санкції та фінансові, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, в червні 2003 року ТОВ "Яблуко" перераховано на користь ТОО "Ер Нур Групп" 200000,00 долл. США згідно контракту № 12-Е від 01.06.2003 року. Заборгованість по договору № 12-Е (200000,00 долл. США) та по договору № 17-Е від 09.07.2003 року (1822,36 грн.) була зарахована в заборгованість перед ТОО "Ер Нур Групп", що виникла відповідно до Договору № 21-Е від 18.08.2003 року (в сумі 231824,00 долл. США), відповідно до Додаткового договору від 10.09.2003 року.

Згідно п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (затверджена постановою НБУ України від 24.03.99 року за № 136, далі - Інструкція), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії. Відлік цього строку, відповідно до п. 3.2 банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції. Пункт 1.1 Інструкції визначає поставку як поставку продавцем-нерезидентом товару (робіт, послуг) відповідно до умов імпортного договору. Здійсненням поставки є дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором.

Згідно зі ст.. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 1.9 Інструкції, експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявним належним чином оформленням, якщо:

- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Враховуючи викладене, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством передбачена можливість здійснення заліку зустрічних однорідних вимог між двома імпортними договорами, за одним з яких не виконані зобов'язання по поверненню здійсненого авансового платежу, по іншому не здійснено авансовий платіж, при дотриманні вищенаведених вимог.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, за Договором № 12-Е від 01.06.2003 року ТОВ "Яблуко" перерахувало на рахунок фірми "Ер Нур Групп" кошти у сумі 200000,00 долл. США., платіжні доручення ТОВ КБ "Коопінвестбанк" № 1 від 19.06.2003 року на суму 100000,00 долл. США та № 2 від 20.06.2003 року на суму 100000,00 долл. США. Згідно наявної в матеріалах справи копії цього Догову (а.с.115-118 Т.1), такий укладений між ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) та фірмою Mika Holding LLС (відповідно, продавець та покупець за договором).

Згідно представленого при проведенні перевірки Договору № 21-Е від 18.08.2003 року, що укладений між ТОО "Ер Нур Групп" (продавець), ТОВ "Яблуко" (покупець) та фірмою Mika Holding LLC (посередник) (а.с.43-46), по цьому договору кошти ТОВ "Яблуко" на адресу ТОО "Ер Нур Групп" не перераховувались та експортна операція по мазуту оформлена ТОО "Ер Нур Групп" на отримувача Mika Holding LLC.

Виконання зобов'язань по Договору № 21-Е від 18.08.2003 року ТОО "Ер Нур Груп" виконано перед фірмою Mika Holding LLC, яка згідно наявних в матеріалах справи копій ВМД і була одержувачем (імпортером) мазуту, при цьому, жодних доказів переходу права власності на мазут до ТОВ "Яблуко" не представлено.

Виходячи з наведеного, відсутня заборгованість ТОО "Ер Нур Групп" перед ТОВ "Яблуко" по контакту № 12-Е від 01.06.2003 року, який укладений між ТОО "Ер Нур Групп" (Казахстан) та фірмою Mika Holding LLС (відповідно, продавець та покупець за договором), а по договору № 21-Е від 18.08.2003 року (по якому кошти ТОВ "Яблуко" не перераховувались) ТОО "Ер Нур Групп" поставлено мазут на отримувача (імпортера) фірма Mika Holding LLC, відтак, відсутні зустрічні однорідні вимоги взагалі, в зв'язку з чим відсутня можливість здійснення заліку за такими вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність визначення суми зобов'язання по податку на прибуток та по пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, тобто, доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень - рішень Берегівської ОДПІ від 07.09.2004 року за №№0000182650/0 та № 0000202650/0 та відсутність підстав для їх скасування, в зв'язку з чим вимоги позову про визнання їх недійсними та скасування не відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами та в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 55, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуко" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті