Рішення № 4852836, 13.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/303

13.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний

завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будшляхмаш"

про спонукання до виконання договору та стягнення 630 000,00 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник –Шевченко М.С. (дов. 2198/101-05-11705 від 22.09.08)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про зобов’язання відповідача виконати договірні зобов’язання в натурі: здійснити поставку екскаватора та виконати пусконалагоджувальні роботи за договором поставки спецтехніки № 277-У від 04.09.2008р., а також стягнення з відповідача 630 000,00 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/303, розгляд справи призначений на 13.08.2009р.

У судове засідання, призначене на 13.08.2009р. з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача клопотань та заяв, а також відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надходили.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

04.09.2008р. між ТОВ «ТД «Будшляхмаш»- «постачальник»та ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»- «покупець»був укладений договір поставки спецтехніки № 277-У, відповідно до п.1.1 якого «постачальник»зобов’язався поставити на умовах DDP ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»(згідно Інкотермс 2000), а «покупець»прийняти та оплатити екскаватор ЕТ 26-30 (з робочим обладнанням для меліоративних робіт) (надалі - товар), у відповідності з додатком № 1 (технічною специфікацією), яка є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.2 договору також передбачено, що «постачальник»зобов’язався здійснити пуско-налагоджувальні роботи по підготовці товару до експлуатації на території ТОВ «МГЗ».

Сума даного договору складає 750 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) (п.3.1 договору).

Згідно з п.3.2 та п.3.3 договору ціна включає в себе вартість транспортування, страхування, упаковки, маркування, експертні митні податки, а також вартість пуско-налагоджувальних робіт. Ціна товару тверда та не підлягає зміні.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата товару за додатком № 1 здійснюється шляхом перерахування «покупцем»грошових коштів на поточний рахунок «постачальника»двома платежами: авансовий платіж в розмірі 30 відсотків вартості товару «покупець»здійснює протягом 10-ти банківських днів після підписання даного договору; кінцевий розрахунок в розмірі 70 відсотків вартості товару «покупець»здійснює протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки.

На виконання прийнятих на себе зобов’язань по спірному договору позивач перерахував на рахунок відповідача 225 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6285 від 30.09.2008р.

Умовами договору сторони погодили, що строк поставки товару згідно додатку № 1 становить 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу на рахунок «постачальника»(п.2.1 договору).

Таким чином відповідач зобов’язаний був поставити товар 23.12.2008р.

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач у встановлений договором строк поставку не здійснив.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України встановлений строк виконання обов'язку передати товар, а саме продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи те, що договором поставки спецтехніки № 277-У від 04.09.2008р. встановлений строк виконання зобов’язання (п.2.1 договору), тому зобов’язання мало було бути виконано у цей строк.

Відповідач не надав суду доказів виконання власних зобов’язань та поставки товару на адресу позивача.

Правові наслідки відмови продавця передати товар передбачені ст. 665 ЦК України, згідно яккої у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Статтею 620 ЦК України передбачено, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов’язання відповідача виконати договірні зобов’язання в натурі: здійснити поставку екскаватора та виконати пусконалагоджувальні роботи за договором поставки спецтехніки № 277-У від 04.09.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 630 000,00 грн., у зв’язку з порушенням строків поставки товару.

Згідно з п.5.1 договору передбачено, що за прострочку поставки товару та порушення строків виконання робіт «постачальник»на вимогу «покупця»сплачує пеню у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочки.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на викладене та враховуючи норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити, оскільки умовами спірного договору за прострочку поставки товару передбачена пеня, однак згідно з положеннями ст. 549 ЦК України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання, тоді як предметом даного спору є невиконання зобов’язання щодо поставки товару, а неневиконання грошового зобов’яззання.

Умовами договору сторони погодили, що за порушення строків перерахування авансу згідно з п.5.5 договору та платежів за виконані роботи згідно з п.5.3, 5.4 договору, «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»за кожний день прострочки пеню, що встановлюється від суми простроченого платежу з урахуванням рівня інфляції, облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, але не більше 5 відсотків від вартості ціни договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині зобов’язання відповідача виконати договірні зобов’язання в натурі: здійснити поставку екскаватора та виконати пусконалагоджувальні роботи за договором поставки спецтехніки № 277-У від 04.09.2008р., відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 630 000,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 230, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 620, 663, 665, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будшляхмаш" (01034, м.Київ, вул. Рейтарська, 35-А; код ЄДРПОУ 32670703) виконати договірні зобов’язання в натурі: здійснити поставку екскаватора ЕТ 26-30 (1 од.) за договором поставки спецтехніки № 277-У від 04.09.2008р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю"Миколаївський глиноземний завод" (54051, м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 471; код ЄДРПОУ 33133003) та виконати пусконалагоджувальні роботи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будшляхмаш" (01034, м.Київ, вул. Рейтарська, 35-А; код ЄДРПОУ 32670703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Миколаївський глиноземний завод" (54051, м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 471; код ЄДРПОУ 33133003) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита, 308 (триста вісім) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю"Миколаївський глиноземний завод" (54051, м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 471; код ЄДРПОУ 33133003) з Державного бюджету України державного мита зайво сплаченого платіжним дорученням №2395 від 22.06.2009р. в сумі 7 500 (сім тисяч п’ятсот) грн. Оригінал платіжного доручення № 2395 від 22.06.2009р. знаходиться в матеріалах справи № 8/303.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 20.08.2009р.