Рішення № 4853165, 07.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" вересня 2009 р. Справа № 10/177-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 10/177-09

за позовом Таращанського районного споживчого товариства, м. Тараща;

до фізичної особи –підприємця Щербак Ольги Василівни, с. В.Березянка

Таращанського району;

про стягнення 14850,00 грн

Представники сторін:

від позивача: Кобець Л.В. –довіреність від 02.01.2009р. б/н;

від відповідача: Дахно І.М. –довіреність від 28.07.2009р. б/н.

обставини справи:

Таращанське районне споживче товариство (далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи –підприємця Щербак Ольги Василівни про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3900 грн. та 10950,00 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку, в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) від 01.03.2006р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2009р. порушено провадження у справі № 10/177-09, розгляд якої призначено на 04.08.2009р.

В судовому засіданні 04.08.2009р. присутнім представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі та надано витребувані судом документи.

В судове засідання 04.08.2009р. представник відповідача не з’явився, на адресу суду надійшла телеграма з клопотанням відкласти розгляд справи, в зв’язку з хворобою представника. Вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 06.07.2009р., відповідач не виконав, витребуваних ухвалою суду документів не подав та не надіслав.

Ухвалою господарського суду від 04.08.2009р. розгляд справи № 10/177-09 було відкладено на 01.09.2009р, зобов’язано позивача надати суду детальний і обґрунтований розрахунок боргу із зазначенням періодів, за які утворився борг; докази щодо вжиття заходів відносно одержання доходів (упущеної вигоди); письмові пояснення стосовно того чи займає відповідач на даний час орендоване приміщення, а також повторно зобов’язано відповідача надати (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів, на підставі яких діє відповідач (свідоцтво про державну реєстрацію), письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів; відзив на позов з документальним та правовим обґрунтування.

В судовому засіданні 01.09.2009р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконанні зобов’язання за договором оренди, укладеного 01.03.2006р., на суму 3900 грн. в частині сплати орендної плати за період з серпня 2007р. по вересень 2008р. і внаслідок чого завдано збитків у вигляді неотриманого прибутку на суму 10950,00 грн.

Присутній повноважний представник відповідача у судовому засіданні 01.09.2009р. позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на те, що строк дії договору оренди нерухомого майна від 01.03.2006р. закінчився і сторонами договір не продовжувався, а тому відсутні підстави для нарахування орендної плати, до того ж приміщення відповідачем не використовується. Проте, письмовий відзив на позов з доказами, що підтверджують заперечення та інших, витребуваних ухвалами суду, документів, не надав.

На підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва на 07.09.2009р.

Оскільки відповідач двічі не виконав вимоги суду та не подав витребувані документи, господарський суд вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2004р. між позивачем (далі –орендодавець) та відповідачем (далі –орендар) були укладені Договір оренди № 2а та Договір здачі в оренду основних засобів, на підставі яких Таращанське районне споживче товариство передало в строкове платне користування фізичній особі –підприємцю Щербак Ользі Василівні приміщення загальною площею 72,6 кв. м та обладнання, які знаходяться за адресою: Київська область, Таращанський р-н, с. В.Березянка, магазин № 3, що підтверджується Актами прийому-передачі об’єкта оренди (основних засобів) та інвентарю й обладнання Таращанської РайСТ від 19 січня 2004р.

В подальшому між сторонами було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) від 01.03.2006р. (далі –договір), яким фактично пролонговано орендні відносини сторін, що виникли за Договором оренди № 2а від 19.01.2004р., оскільки сторонами не складався акт прийому-передачі об’єкта оренди до Договору оренди від 01.03.2006р. та строк дії Договору оренди від 01.03.2006р. був встановлений з 19 січня 2006 року по 19 січня 2007 року (п. 9.1 договору).

Приміщення магазину № 3, розташоване за адресою: Київська область, Таращанський район, с. В.Березянка, належить Таращанському районному споживчому товариству та знаходиться на балансі Таращанського РайСТ (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 3.1 договору, за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі договірної ціни, місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, становить 300,00 грн. за місяць.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п. 3.6. договору).

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності з ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи і що було підтверджено в засіданні суду представником позивача, Таращанське районне споживче товариство не направляло на адресу відповідача заяв про припинення строку дії Договору оренди від 01.03.2006р. або пропозицій про розірвання вказаного договору. Відповідачем також не надано жодних доказів, що свідчили б про намір розірвати або припинити договірні відносини з позивачем та повернути об’єкт оренди орендодавцю.

Отже, Договір оренди, укладений між сторонами 01.03.2006р., в силу приписів ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 284 ГК України, вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, тобто вказаний договір діє до 19 січня 2010 року.

Відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов’язання за договором, своєчасно та в повному обсязі не сплачував орендну плату, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.09.2007р. по 30.09.2008 р. в сумі 3900 грн. (300,00 грн. х 13 місяців = 3900 грн.), виходячи з доказів наданих до справи позивачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування майном.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3900 грн. підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 10950,00 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку, розрахованих за період з 04 квітня 2008 року по 24 червня 2009 року, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, –у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов’язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв’язок між правопорушенням і збитками.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, в даному випадку, покладається законом на позивача.

Позивач в обґрунтування понесених збитків посилається на постанову правління Таращанського районного споживчого товариства від 04 квітня 2008 року № 11, якою були збільшені ставки орендної плати за об’єкти нерухомого майна споживчого товариства, та на протокол засідання правління Таращанського районного споживчого товариства від 12 вересня 2008 року № 3, на якому було вирішено задовольнити заяву Шпильового А.В. про надання в оренду магазину № 3 в с. В.Березянка Таращанського району, при умові розірвання договору оренди з фізичною особою –підприємцем Щербак О.В. –орендарем магазину № 3 с В.Березянка, стягнення заборгованості по орендній платі з фізичної особи –підприємця Щербак О.В. в повному обсязі. При цьому, позивачем не надано жодних доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою внести зміни до Договору оренди від 01.03.2006р. в частині збільшення розміру орендної плати, згідно з постановою правління Таращанського районного споживчого товариства від 04 квітня 2008 року № 11, а навпаки до позовної заяви додані претензії за № 364 від 16.09.2008р. і за № 422 від 31.10.2008р. з вимогами сплатити заборгованість по орендній платі, згідно з умовами договору. Також, відсутні докази вжиття заходів щодо розірвання у добровільному або судовому порядку Договору оренди від 01.03.2006р. та повернення приміщення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, у разі наявності у позивача в вересні 2008 року бажання передати приміщення магазину № 3 у с. В.Березянка в оренду іншій особі, то протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, тобто за період з 19 січня по 19 лютого 2009 року, позивач міг надіслати відповідачу заяву про припинення строку дії договору оренди та вимагати повернення об’єкту оренди. Позивачем такі заходи не вживались.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, що підтверджують вину відповідача в заподіянні збитків позивачу у вигляді неотриманого прибутку в сумі 10950 грн.

Беручи до уваги викладені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи –підприємця Щербак Ольги Василівни (09543, Київська область, Таращанський район, с. Велика Березянка, вул. Шевченка, 63; ідентифікаційний код 2606105109) на користь Таращанського районного споживчого товариства (09500, Київська область, м. Тараща, вул. Шевченка, 25; код ЄДРПОУ 30117324) 3900 (три тисячі дев’ятсот) грн. –основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 82 (вісімдесят дві) грн. 07 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя