Рішення № 4852971, 01.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.09 р. Справа № 7/181

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці – Кіровські електричні мережі м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальностю “Донецькшахтометробуд” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію – 119 875, 70 грн., заборгованості за реактивну електроенергію – 4 196, 81 грн.; суми 3% річних – 579, 60 грн., суми інфляційних нарахувань – 1 137, 08 грн., суму пені – 4 654, 15 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

У судовому засіданні 21.09.2009р. оголошувалась перерва до 01.10.2009р. згідно ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці – Кіровські електричні мережі м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальностю “Донецькшахтометробуд” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію – 119 875, 70 грн., заборгованості за реактивну електроенергію – 4 196, 81 грн.; суми 3% річних – 579, 60 грн., суми інфляційних нарахувань – 1 137, 08 грн., суму пені – 4 654, 15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №118 від 01.03.2003р. з додатками; рахунки за електроенергію за березень 2009р. – травень 2009р.; довіреність №25 від 20.11.2008р.

За клопотаннями позивача від 15.07.2009р. та від 21.09.2009р. до матеріалів справи залучений акти звірки розрахунків по сумі боргу за активну та реактивну електроенергію за березень-травень 2009р.

В уточненнях б/н від 10.08.2009р. позивач повідомив додаткову адресу відповідача.

У судових засідання та у відзиві відповідач заборгованість визнав у повному обсязі, просить відстрочити виконання рішення терміном на 4 місяці, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства. Позивач проти відстрочки виконання рішення заперечив.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №118 від 01.03.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31 грудня поточного року та договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у березні - травні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передачі за березень – травень 2009р., відповідними відмітками на рахунках про їх отримання, а також відповідачем у відзиві та у судовому засіданні. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму заборгованості за активну електроенергію – 119 875, 70 грн., заборгованості за реактивну електроенергію – 4 196, 81 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію у сумі 119 875, 70 грн., за реактивну електроенергію у сумі 4 196, 81 грн., яка підтверджена матеріалами справи, у тому числі актами звірки розрахунків підписаними обома сторонами без зауважень, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 10.04.2009р. по 30.06.2009р. 3% річних в сумі 579, 60 грн. та за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р. інфляційні в сумі 1 137, 08 грн.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Судом перевірена правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних у відповідності до вимог чинного законодавства та встановлено, що вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 579, 60 грн., інфляційних у сумі 1 137, 08 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.4 -2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4 654, 15 грн. за період з 10.04.2009р. по 30.06.2009р.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Судом перевірена правильність нарахування позивачем пені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства та встановлено, що вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 4 654, 15 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 4 місяці.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан на підприємстві та наявність заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, надав суду довідки №586 від 17.09.2009р. та №587 від 17.09.2009р.

Позивач проти відстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені відповідачем, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, на підприємстві значна дебіторська заборгованість, негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнюють негайне виконання рішення і вважає можливим на підставі п.6 ст.83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати відстрочку виконання рішення на 2 (два) місяці.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці – Кіровські електричні мережі м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальностю “Донецькшахтометробуд” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію – 119 875, 70 грн., заборгованості за реактивну електроенергію – 4 196, 81 грн.; суми 3% річних – 579, 60 грн., суми інфляційних нарахувань – 1 137, 08 грн., суму пені – 4 654, 15 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальностю “Донецькшахтометробуд” (83030, м.Донецьк, вул.Баумана, 1д, ЄДРПОУ 24656975) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці – Кіровські електричні мережі (83042, м.Донецьк, вул.Ломоносова, 12, ЄДРПОУ 00130915) на р/р зі спеціальним режимом використання 260363011291 у філії Донецьке обласне управління ВАТ „ГОБУ”, МФО 335106 – заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 119 875, 70 грн., на п/р 26006301751415 БВ „Сонячне” філії ГП ПІБ у Донецькій області, МФО 334635 – заборгованість за реактивну електроенергію – 4 196, 81 грн.; 3% річних – 579, 60 грн., інфляційні – 1 137, 08 грн., пеню – 4 654, 15 грн.; державне мито у сумі 1 304, 43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312, 50 грн.

Відстрочити виконання рішення терміном на 2 (два) місяці.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя