Рішення № 4853348, 08.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.09р.

Справа № 30/175-09

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

До відповідача: відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

Про: стягнення заборгованості в розмірі 215245,57 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Бажанова Ю.А.

Представники:

Від позивача: Полтавець І.В., довіреність від 24.06.2009 року, представник

Від відповідача: Аржанухін В.Л., довіреність №84-4016 від 30.12.2008 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сегмент" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) звернулося до господарського суду із позовом та з урахуванням уточнення позовних вимог (заява від 21.07.2009 року) просить стягнути з відповідача, відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (м. Нікополь Дніпропетровської області) суму основного боргу у розмірі 175950 грн., пеню в розмірі 21518,92 грн., суму індексу інфляції у розмірі 15086,79 грн., 3% річних у сумі 2689,86 грн., а разом 215245,57 грн., судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на поставку продукції виробничо-технічного призначення №800079 від 11.01.2008 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що строк сплати основного зобов'язання не настав, оскільки позивачем не був виставлений рахунок відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що відповідачу рахунок був вручений відповідно до п.3.3 договору одночасно з продукцією, тому датою отримання відповідачем продукції та товаросупровідних документів до даної продукції слід вважати 12.01.2009 року –дату підписання відповідачем товарної накладної №1 від 09.01.2009 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 21.07.2009 року на 02.09.2009 року, в подальшому оголошувалася перерва до 08.09.2009 року.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

За погодженням представників сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сегмент" (постачальник) був укладений договір на поставку продукції виробничо-технічного призначення №800079, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язується на умовах, викладених в цьому договорі поставити замовнику продукцію виробничо-технічного призначення ( надалі –продукцію) по номенклатурі, кількості і в строки вказані в Специфікації №1 (Додаток №1 до договору), яка є невід’ємною частиною цього договору.

Замовник зобов’язується прийняти від постачальника продукцію по номенклатурі, кількості і в строки указані в Специфікації №1 (Додаток №1 до цього договору), а також оплатити її на умовах визначених договором (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору ціна за продукцію, по кожному її найменуванню, вказана в Специфікації №1 (Додаток №1 до цього договору) і встановлюється в національній валюті України –гривні. Загальна сума поставок продукції за цим договором складає: продукція –1576875 грн., ПДВ 20% - 315375 грн., всього –1892250 грн.

Сторонами узгоджено та підписано Специфікацію №1 до договору на поставку продукції виробничо-технічного призначення в 2008 році, якою встановлено найменування, вид товару, кількість та встановлено загальну вартість поставленого товару в сумі 1892250 грн. (а.с. 35).

Додатковою угодою №1 до договору №800079 від 11.01.2008 року на поставку продукції виробничо-технічного призначення сторони домовилися, що загальна сума за продукцію, яка поставляється по цьому договору з урахуванням попередніх поставок та платежів складає 3414750 грн. з ПДВ.

Сторонами узгоджено та підписано Специфікацію №2 до договору на поставку продукції виробничо-технічного призначення в 2008 році, якою встановлено найменування, вид товару, кількість та встановлено загальну вартість поставленого товару в сумі 1522500 грн. (а.с. 36).

Додатковою угодою №2 до договору №800079 від 11.01.2008 року на поставку продукції виробничо-технічного призначення сторони внесли зміни до Специфікації №2 та визначили загальну суму поставки за цією Специфікацією в сумі 1500765 грн.

Відповідно до п.3.1 договору постачальник поставляє продукцію партіями на умовах СРТ, м. Нікополь (склад замовника) згідно "ІНКОТЕРМС –2000" в строки указані в Специфікації №1 (Додаток №1 до цього договору). Кількість продукції, яка входить до кожної партії, що поставляється, узгоджується сторонами.

