Рішення № 4852559, 10.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.09 р. Справа № 29/224

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Левада Ю.М., довіреність

Від відповідача: не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь

До відповідача: Комунального підприємства „Полігон ТПВ” м. Маріуполь

Предмет спору: стягнення 38 022,26 грн., в тому числі 26 137,79 грн. - основного боргу, 1 315,20 грн. – 3% річних, 10 569,27 грн. – інфляційної складової.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство “Маріупольське виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь (далі - Постачальник) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Полігон ТПВ” м. Маріуполь (далі - Абонент) про стягнення 38 022,26 грн., в тому числі 26 137,79 грн. - основного боргу, 1 315,20 грн. – 3% річних, 10 569,27 грн. – інфляційної складової.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 1741 від 04.06.2005 р. на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2005 рік, акти №№ 1741 від 20.06.06, 1741 від 18.07.06, 1741 від 17.08.06, 1741 від 13.09.06, 1741 від 12.10.06, 1741 від 14.11.06, 1741 від 13.12.06, 1741 від 12.01.07, 1741 від 08.02.07, 1741 від 15.03.07, 1741 від 13.04.07, 1741 від 14.05.07, 1741 від 12.06.07, 1741 від 11.07.07, 1741 від 13.08.07, 1741 від 12.09.07, 1741 від 11.10.07, 1741-1 від 12.11.07, 1741-1 від 12.12.07, 1741-1 від 14.01.08, 1741-1 від 11.02.08, реєстри рахунків та податкових накладних на липень 2006 р. – серпень 2007 р., за жовтень 2007 р. – лютий 2008 р., за квітень 2008 р. – травень 2008 р., лист від 22.06.09 та докази його відправлення, рахунки № 1741 від 22.08.06, № 1741 від 20.09.06, № 1741 від 24.10.06, № 1741 від 21.11.06, № 1741 від 19.12.06, № 1741 від 23.01.07, № 1741 від 20.02.07, № 1741 від 21.03.07, № 1741 від 20.04.07, № 1741-76 від 21.05.07, № 1741-77 від 16.06.07, № 1741-78 від 19.07.07, № 1741-79 від 20.08.07, № 1741-80 від 27.09.07, № 1741-81 від 22.10.07, № 1741-82 від 22.11.07, № 1741-83 від 20.12.07, № 1741-84 від 21.01.08, № 1741-85 від 22.02.08, № 1741-86 від 21.03.08, № 1741-87 від 17.04.08, № 1741-88 від 20.05.08, розрахунки заборгованості.

Позивач наполягає на позові. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача надав відзив від 13.07.09, яким заперечує проти позову, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 23.07.09 № 14/4-20/3671, яка направлена до господарського суду за запитом, КП „Полігон ТПВ” м. Маріуполь (ЄДРПОУ 32320725) на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як юридична особа.

Ухвалою суду від 13.08.09 заступником голови господарського суду Донецької області продовжено строк розгляду справи на один місяць, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 1741 від 04.06.2005 р. на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2005 рік, строком дії до 31.12.2005 р., який вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляду. Договір укладено без додаткових угод та протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно умов договору позивач забезпечує об’єкти Абонента питною водою та приймає стоки, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується оплачувати ці послуги.

Згідно п. 4.7 договору, Абонент за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника у термін до п’яти календарних днів із моменту отримання рахунку в повному обсязі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов”язання щодо виконання умов договору не виконав, суму заборгованості не сплатив, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 26 137,79 грн. за період з серпня 2006 р. по травень 2008 р.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 26 137,79 грн. доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.8 договору, якщо Абонент прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу Постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних із простроченої суми за весь час прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача за спірний період 3% річних в сумі 1 315,20 грн. за період з 01.08.06 по 16.06.09.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Позивачем на суму заборгованості нарахована інфляційна складова в розмірі 10 569,27 грн. за період з серпня 2006 р. по травень 2009 р., яка підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке:

Перевіривши розрахунок інфляційної складової, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно провів розрахунок та невірно визначив період виникнення права вимоги.

Таким чином, з урахуванням умов договору та розрахунку, з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова:

- на суму 939,12 грн. за період з вересня 2006 р. по травень 2009 р. в розмірі 606,67 грн.;

- на суму 929,14 грн. за період з жовтня 2006 р. по травень 2009 р. в розмірі 570,43 грн.;

- на суму 638,35 грн. за період з листопада 2006 р. по травень 2009 р. в розмірі 365,80 грн.;

- на суму 652,70 грн. за період з грудня 2006 р. по травень 2009 р. в розмірі 355,87 грн.;

- на суму 604,66 грн. за період з січня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 321,34 грн.;

- на суму 584,69 грн. за період з лютого 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 306,27 грн.;

- на суму 383,14 грн. за період з березня 2007 р. по травень 2009 р, в розмірі 197,22 грн.;

- на суму 642,72 грн. за період з квітня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 328,89 грн.;

- на суму 334,46 грн. за період з травня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 171,15 грн.;

- на суму 501,07 грн. за період з червня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 251,88 грн.;

- на суму 743,18 грн. за період з липня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 349,55 грн.;

- на суму 1 115,09 грн. за період з серпня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 501,84 грн.;

- на суму 1 704,77 грн. за період з вересня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 752,48 грн.;

- на суму 685,15 грн. за період з листопада 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 253,93 грн.;

- на суму 635,86 грн. за період з грудня 2007 р. по травень 2009 р. в розмірі 216,90 грн.;

- на суму 580,94 грн. за період з січня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 182,14 грн.;

- на суму 2 247,02 грн. за період з березня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 545,92 грн.;

- на суму 7 585,97 грн. за період з березня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 1 843,04 грн.;

- на суму 7 272,96 грн. за період з травня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 1 174,19 грн.;

- на суму 1 735,20 грн. за період з червня 2008 р. по травень 2009 р. в розмірі 254,28 грн.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової на суму 1 019,48 грн., як безпідставно заявлену і задовольняє на суму 9 549,79 грн. за період з вересня 2006 р. по травень 2009 р.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь до Комунального підприємства „Полігон ТПВ” м. Маріуполь про стягнення 38 022,26 грн., в тому числі 26 137,79 грн. - основного боргу, 1 315,20 грн. – 3% річних, 10 569,27 грн. – інфляційної складової - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Полігон ТПВ” (87500, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Красно флотська, 167, р/р 2600201775589 в Маріупольській філії Укрексімбанк МФО 335957, ЗКПО 32320725) на користь Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” (87500, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Варганова, 7, р/р 26007215006790 Донецька обласна філія АКБ Укрсоцбанка м. Донецька, МФО 334011, ЗКПО 03361508) 26 137,79 грн. – боргу, 1 315,20 грн. - 3% річних, 9 549,79 грн. – інфляційну складову, 370,03 грн. – державного мита, 304,12 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У стягненні інфляційних нарахувань в розмірі 1 019,48 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя Джарти В.В.