Рішення № 48528007, 11.08.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2441/15-ц

№2-1009/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_3, третя особа ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення суми франшизи,

в с т а н о в и в :

ПП "Обухівміськвторресурси" звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача безумовної франшизи у розмірі 16000 грн., та понесені ним при зверненні до суду судові витрати. Обгрунтовуючи позов позивач зазначив, що 20.12.2010 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до Приватного підприємства на посаду водія. Наказом керівника підприємства від 30.08.2011 року за відповідачем закріплено автомобіль МАН д.н.з. НОМЕР_1. 11.12.2012 року відповідач, виконуючи свої трудові обов'язки та керуючи ввіреним йому автомобілем, допустив зіткнення з пеньком, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Страхова компанія відмовилась відшкодовувати заподіяні збитки, оскільки вони не перевищують розміру франшизи, а тому у відповідності до п.12.1, ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, повинен бути стягнутий з відповідача. В зв'язку із викладеними обставинами, позивач ПП "Обухівміськвторресурси" просив стягнути з відповідача 16000 грн., безумовної франшизи, та понесені ним при зверненні до суду судові витрати

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснили, що відповідач працював на підприємстві водієм. З вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода в якій пошкоджено автомобіль "МАН". Згідно постанови суду ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення. Відповідач відмовляється виплачувати позивачу безумовну франшизу в розмірі 16000 грн., а тому позивач змушений був звернутись до суду про стягнення вказаної суми.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Крім того він зазначив, що ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" відмовила у виплаті позивачу страхового відшкодування, оскільки розмір збитку менше встановленої договором франшизи. Рішенням апеляційного суду Київської області від 03.03.2014 року рішення Обухівського районного суду від 25.12.2013 року скасовано та по справі винесено нове рішення про відмову ПП "Обухівміськвторресурси" в задоволенні позовних. В даному рішенні суд зазначив, що страховиком в порушення вимог чинного законодавства України, незаконно відмовлено ПП "Обухівміськвторресурси" в виплаті страхового відшкодування у розмірі збитку, заподіяного застрахованому автомобілю, а тому лист на який посилається позивач де вказано розмір франшизи не може бути взятий до уваги судом, та є сумнівним.

ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" в судове засідання не з»явилась на адресу суду подала клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був прийнятий до ПП "Обухівміськвторресурси" на посаду водія з 20 грудня 2010 року, і тоді ж між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

З наказу №33-т/3 від 30.08.2011 року за ОСОБА_3 закріплено автомобіль МАН д.н. НОМЕР_1, 2010 року випуску.

Згідно наказу №013/к ВТ000590 від 17.01.2013 року ПП ОСОБА_3 з 17.01.2013 року переведений на посаду слюсаря з ремонту автомобілів, а згідно наказу №187/к від 11.07.2013 року останній звільнений з займаної посади на підставі ст.38 КЗпП України за власнимбажанням.

Під час виконання своїх трудових обов'язків, 11.12.2012 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_3, на автодорозі Підгірці-Глеваха 003 км+200 м., керуючи автомобілем МАН, д.н.з. НОМЕР_1, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, з'їхав на узбіччя, внаслідок чого допустив зіткнення з пеньком.

Вина відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2012 року.

Відповідно до висновку про вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу ПП "Центр незалежної експертизи Ценз-Консалтінг" від 11.01.2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "МАН" становить 22786 грн. 90 коп.

Листом №03/3923 від 05.07.2013 року ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" відмовила ПП "Обухівміськвторресурси" у виплаті страхового відшкодування по даній страховій події, оскільки розмір збитків заподіяний застрахованому автомобілю менший від встановленої договором франшизи.

Рішенням Обухівського районного суду по цивільній справі за позовом ПП "Обухівміськвторресурси" до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди від 25.12.2013 року позовні вимоги ПП «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" в відшкодування матеріальної шкоди 1412 грн. 70 коп. та 229 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, а всього стягнути 1642 грн. 10 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 03.03.2014 року рішення Обухівського районного суду від 25.12.2013 року скасовано та по справі винесено нове рішення про відмову ПП "Обухівміськвторресурси" в задоволенні позовних.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку що в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В рішенні апеляційного суду Київської області від 03.03.2014 року по цивільній справі за позовом ПП "Обухівміськвторресурси" до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, зазначається, що страховиком в порушення вимог чинного законодавства України, незаконно відмовлено ПП "Обухівміськвторресурси" в виплаті страхового відшкодування у розмірі збитку, заподіяного застрахованому автомобілю ПП "Обухівміськвторресурси". Позивачем дане рішення в касаційному порядку не оскаржувалось, а тому воно є чинним на час розгляду даної справи і встановлена в ньому дана обставина доказуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами, відповідно до ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивач всупереч положень ст. 60 ЦПК України не довів та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності та розміру нарахування франшизи, оскільки наданий позивачем до суду договір страхування від 01.03.2012 року є непрочитуваним, визначити та перевірити розмір франшизи неможливо, так як з наданих копії договору це не вбачається, пояснити чому розмір франшизи становить саме 16000 грн. і за якою методологією він вирахуваний представник позивача в судовому засіданні не зміг, а посилався лише на лист №03/3923 від 05.07.2013 року ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" яка відмовила ПП "Обухівміськвторресурси" у виплаті страхового відшкодування по даній страховій події, та вказала суму франшизи 16000 грн., та беручи до уваги чинне рішення апеляційного суду Київської області від 03.03.2014 року, в якому вказано про незаконність відмовлення позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав що розмір збитків заподіяний застрахованому автомобілю менший від встановленої договором франшизи, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в зв»язку з недоведеністю обставин на які посилався позивач як на підставу своїх вимог.

Керуючись ст.15,57,59,60,61,213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_3, третя особа ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення суми франшизи, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: