Рішення № 4853045, 26.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2009 р. Справа № 60/148-09

вх. № 5137/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Зюльковска С.В., дов. б/н від 22.01.2008р. відповідача - Івтушок С.В. за довіреністю від 02.07.2009р.

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Зевс", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім "Арго Трейд", м. Харків

про стягнення 120930,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Приватне підприємство "Зевс") звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" 92834,03 грн. основного боргу, 15655,72 грн. пені, 10483,87 грн. інфляційних, 1956,95 грн. 3% річних.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 10.08.2009р. у зв`язку з знаходженням на лікарняному судді Чистякової І.О., справу №60/148-09 було передано судді Светлічному Ю.В. для подальшого розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 26.08.2009р., відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, але у судовому засіданні визнає суму основної заборгованості, але заперечує проти нарахування штрафних санкцій, інфляційних та річних.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 07.06.2007року було укладено договір поставки №ХА-1411.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач зобов"язався передавати у власність відповідача товар (напої), а відповідач у свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити відповідний товар на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного договору протягом вересня-жовтня 2008р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 98334,03грн., що підтверджується видатковими накладними, які залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом та печаткою уповноваженого представника відповідача на видаткових накладних.

Пунктом 4.3. договру зазначено, що відповідач повинен оплачувати отриманий товар на умовах відстрочення платежу, строк якого розраховується у календарних днях з моменту прийняття товару. Кількість календарних днів, на які надається відстрочення оплати товару становить 21 календарний день.

Відповідач, в порушення своїх зобов"язань оплатив товар лише частково перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача лише 5500,00грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем після часткової сплати за отриманий товар становить 92834,03грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 92834,03грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.3 договору поставки № ХА-1411 від 07.06.2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 11 109,55 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню, а в іншій частині стягнення пені у сумі 4546,17грн. суд відмовляє у зв"язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 10483,87грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 1388,69грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню, а в частиня стягнення річних у сумі 568,26грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1285,86грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,00гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, ст. 174, 173, 193 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (61033, м. Харків, 2-й Вологодський в"їзд, буд.2, р/р26001005010002 у філії ВАТ "Перший інвестиційний банк", м. Харків, МФО 350783, код ЄДРПОУ 31440281) на користь Приватного підприємства "Зевс" (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А-1Б, р/р26008001000013 у ТОВ КБ "Український фінансовий світ", м. Донецьк, МФО 377777, код ЄДРПОУ 31578034) основної заборгованості у розмірі 92834,03грн., пені у розмірі 11109,55грн., інфляційних у розмірі 10483,87грн., 3% річних у розмірі 1388,69грн., держмита у розмірі 1285,86грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 113,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 5114,43 відмовити.

Суддя

Рішення по справі №60/148-09 підписано 31.08.2009р.