Рішення № 4852927, 20.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.09 Справа № 3/159/09

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-тур”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості у сумі 5 317,70 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Ведмідь А.Є., провідний юрисконсульт юридичного відділу про роботі зі споживачами, довіреність № 3/27-18 від 05.01.2009р.

від відповідача: не з’явився

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Улісс-тур” про стягнення боргу за договором куплі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600689 від 01.04.2008р. в сумі 5 317,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 1, 2, ГПК України, договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600689 від 01.04.2008р.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/159/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 08.07.2009р. о 17 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 08.07.2009р. у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 20.07.2009р. о 10 годині 00 хвилин.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 20.07.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях 08.07.2009р. та 20.07.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 485/юр від 23.06.2009р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600689 від 01.04.2008р. в сумі 5 317,70 грн.

Також позивач надав акт звірки взаємних розрахунків за договором № 600689 від 01.04.2008р., згідно якому у відповідача станом на 13.07.2009р. виникла основна заборгованість в сумі 5 317,70 грн.

Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надіслав 20.07.2009р. відзив від 17.07.2009р. № 01/09 в якому проти позову заперечив. Зокрема зазначив, що на підставі акту обстеження внутрішньої опалювальної системи в приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 23а від 25.12.2007р. опалювання у зазначеному приміщенні було відключено та опломбоване. З дати складання акту обстеження до дати розгляду справи позивач не здійснював постачання теплової енергії у відповідності до умов Договору.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 01.07.2009р., направлена відповідачу рекомендованим листом та копія ухвали про відкладення розгляду справи не повернулась до господарського суду Запорізької області.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району (теплопостачальна організація) та ТОВ “Улісс-тур” (споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600689 від 01.04.2008р., за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2009р., від 30.04.2009р., від 31.03.2009р., від 28.02.2009р., від 31.01.2009р., від 31.12.2008р., від 30.11.2008р., 31.10.2008р. та від 30.09.2008р.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки від 31.05.2009р. на суму 597.37 грн., від 30.04.2009р. на суму 597, 37 грн., від 31.03.2009р. на суму 597,37 грн., від 28.02.2009р. на суму 547,10 грн., від 31.01.2009р. на суму 547,10 грн., від 31.12.2008р. на суму 547,10 грн., від 30.11.2008р. на суму 547,10 грн., 31.10.2008р. на суму 547,10 грн. та від 30.09.2008р. на суму 547,10 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 договору № 600689 від 01.04.2008р. споживач зобов’язується виконувати всі умови передбачені договором.

Згідно п. 6.2 договору № 600689 від 01.04.2008р. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.п.6.6.2 п.6.2 Договору, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

Відповідач не виконав умови договору та не сплатив позивачу борг.

Тому станом на 26.06.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію складає 5 317,70 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір куплі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600689 від 01.04.2008р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором куплі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600689 від 01.04.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “Улісс-тур” грошових зобов’язань за договором №600689 від 01.04.2008р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 5 317,70 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що в приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 23а опалювання було відключено та опломбоване і що з 25.12.2007р. позивач не здійснював постачання теплової енергії у відповідності до умов Договору, не приймаються судом.

Оскільки з відповідача стягується заборгованість за договором від 01.04.2008р., який підписаний уповноваженими особами позивача і відповідача. Всі додатки до цього договору також підписані відповідачем.

Крім того, дане ствердження відповідача спростовується актом приймання-передачі теплової енергії від 30.09.2008р., підписаного керівником ТОВ “Улісс-тур”.

Акти приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2009р., від 30.04.2009р., від 31.03.2009р., від 28.02.2009р., від 31.01.2009р., від 31.12.2008р., від 30.11.2008р., 31.10.2008р. та від 30.09.2008р. є підставою для проведення за зазначеними в ньому розрахункові періоди на підставі п.п.6.6.2 п.6.2 Договору. Цим підпунктом встановлено, що у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-тур” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, р/р 26005025392001 у АБ “Тас-Бизнесбанк”, МФО 313537, код ЄДРПОУ 31970760) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 5 317 (п’ять тисяч триста сімнадцять ) грн. 70 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 28.07.2009р.