Рішення № 4853514, 22.09.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 вересня 2009 р. Справа 11/156-09

за позовом приватного підприємства «Текстиль Сервіс Україна», м. Вінниця

до відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

в особі Вінницького регіонального управління ВАТ КБ «Надра»,

м. Вінниця

про спонукання до виконання умов договору банківського рахунку та

стягнення штрафних санкцій

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - О. Гуменюк керівник, В. Коваленко за довіреністю б/н.

від 19.05.2009р., В. Карплюк за довіреністю б/н. від 19.05.2009р.;

від відповідача - не з‘явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов‘язання відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Вінницького регіонального відділення ВАТ КБ «Надра»здійснити перерахунок грошових коштів у розмірі 12 590 грн. та 70 670 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир». Стягнення з ВАТ КБ «Надра»в особі Вінницького регіонального відділення ВАТ КБ «Надра»пеню в розмірі 6857 грн..

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, про що подав заяву від 17.09.2009р. в якій просить стягнути з відповідача 8326 грн. пені.

Позов мотивовано тим, що між сторонами укладено договір банківського рахунку від 20.07.2007р. №ТП/СД/08 за умовами якого банк відкриває ПП «Текстиль Сервіс Україна» поточний рахунок № 26002070014001 у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

Станом на 20.05.2009р. відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а тому наступає відповідальність передбачена п.п. 3.1. п. 3 вказаного договору у вигляді сплати пені.

Відповідач в поясненнях № 36-02-01/01-3033 від 11.09.2009р. визнає свій обов‘язок перед позивачем стосовно не здійснення перерахування коштів з рахунку та заперечує проти нарахування штрафних санкцій у вигляді пені посилаючись на те, що 10.02.2009р. Постановою Правління Національного банку України у ВАТ КБ «Надра»призначено тимчасову адміністрацію та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, для відновлення платоспроможності банку. У відповідності до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»протягом дії мараторію Банку не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов‘язань і зобов‘язань щодо сплати податків і зборів (обов‘язкових платежів), тому стягнення з банку пені не є правомірним.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, судом встановлено наступне.

20 липня 2007 року між приватним підприємством «Текстиль Сервіс Україна»(за договором «Клієнт») та відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»(за договором «Банк») укладено договір банківського рахунку №ТП/СД/08. Відповідно до умов вказаного договору Банк відкриває ПП «Текстиль Сервіс Україна» поточний рахунок №26002070014001 у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

15.01.2009 року ПП «Текстиль Сервіс Україна»подано до філії АКБ «Надра»у м. Вінниці платіжне доручення №171 про перерахування грошових коштів у сумі 12590,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир». Призначення платежу - за тканину згідно договору комісії №24/07/07-24К від 24.07.2007р..

Дане платіжне доручення було прийнято банківською установою до виконання 15.01.2007р., що підтверджується відповідною відміткою філії АКБ «Надра»у м. Вінниці на платіжному дорученні.

Грошова сума у розмірі 12590,00 грн. була списана з рахунку ПП «Текстиль Сервіс Україна», що підтверджується банківською випискою від 15.01.2009р.. Проте на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир»вказана сума коштів не надійшла.

19.01.2009 року ПП «Текстиль Сервіс Україна»подало до філії АКБ «Надра»у м. Вінниці платіжне доручення №172 про перерахування грошових коштів у сумі 70670,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир». Призначення платежу - за тканину згідно договору комісії №24/07/07-24К від 24.07.2007р..

Дане платіжне доручення також було прийнято банківською установою до виконання 19.01.2007р., про що свідчить відмітка філії АКБ «Надра» у м. Вінниці на платіжному дорученні.

Грошова сума у розмірі 70670,00 грн. була списана з рахунку ПП «Текстиль Сервіс Україна», що підтверджується банківською випискою від 19.01.2009р., але на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир»дана сума не надійшла.

Отже, загальна сума, яку пред’явив ПП «Текстиль Сервіс Україна»банківській установі з метою перерахування становить 83260,00 грн.

Згідно з Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

06.02.2009 р. ПП «Текстиль Сервіс Україна»звернулось з претензією до Вінницького регіонального управління ВАТ КБ «Надра»в якій вимагало в 2-денний термін від дня отримання претензії перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир»кошти в сумі 83260,00 грн..

