Рішення № 48534317, 11.08.2015, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/174/15-ц

Провадження № 2/747/80/15

РІШЕННЯ

іменем України

11.08.2015 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

за участю секретаря Зірки В.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Беребенця В.М.

представника третьої особи Кононіченка Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Батьківщина», третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області про стягнення матеріальних збитків за самовільне використання земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача та третьої особи про стягнення матеріальних збитків за самовільне використання земельних ділянок. В обгрунтування позову зазначає, що в результаті проведеної Державною інспекцією сільського господарства перевірки було встановлено, що на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району ТОВ «Батьківщина» використовує земельну частку (пай) НОМЕР_1 площею 4,09 га та НОМЕР_2 площею 4,06 га, що належать на праві власності позивачу ОСОБА_1, але без наявності договорів оренди землі. Тобто відповідачем використовуються належні позивачу на праві власності земельні ділянки в порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, тому позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальні збитки за використання належних їй земельних ділянок за 2012-2013 роки на загальну суму 32 740 грн. 28 коп. з розрахунку - 20 701 грн. - орендна плата за 2 роки, і упущена вигода та матеріальні збитки згідно постанови Кабінету Міністрів № 963 від 25 липня 2007 року за 2 роки (6019, 64 грн. +6019, 64 грн.) - 12 039, 28 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали і просили задовольнити, поскільки відповідач - СТОВ «Батьківщина» - самовільно використовує належні позивачу на праві власності дві земляні ділянки, договори оренди між ними не укладені, оплату за використання даних земельних ділянок відповідач не проводить. З цього приводу представник позивача звертався в різні установи та державні органи, проводилась перевірка дотримання вимог земельного законодавства, і даний факт було встановлено перевіркою у 2013 році, також було встановлено під час перевірки і наявність спричинених відповідачем збитків самовільним використанням земельних ділянок. Тому просять суд стягнути з відповідача суму заборгованості орендної плати за 2 роки самовільного використання з розрахунку 1270 грн. за 1 га орендної плати на суму 20 701 грн. та суму упущеної вигоди і матеріальних збитків за 2 роки з розрахунку 6019, 64 грн. за 1 рік.

Представник відповідача Беребенець В.М. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав. У підтвердження своїх заперечень представник позивача посилався на ту обставину, що під час проведення перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель 22.08.2013 року не було з'ясована, чи це саме ті земельні ділянки, що належать позивачу, самовільно використовувались відповідачем, поскільки дані земельні ділянки не винесені в натурі. Крім того, в даному акті зазначено, що представника СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства, але станом на день перевірки дана особа не була керівником чи посадовою собою СТОВ «Батьківщина». Також із матеріалів позовної заяви неможливо встановити факт самовільного зайняття земельних ділянок позивача, так як в них не вказано, в який саме спосіб здійснювалось самовільне зайняття. Тому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Представник третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області - головний спеціаліст відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Кононіченко Ю.М. -в судовому засіданні пояснив, що ним 22 серпня 2013 року за заявою ОСОБА_1 та дорученням Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства СТОВ «Батьківщина» на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району. Перевіркою було встановлено, що СТОВ «Батьківщина» використовує належні на праві власності ОСОБА_1 дві земельні ділянки, які знаходяться всередині масиву, без укладення договорів оренди землі. Копію акту перевірки було вручено представнику СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_5, який на ньому власноручно написав, що з результатами перевірки не згоден. Особу ОСОБА_5 він, як інспектор не встановлював, так як він його знав особисто, а належність ОСОБА_5 до СТОВ «Батьківщина» при перевірці не встановлювалась. При перевірці було встановлено розмір шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який був обрахований у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963. Розмір шкоди на даний час може бути і більшим, так як сума шкоди в 6019 грн. 64 коп., що була встановлена в ході перевірки на підставі даної Методики, це одноразова санкція, яка застосовується подібно до штрафних санкцій, і не може бути подвоєна, так як можливо при перевірці в інший час дана сума збитків може бути іншою. Тому Кононіченко Ю.М. як третя особа, у вирішенні даного позову, покладається на розсуд суду, так як факт порушення вимог земельного законодавства СТОВ «Батьківщина» та розмір у зв'язку з цим спричинених збитків, їм, як головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства в межах наданих йому повноважень, ним було встановлено.

