Рішення № 4853113, 03.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2009 р.

Справа № 26/129-09-2800

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Кучер Л. І. за довіреністю від 03.08.2009 р.

від відповідача : не з’явився,

( представник відповідача повідомлявся належним чином про час та місце розгляду

справи, поштове повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс” ”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Будматеріали”

про стягнення 18237,43 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Софіт –Люкс” (далі –позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Будматеріали” (далі - відповідач ) про стягнення суми боргу в розмірі 18237,43 грн. посилаючись на наступне.

19.05.2008 р. між сторонами у справі укладений договір поставки № 19-05/08 (далі –Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується передати (поставити) на умовах та у встановлені строки непродовольчу продукцію (товар), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах Договору.

По накладним (чисельні накладні переховані у позові) позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 167195,40 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у вказаних накладних.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар і тільки по накладній № РН-777/5 від 23.10.08 р. на суму 15 565,32 грн. не розрахувався.

Згідно п. 8.1 Договору відповідач повинен був розрахуватись не пізніше 10 календарних днів з дати виписки рахунку фактури постачальником ( позивачем у справі ), але повний розрахунок не здійснив, чим порушив умови цього пункту Договору.

01.01.09 р. сторонами у справі складений та засвідчений печатками підприємств акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого борг відповідача перед позивачем складає 15 565 грн. 32 коп. На заявлену позивачем претензію відповідач не відповів.

Згідно п.9.1 Договору –сторона яка порушила господарське зобов’язання визначене цим договором або чинним законодавством України, зобов’язана відшкодувати завдані цим збитки стороні чиї права або законні інтереси порушені.

Згідно п.9.3 Договору відповідачеві нараховано пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за період з 03.11.08 р. по 23.06.09 р. в розмірі 2374 грн. 02 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку суми пені ( а.с. 9)

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховано 3% річних за той же період що і пеня в сумі 298 грн. 09 коп., також згідно наданого розрахунку ( а.с. 9)

Таким чином залишок боргу відповідача складає суму позову.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення відповідачем зобов’язань по Договору.

Свої вимоги позивач ґрунтує вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідач в засідання суду не з’явився.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі вищевказаними доказами –укладеним між сторонами у справі Договором, вказаною вище накладною.

До теперішнього часу відповідач залишок боргу позивачеві не перерахував, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення пені та 3% річних суд вважає його правильним оскільки він ґрунтується на законі та розрахований в межах строків визначених частиною 6 статті 232 ГК України і заявлений до стягнення в межах строку визначених частиною 2 статті 258 ЦК України.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві вказану суму боргу .

Аналізуючи вищеприведене суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись частиною 2 статті 258 ЦК України, статями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 232 ГК України ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Будматеріали” ( 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49; код ЄДРПОУ 32288624, рахунок № 26009309282000 у банку ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „Софіт –Люкс” ( 02094, м. Київ, вул. Віскозна, 17. кор. 93-А; код ОКПО 32591365, р/р № 26001401120832 в КРД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904 ): суму боргу в розмірі - 15565 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот шістдесят п’ять ) грн. 32 коп.; пені в розмірі – 2374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. 02 коп., 3% річних в розмірі 298 (двісті дев’яносто вісім) грн. 09 коп., державного мита в розмірі –182 (сто вісімдесят дві) грн. 38 коп. і витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі –312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя