Рішення № 4853225, 07.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/239

07.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг –Дон»

До Комунального підприємства «Київпастранс»

Про стягнення 133 494,20 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Єрмакова І.В.–предст. (дов. б/н від 02.02.2009 р.)

Від відповідача Панченко О.Р. –предст. (дов.№06/85 від 10.02.2009 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення заборгованості у розмірі 133 494,20 грн. (102 000 грн. –основний борг, 4 158,20 грн. –3% річних та 27 336 грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 123 від 20.11.2007 р.

Ухвалою суду від 09.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/239 та призначено розгляд справи на 07.08.2009 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову не заперечує, суму основного боргу визнає у повному обсязі.

В судовому засіданні 07.08.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 р. між сторонами укладено договір купівлі –продажу товару, №123 (далі –Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов’язувався продати, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити навантажувач одноківшовий з поворотною верхньою частиною відповідно до специфікації (Додаток № 1 до договору) та за ціною, встановленою в п. 2.3. договору.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що загальна вартість товару становить 467 000 грн.

Згідно п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється у відповідності з ІНКОТЕРМС-2000, на умовах DDP, адреса поставки: м. Київ, вул. Набережне шосе, 2.

Відповідачем отримано товар згідно видаткової накладної №Тех-09997 від 19.12.07р, та довіреності ЯНЦ № 706947 від 19.12.2007р.

Згідно п. 6.1 Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем протягом трьох робочих днів з моменту поставки товару.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем оплачена не в повному обсязі. Відповідачем перераховано на рахунок позивача 365 000 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 26.12.2007 р.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 102 000 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно розрахунку становить 4 158,20 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становлять –27 336,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 102 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 4 158,20 грн. та збитків, пов'язаних з інфляційними процесами –27 336 грн.(розрахунок в матеріалах справи).

Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних та збитків, пов'язаних з інфляційними процесами відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 4 158,20 грн. та збитків від інфляції у розмірі 27 336 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2 , код 31725604, р/р 2600600012840 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг –Дон»(54025, м. Миколаїв, пр.-т. Героїв Сталінграду, 11/1, код 31764816, р/р 26003001303236 в ОТП банк, МФО 326911) 102 000 (сто дві тисячі) грн.. 00 коп. основного боргу, 4 158 (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. 3% річних, 27 336 (двадцять сім тисяч триста тридцять шість) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 1 365 (одна тисяча триста шістдесят п»ять) грн. 85 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко