Постанова № 48525601, 04.08.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа №918/211/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Демидюк О.О.

при секретарі Романчук М.В.

за участю представників сторін:

арбітражного керуючого - ОСОБА_1 (свідоцтво №137 від 06.02.2013р.)

ініціюючого кредитора (заявника) - ОСОБА_2

боржника - ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" - керівник ОСОБА_3;

розпорядника майна - ОСОБА_4 (свідоцтво №1384 від 03.07.2013 р.)

ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" - ОСОБА_5 (довіреність №8 від 25.06.2015р.)

НАК "Нафтогаз України" - ОСОБА_6Ю . (довіреність № 14/135 від 13.05.2014р.)

інші представники не зявились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги арбітражного керуючого ОСОБА_7 та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23 червня 2015 року у справі №918/211/15 (суддя Заголдна Я.В.)

за заявою Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод трубопровідної арматури"

до Публічне акціонерне товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про банкрутство

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2015 року, ухвалою господарського суду Рівненської області про банкрутство ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" за заявою ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" було задоволено скаргу ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" на бездіяльність розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_7, усунено його від виконання обов'язків розпорядника майна боржника і призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого ОСОБА_4

Арбітражний керуючий ОСОБА_7, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні скарги ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" на бездіяльність розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_7, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки господарським судом не враховано, що зобовязання на проведення інвентаризації майна боржника покладається не тільки на розпорядника майна боржника, а і на керівника боржника і повинен був створити інвентаризаційну комісію. Також, керівником боржника не було надано жодних відомостей, на підставі яких можливо б було провести аналіз його фінансового стану, як цього вимагав суд.

ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", також не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати з аналогічних підстав, що зазначені арбітражним керуючим ОСОБА_7 Крім того, зазначено, що господарським судом в порушення норм матеріального та процесуального права, не було задоволено їх клопотання про відсторонення керівника боржника від обовязків.

ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дану ухвалу такою, що прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки розпорядником майна, станом на 06 червня 2015 року, не було вчинено дії для виконання покладених на нього обовязків - не зявився в товаристві, інвентаризацію майна боржника не провів, вартість наявного майна товариства не визначив та не провів аналізу його фінансового становища. Також зазначило, що даним розпорядником майна самостійно було подано заяву про припинення його повноважень, яка наявна в матеріалах справи.

ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" у своєму відзиві на апеляційну скаргу, також, вважає дану ухвалу такою, що прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з підстав, аналогічних, що містяться у відзиві ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури".

Інші учасники провадження у справі не скористались своїм правом відзиву на апеляційні скарги, проте відсутність таких відзивів, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

20 липня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_7 було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 04 серпня 2015 року.

23 липня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 04 серпня 2015 року.

28 липня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, за клопотанням арбітражного керуючого ОСОБА_7, розгляд апеляційної скарги було призначено в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні арбітражний керуючий ОСОБА_7 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а ухвалу господарського суду Рівненської області скасувати і відмовити у задоволенні скарги ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод".

Представник ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", також підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а ухвалу господарського суду Рівненської області скасувати.

У судовому засіданні представники ПАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури" та ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" підтримали доводи, викладені у відзивах на апеляційні скарги і просять відмовити в їх задоволенні, а ухвалу господарського суду Рівненської області залишити без змін.

У судовому засіданні представник НАК "Нафтогаз України" та арбітражний керуючий ОСОБА_4 також заперечили проти доводів апеляційних скарг, вважають їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, хоча завчасно були повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, розгляд апеляційних скарг можливий за їх відсутності, суд вважає провести судове засідання за відсутності інших учасників провадження у справі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прибувших у судове засідання представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

01 квітня 2015 року, ухвалою господарського суду Рівненської області, у справі №918/211/15, було порушено провадження про банкрутство ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод", визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 2 330 739,83 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_7 та призначено проведення попереднього засідання суду на 09 червня 2015 року. (т.1 а.с.103)

02 квітня 2015 року, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення за №16487 про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод".

08 червня 2015 року, ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" подав до суду скаргу на бездіяльність розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_7 в якій зазначив, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 01 квітня 2015 року було зобов'язано розпорядника майна ОСОБА_7 подати у строк до 19 травня 2015 року до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та у строк до 01 травня 2015 року провести інвентаризацію майна боржника, визначити його вартість; надати суду відомості про майно боржника; документально підтверджений висновок про фінансове становище боржника, а також про можливість проведення санації боржника; висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; документально підтверджений звіт про проведену роботу. Проте, станом на 08 червня 2015 року арбітражним керуючим ОСОБА_7, як розпорядником майна, не проведено інвентаризацію майна боржника, не проведено аналізу фінансово-господарської діяльності боржника не розглянуто разом з боржником заявлені кредиторські вимоги до боржника та самостійно включено до реєстру вимог кредиторів вимоги заявника, які боржник не визнає. (т.1 а.с.183-185)

23 червня 2015 року, ухвалою господарського суду Рівненської області, у справі №918/211/15, скаргу ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" на бездіяльність розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_7 було задоволено, усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_7 від виконання обов'язків розпорядника майна боржника - ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" з припиненням його повноважень, як розпорядника майна боржника у справі, та призначено розпорядником майна боржника - ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" арбітражного керуючого ОСОБА_4 (т.2 а.с.37-43)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно п.10 ч.1 ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) передбачено, що в апеляційному порядку, зокрема, можуть бути оскаржені усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених ГПК України та цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з врахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області, було задоволено скаргу ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" на бездіяльність розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_7 та усунуто арбітражного керуючого ОСОБА_7 від виконання обов'язків розпорядника майна боржника - ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" і призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_4

Усуваючи арбітражного керуючого ОСОБА_7 від обов'язків розпорядника майна боржника ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод", господарський суд першої інстанції виходив з того, що розпорядником майна не було виконано вимоги ухвали господарського суду від 01 квітня 2015 року, якою його було зобов'язано до 19 травня 2015 року до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і подати його до суду на затвердження, а також до 01 травня 2015 року провести інвентаризацію майна боржника, визначити його вартість; надати суду відомості про майно боржника; документально підтверджений висновок про фінансове становище боржника, а також про можливість проведення санації боржника; висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; документально підтверджений звіт про проведену роботу.

Проте, станом на 08 червня 2015 року арбітражним керуючим ОСОБА_7, як розпорядником майна, не проведено інвентаризацію майна боржника, не проведено аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, а реєстр вимог кредиторів ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" подано 22 червня 2015 року без врахування результатів розгляду вимог кредиторів боржником, які додані до матеріалів справи ще 09 червня 2015 року. А тому, реєстр вимог кредиторів не затверджено, а збори кредиторів боржника, на яких визначається кількісний склад та формується комітет кредиторів, не скликались.

Посилання апелянта на те, що інвентаризація майна боржника не проведена з вини керівника боржника, який, не дивлячись на всі його наполягання, не видав наказ і не створив інвентаризаційну комісію, яка б її провела, а також керівником боржника не було надано жодних відомостей, на підставі яких можливо б було провести аналіз його фінансового стану, як цього вимагав суд, колегією суддів оцінюється критично і відхиляються як безпідставні, оскільки ОСОБА_7, як розпорядником майна по даній справі, не доведено належними доказами створення його діям перешкод розпорядника майна у належному виконанні покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків, а також відсутні докази застосування ним до боржника положень ст. 16616 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За приписами ч.3 ст. 114 Закону про банкрутство, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, яке здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів або за власною ініціативою.

В абз. 3 п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)" від 28 березня 2013 року, розяснено, що враховуючи стислі строки вчинення процесуальних дій у процедурі розпорядження майном боржника, господарський суд у разі невиконання або неналежного (зокрема, несвоєчасного) виконання розпорядником майна своїх обов'язків (розгляд заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості тощо) має за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%) або з власної ініціативи припинити повноваження розпорядника майна і призначити нового розпорядника майна відповідно до абз.4 ч.1 ст. 114 Закону про банкрутство.

Тому, колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність усунення арбітражного керуючого ОСОБА_7 від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника - ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" на підставі ст. 114 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону про банкрутство, кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі. У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом. Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

Виходячи з зазначених обставин, колегія суддів погоджується з виводом господарського суду першої інстанції про призначення розпорядника майна ПАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а саме арбітражного керуючого ОСОБА_4

Щодо клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про відсторонення керівника боржника від виконання обовязків, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.2 ст. 18 Закону про банкрутство, підставою для відсторонення керівника боржника від посади є підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, проте таких відомостей ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" в господарський суд не надало, а тому місцевим господарським судом було вірно відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Інші заперечення арбітражного керуючого ОСОБА_7 та ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" ТОВ "Аміна-Волинь", викладені у апеляційних скаргах, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та обєктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування цієї ухвали господарського суду та задоволення вимог апеляційних скарг.

Судові витрати за подачу апеляційних скарг, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.06.15 р. у справі №918/211/15 залишити без змін, а апеляційні скарги арбітражного керуючого ОСОБА_7 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/211/15 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демидюк О.О.