Суд, заслухавши сторони, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 4,0906 га та 4,0637 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Юрківцівської сільської ради згідно копій Державних актів, що містяться в матеріалах справи на а.с. 6-7. Згідно акту обстеження земельної ділянки № 10 від 22.08.2013 року, проведеної державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Кононіченком Ю.М., встановлено відсутність договорів оренди з СТОВ «Батьківщина» та використання ними земельних часток (паїв) за НОМЕР_2 площею 4,09 га та НОМЕР_1 площею 4,06 га, що належать на праві власності ОСОБА_1 (а.с.8-8зв.). Дане самовільне використання земельних ділянок спричинило шкоду, яка розрахована згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 та складає 6019 грн. 64 коп. (а.с.9).

Розглядаючи позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з відповідача орендної плати з розрахунку 1270 грн. за 1 га землі за два роки самовільного використання 8,6 га належних їй земельних ділянок на загальну суму 20 701 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» орендна плата є однією із форм плати за землю, що справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди земельної ділянки і залежить від місця розташування та розміру земельної ділянки, терміну дії договору оренди, цільового призначення, умов використання і збереження якості землі, умов повернення земельної ділянки орендодавцю, існуючих обмежень і обтяжень щодо використання земельної ділянки, відповідальності сторін тощо. Розмір орендної плати за земельну ділянку визначається за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 цього Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Тобто, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Поскільки в судовому засіданні було встановлено, що між сторонами по справі відсутній договір оренди земельної ділянки, дана обставина сторонами не заперечується, то відповідно і відсутні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача орендної плати на користь позивача.

Тому суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача орендної плати з розрахунку 1270 грн. за 1 га землі за два роки самовільного використання 8,6 га належної їй земельної ділянки на загальну суму 20 701 грн. не ґрунтується на вимогах закону і тому задоволенню не підлягає.

Розглядаючи позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з відповідача упущеної вигоди та матеріальних збитків згідно постанови Кабінету Міністрів № 963 від 25 липня 2007 року за 2 роки (6019, 64 грн. +6019, 64 грн.) на загальну суму 12 039, 28 грн., суд виходить з наступного.

Постановою КМ України від 25.07.2007 №963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, з якої вбачається, що розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки визначається за формулою, встановленою пунктом 4, яким передбачено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783.

При цьому відповідно до пункту 7 даної Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт, проводилась відповідно до норм ст.ст. 6,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» повноважною на те особою.

Факт самовільного зайняття належних позивачу земельних ділянок площею 8,15 га встановлено на підставі акту обстеження земельної ділянки № 10 від 22.08.2013 року. В акті зазначено, що СТОВ «Батьківщина» фактично використовував без правовстановлюючих документів земельні ділянки загальною площею 8,15 га, які належать ОСОБА_1

У даному випадку, у відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» це і є самовільне зайняття земельної ділянки. Тобто, будь які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За змістом ст. ст. 211, 212 Земельного Кодексу України, громадянин та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок, знищення межових знаків.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала, у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. А також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 вказаної статті зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на відшкодування.

Таким чином, законодавством передбачено відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, за наявності порушення цивільного права особи та причинного зв'язку між порушенням права й збитками. При цьому розмір заподіяних збитків позивачем доведено на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963.

Згідно розрахунку шкоди заподіяної ОСОБА_1 СТОВ «Батьківщина» внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, які розташовані на території Юрківцівської сільської ради, складеного на підставі Методики, розмір заподіяної шкоди становить 6019 грн. 64 коп. (а.с.9).

Як було встановлено в ході судового розгляду дана сума є одноразовою санкцією і не може застосовуватись у подвійному розмірі, так як розрахована за інший період, вона може бути зовсім іншою, тобто позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача упущеної вигоди та матеріальних збитків згідно постанови Кабінету Міністрів № 963 на загальну суму 12 039, 28 грн. підлягає до часткового задоволення в розмірі, встановленому в ході судового розгляду, а саме - 6019 грн. 64 коп., поскільки саме така сума збитків знайшла своє підтвердження у судовому засіданні належними і допустимими доказами.

Положенням ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог. При подачі позову до суду позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір на загальну суму 327 грн. 40 коп., що документально підтверджено квитанціями про сплату. Поскільки позов задоволено частково, то у даному випадку стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору пропорційна задоволеній частині позову, а саме - 59 грн. 53 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 2 Закону України «Про плату за землю», ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 93, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 22 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до СТОВ «Батьківщина», третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області, про стягнення матеріальних збитків за самовільне використання земельних ділянок - задовольнити частково.

Стягнути із СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 6019 (шість тисяч дев'ятнадцять) гривень 64 коп. матеріальних збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із СТОВ «Батьківщина» на користь ОСОБА_1 59 грн. 53 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлений 17 серпня 2015 року.

Суддя Л.В.Тіщенко