Як свідчать матеріали справи та пояснення представників позивача, вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Аналогічне положення міститься в п.2.5 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 року, відповідно до якого за договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. (ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За приписами ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Умовами договору банківського рахунку від 20.07.2007р. визначено право позивача самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до п.2.3.3. договору Банк взяв на себе обов’язок своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України .

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання умов договору банківського рахунку 3 ТП/СД/08 від 20.07.2007р., що призводить до порушення прав позивача на вільне розпорядження своїм банківським вкладом, суд, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов‘язання відповідача здійснити перерахунок грошових коштів у розмірі 12 590 грн. та 70 670 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир».

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення ВАТ КБ «Надра»в особі Вінницького регіонального управління ВАТ КБ «Надра» пеню в розмірі 8326 грн..

П.п 3.1 п. 3 Договору банківського рахунку від 20.07.2007 року №ТП/СД/08, передбачено, що за несвоєчасне чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожен день прострочення, але не більше 10% процентів від суми переказу.

Пунктом 32.2 ст. 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення 8326,00 грн. пені за період з 20.01.2009р. по 25.05.2009р..

Заперечення відповідача щодо стягнення пені судом не беруться до уваги зважаючи на таке.

Вимоги ПП «Текстиль Сервіс Україна» та зобов’язання банківської установи у даних спірних правовідносинах не є майновими, на які поширюється мораторій у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Зобов’язання банку «виконати доручення клієнта на переказ грошей»не є грошовим зобов’язанням, адже клієнт в даному випадку не вимагає від банку сплати належних останньому грошей, а доручає виконати певну операцію з власними грошима. Тобто, зобов’язання банківської установи перед ПП «Текстиль Сервіс Україна»полягають в наданні послуги, а не у сплаті грошей.

В період дії мораторію не задовольняються лише грошові вимоги фізичних або юридичних осіб, які вони пред’являють до банку за поставлений ними банку товар (продукцію, тощо), або за виконані ними для банку роботи (послуги).

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на укладення 19.05.2009 р. договору про надання правової допомоги з адвокатом Коваленко В.В. та фактичною сплатою за надані послуги 5400 грн. (платіжне доручення № 52 від 17.06.2009р.).

Дослідивши вказані документи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру»котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представником.

До того ж статтею 1 Закону України «Про адвокатуру»визначено, що адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

З аналізу наведених норм свідчить, що адвокатська діяльність не є підприємницькою діяльністю.

Водночас, як свідчать матеріали справи, а саме виписка по рахунку № 26057055313141 та пояснення представника Коваленка В.В., кошти в сумі 5400 грн. перераховані на вказаний рахунок, який відкрито на суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу Коваленко В.В..

За таких обставин, вказані витрати є не витратами за послуги адвоката. А відтак, вказане не дає підстав віднести понесені позивачем витрати до судових витрат на підставі ст. 44, 48 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 64 від 30.06.2009р. зайво сплачено 3 грн. 00 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Вінницького регіонального відділення ВАТ КБ «Надра»здійснити перерахунок грошових коштів в розмірі 12 590 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир»згідно платіжного доручення № 171 від 15.01.2009р..

3. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Вінницького регіонального відділення ВАТ КБ «Надра»здійснити перерахунок грошових коштів в розмірі 70 670 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Торговий Дім «Альтаир»згідно платіжного доручення №172 від 19.01.2009р..

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Вінницького регіонального управління ВАТ КБ «Надра»- (21001, м. Вінниця, площа Жовтнева, 1, код 25962332) на користь приватного підприємства «Текстиль Сервіс Україна»(21029, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 53, кв. 71, код 35200500) 8 326 (вісім тисяч триста двадцять шість) грн.. –пені; 187 (сто вісімдесят сім) грн. - –витрат зі сплати державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Повернути приватному підприємству «Текстиль Сервіс Україна»(21029, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 53, кв. 71, код 35200500) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 3 грн. 00 коп..

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 25.09.2009р.

Суддя В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - (21029, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 53, кв. 71)

3 - відповідачу - (21001, м. Вінниця, вул. Жовтнева, 1)