Постачальник зобов’язаний одночасно з продукцією надати замовнику товаросупровідну документацію: товарну накладну, податкову накладну і рахунок, оформлені з урахуванням реквізитів сторін, вказаних в розділі 12 договору, а також документи про якість продукції оформлені виробником та завірені постачальником. Крім того, постачальник зобов’язується до відвантаження продукції передати замовнику узгоджену сторонами нормативно-технічну документацію, яка необхідна для монтажу та експлуатації продукції. (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору фактом поставки кожної партії продукції вважається дата надходження кожної партії продукції на склад замовника за умови виконання п.3.3 цього договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 року. В частині невиконаних сторонами зобов'язаний цей договір діє до їх повного виконання (п.11.5 договору).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сегмент" відповідно до договору №800079 від 11.01.2008 року на поставку продукції виробничо-технічного призначення здійснило поставку товару відкритому акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів", що підтверджується накладною №1 від 09.01.2009 року на суму 175950 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" своєчасно не здійснило розрахунки за поставлений товар, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною виникнення спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.1 договору оплата за кожну поставлену партію продукції здійснюється по факту поставки кожної партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу протягом 5 банківських днів на підставі рахунків, виставлених постачальником.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сегмент" виставило відкритому акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" рахунок-фактуру №2 від 09.01.2009 року на суму 175950 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість в сумі 175950 грн. (лист №005/1 від 16.03.2009 року), однак відповідач існуючу заборгованість не погасив, посилаючись на зменшення виробництва (лист №321-4001 від 17.04.2009 року).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень п.п. 3.3, 3.4 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо непред'явлення позивачем та неотримання відповідачем рахунку на оплату вартості поставки продукції з огляду на наступне.

Обов'язок постачальника надати одночасно з продукцією замовнику товаросупровідну документацію: товарну накладну, податкову накладну і рахунок, оформлений з урахуванням реквізитів сторін, вказаних в розділі 12 договору, а також документи про якість продукції оформлені виробником та завірені постачальником, встановлено п.3.3 договору.

Фактом поставки кожної партії продукції вважається дата надходження кожної партії продукції на склад замовника за умови виконання п.3.3 цього договору (п.3.4 договору).

Таким чином, виходячи з аналізу п.3.4 договору поставка вважається такою, що відбулася за умови виконання п.3.3 договору, тобто за умови надання замовнику одночасно з продукцією товарної накладної, податкової накладної та рахунку.

Факт поставки не заперечується відповідачем. Як вбачається з матеріалів справи представником відповідача 12.01.2009 року була підписана накладна №1 від 09.01.2009 року на одержання продукції на суму 175950 грн., тобто своїм підписом на накладній відповідач визнав факт поставки продукції та факт отримання товаросупровідної документації, в томі числі й рахунок.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 175950 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму від інфляції за період з 17.01.2009 року по 21.07.2009 року у розмірі 15086,79 грн. та 3% річних за період з 17.01.2009 року по 21.07.2009 року у сумі 2689,86 грн.

Оскільки відповідно до п.4.1 договору оплата за кожну поставлену партію продукції здійснюється по факту поставки кожної партії продукції з відстрочкою платежу протягом 5 банківських днів на підставі рахунків, виставлених постачальником, датою отримання рахунку є 12.01.2009 року (дата підписання накладної №1 від 09.01.2009 року), прострочення виконання зобов’язання виникло з 20.01.2009 року.

З урахуванням вищевикладеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних за період з 20.01.2009 року по 21.07.2009 року в сумі 2646,48 грн.

З урахуванням приписів листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997 року (з подальшими змінами) позовні вимоги про стягнення суми індексу інфляції підлягають задоволенню частково за період з лютого по червень 2009 року (за повні місяці) в сумі 9702,86 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.8.3 договору замовник за несвоєчасну оплату поставленої продукції сплачує постачальнику за кожний день прострочки пеню в розмірі 5% від суми простроченого платежу, але не більше 20% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню за період з 17.01.2009 року по 21.07.2009 року в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 21518,92 грн.

Оскільки з урахуванням п.4.1 договору прострочка виконання зобов’язання виникла з 20.01.2009 року. позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 20815,13 грн. за період з 20.01.2009 року по 21.07.2009 року.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 209114,47 грн. (175950 грн. –сума основного боргу, 20815,13 грн. - пеня, 9702,86 грн. - сума індексу інфляції, 2646,48 грн. - 3% річних).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 2091,14 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 303,60 грн.

Оскільки позивачем при поданні позову надмірно сплачене державне мито в сум 0,54 грн., зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 2600913197001 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 16 Б (офіс 104), код ЄДРПОУ 30734838, рахунок 26005154523001 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 305750) суму основного боргу у розмірі 175950 грн., пеню в розмірі 20815,13 грн., суму індексу інфляції у розмірі 9702,86 грн., 3% річних у сумі 2646,48 грн., а разом 209114,47 грн.; витрати по сплаті державного мита в розмірі 2091,14 грн. та 303,60 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сегмент" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 16 Б (офіс 104), код ЄДРПОУ 30734838) з Державного бюджету надмірно сплачене державне мито в розмірі 0,54 грн., перераховане платіжним дорученням №2519 від 20.07.2009 року, яке знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 08.09.2009 року)