Рішення № 4853620, 25.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р. Справа № 26/0216-63/59-09

вх. № 5187/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Новікова А.І. дов.№1 від 21.07.2009 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Тарлев", м. Київ

до ТОВ "Торгівельна компанія "Інтермаркет", м.Львів

про стягнення 87174,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 87174,59 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки №ТП-822 від 12.11.2008 р., а також просить стягнути з відповідача свої витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановленно, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №ТП-822 від 12.11.2008 р., за яким позивач зобов'язався систематично постачати відповідачеві товар, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити поставлений товар відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов"язання відповідно до умов договору виконав, поставив відповідачеві з 27.11.2008 р. по 21.01.2009 р. товар на загальну суму 90 174,59 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними №№1796 від 27.11.08 р.; Т-1789 від 27.11.08 р.; Т-1790 від 27.11.08 р.; Т-1791 від 27.11.08 р.; Т-1792 від 27.11.08 р.; Т-1793 від 27.11.08 р.; Т-1795 від 27.11.08 р.; Т-1797 від 27.11.08 р.; Т-1906 від 11.12.08 р.; Т-2024 від 24.12.08 р.; Т-00000117 від 21.01.09 р.; Т-00000118 від 21.01.09 р.; Т-00000119 від 21.01.09 р.; Т-00000120 від 21.01.09 р.; Т-00000121 від 21.01.09 р.; Т-00000122 від 21.01.09 р. та Т-00000127 від 21.01.09 р., а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом відповідача та відбитком його печатки на зазначених видаткових накладних, але розрахувався за поставлений товар частково на суму 3000,00 грн. згідно до платіжного доручення від 05.01.2009 р., яка закрила чаcтково товарну накладну Т-1796 від 27.11.2008 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 87174,59 грн.

21.04.2009 р. позивач відповідно до ст. 530 ЦК України надіслав на адресу відповідача вимогу про погашення суми заборгованості у розмірі 87 174,59 грн., але відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 87174,59 грн. основного боргу, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526 ЦК України, ст. ст. 1, 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Інтермаркет", м. Харків (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 7, к.1, код ЄДРПОУ 13827416, р/р 2600900601403 МФО 325718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарлев", м. Київ (03061, м. Київ, вул. Бориславська, 54, кв. 13, код ЄДРПОУ 35415966, р/р 26007000539301 в ВАТ "СВЕДБАНК" м. Києва, МФО 300164) заборгованість в сумі 87 174,59 грн., 871,74 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписане25.08.2009 року