Рішення № 4853631, 27.08.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2009 р.

Справа № 9/1201

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" м. Ковель

Волинської області

до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" м. Хмельницький

про стягнення 90401,62 грн., у т.ч. 68750,52 грн. заборгованості, 2514,56грн. 3% річних, 10999,50

грн. інфляційних, 8137,04 грн. пені.

Суддя Олійник Ю.П.

Представники сторін:

Від позивача - не з’явився,

Від відповідача - Дунець А.І. –за дор. від 9.01.09

Суть спору: Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 88300,09 грн. , в тому числі 68750,52 грн. заборгованості, 2062,51 грн. 3% річних, 9350,02 грн. інфляційних, 8137,04 грн. пені у зв’язку з невиконанням договору №48/75К від 22.01.08. При цьому посилаються на ст.ст.526, 625 ЦК України та ст.193 ГК України. У заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути 3% річних за період з 07.06.08 по 07.06.09 та пеню за період з 07.06.08 по 03.12.08. Зазначене прийнято судом згідно ст. 22 ГПК України.

Позивачем 18.08.09 на адресу суду направлена заява про збільшення позовних вимог до 90401,62 грн.,

у т.ч. 68750,52 грн. заборгованості, 2514,56грн. 3% річних, 10999,50 грн. інфляційних, 8137,04 грн. пені. Заява направлена позивачем відповідачу. Судом прийнято збільшення позовних вимог згідно ст.22 ГПК України.

26.08.09 позивачем на адресу суду направлений лист про розгляд справи за наявними у ній матеріалами з підтвердженням суми стягнення.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні посилаються на погашення 3991,20 грн., оскільки у позивача перед відповідачем наявна заборгованість по договору від 11.01.08 про створення науково-технічної продукції (розробка конструкторської та технологічної документації на поковки крюк та виготовлення штампового оснащення), надавши платіжне доручення № 10 від 9.06.08 про перерахування зазначеної суми. Крім того, відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності по пені , оскільки останній пропущений. Відповідачем також подано заяву про зменшення пені , посилаючись на відсутність кредитування, невідшкодування державою експортного ПДВ.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між сторонами укладений договір №48/75К від 22.01.08, за умовами якого (п.п.1.1, 6.1, 6.2.) позивач, як постачальник, зобов’язується поставити товар, а відповідач, як покупець, зобов’язується прийняти та оплатити цей товар. Розрахунок за цим договором між сторонами здійснюється в два етапи: попередня оплата в розмірі 70% від суми специфікації на підставі рахунка позивача, доплата решти грошових коштів на момент готовності товару до відвантаження.

На виконання договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 83748,48 грн., що підтверджується видатковою накладною № 625 від 06.06.09 та довіреністю НБК №877539 від 05.06.08.

Відповідач провів попередню оплату товару в розмірі 14938,77 грн., що підтверджується банківською довідкою від 19.03.08.

Претензія позивача від 27.02.09 відповідачем залишена без задоволення.

На момент подання позову заборгованість склала 68750,52 грн.

При цьому позивачем при поданні позову здійснені нарахування пені в сумі 8137,04 грн. за період з 07.06.08 по 03.12.08, інфляційні нарахування в сумі 9350,02 грн., та 3% річних в сумі 2062,51 грн. за період з 07.06.08 по 07.06.09.

Після уточнення позовних вимог позивач просить стягнути 90401,62 грн., у т.ч. 68750,52 грн. заборгованості, 2514,56грн. 3% річних за період з 07.06.08 по 27.08.09 , 10999,50 грн. інфляційних з вересня 2008р. по червень 2009р., 8137,04 грн. пені за період з 07.06.08 по 03.12.08 за 180 днів.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

1. Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за договором №48/75К від 22.01.08, поставивши відповідачу товар згідно умов договору.

Відповідач в установлені строки не оплатив позивачу поставлений товар на всю суму , внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 68750,52грн. Відповідно позовні вимоги в частині стягнення 68750,52грн. відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню .

Судом не приймаються доводи відповідача про наявність у позивача перед ним заборгованості по договору від 11.01.08 про створення науково-технічної продукції (розробка конструкторської та технологічної документації на поковки крюк та виготовлення штампового оснащення), відповідного погашення відповідачем 9.06.08 суми 3991,20 грн. При цьому зазначена заборгованість не відноситься до предмету спору і може бути самостійним предметом судового розгляду.

2. Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

За умовами договору (9.4.) у разі порушення відповідачем термінів розрахунку за товар, останній сплачую позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за товар за кожен день прострочки, що відповідає нормам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Позивач просить стягнути 8137,04 грн. пені за період з 07.06.08 по 03.12.08 за 180 днів.

Відповідачем згідно ст. 266 ЦК України подано заяву про застосування позовної давності, тому період правомірного нарахування пені не 180 днів, а 164 дні . При цьому враховано, що позов подано 23.06.09, відповідно за період з 07.06.09 по 23.06.09 (16 днів), пеня нарахована з пропуском строку позовної давності, що є підставою відмови у позові в цій частині згідно ст. 267 ЦК України.

Згідно проведеного судом розрахунку пені правомірно заявленою є пеня в розмірі 7393,50 грн. за період з 23.06.08 по 03.12.08 (68750,52грн.*24*164дн./36600). Тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в решті - відмові у зв’язку з безпідставністю.

3. Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивачем з врахуванням уточнення позовних вимог нараховано 10999,50 грн. інфляційних з вересня 2008р. по червень 2009р. Однак, при цьому допущено арифметичну помилку. Враховуючи індекс інфляцій за зазначений період - 15,68888847, правомірним є нарахування в сумі 10786,19 грн. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, а у решті –відмові у зв’язку з безпідставністю.

4. На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано з врахуванням уточнення позовних вимог також 3% річних в сумі 2514,56грн. за період з 07.06.08 по 27.08.09. Останні нараховані в межах максимально можливої суми за період заборгованості, тому є правомірними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

5. Відповідачем подано заяву про зменшення пені , посилаючись на відсутність кредитування, невідшкодування державою експортного ПДВ. Судом відмовляється у задоволенні останньої згідно ст.83 ГПК України, оскільки не надано доказів, що підтверджують викладені обставини і останні пов’язані із складним фінансовим станом, що не є підставою для задоволення клопотання.

6. Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам ( 98,94 %) у зв’язку із частковим задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 22,33, 43 , 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" м. Ковель Волинської області до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" м. Хмельницький про стягнення 90401,62 грн., у т.ч. 68750,52 грн. заборгованості, 2514,56грн. 3% річних, 10999,50 грн. інфляційних, 8137,04 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" м. Хмельницький (вул.Чорновола, 88, код 00498431) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" м.Ковель Волинської області ( вул.Варшавська, 1, код 23253583) 68750,52 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот п’ятдесят гривень 52 коп.) заборгованості, 7393,50 грн. (сім тисяч триста дев’яносто три гривні 50 коп.) пені, 10786,19 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 19 коп.) інфляційних нарахувань, 2514,56 грн. (дві тисячі п’ятсот чотирнадцять гривень 56 коп.) 3% річних, 894,45 грн. (вісімсот дев’яносто чотири гривні 45 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 309,19 грн. (триста дев’ять гривень 19 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Суддя