Рішення № 4852534, 18.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.09р.

Справа № 29/210-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохліб-Плюс", м. Сімферополь

до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7504грн. 80коп.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник Лещенко Г.П. за довіреністю №39 від 01.06.2009р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екохліб-Плюс", м. Сімферополь звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ 6662грн. 32коп. основного боргу, 842грн. 48коп. штрафних санкцій та судових витрат по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзив на заяву не надав. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

Встановив:

18.12.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Екохліб-Плюс" (далі позивач) та приватним підприємством "Реарді" (далі відповідач) укладено договір поставки №015-К (далі договір).

Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується передати товар у власність покупця, а останній прийняти та оплатити його на умовах , визначених даним договором.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач договірні зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 26909грн. 28коп., що підтверджується видатковими накладними, доданими до позовної заяви (а.с. 26, 28-31, 34-36, 38-48).

Відповідачем частково повернуто товар та проведено оплату за нього - всього на загальну суму 20246грн. 96коп.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець зобов'язаний провести оплату за отриманий товар протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Доказів здійснення повної оплати, отриманого товару, відповідачем не подано.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 6662грн. 32коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, в тому числі актом звірки станом на 31.03.2009р. та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Також, позивач також просить стягнути з відповідача 430грн. 89коп. пені.

Відповідно до п. 7.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд вважає за необхідне задовольнити її в заявленій сумі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 43грн. 41коп. та 368грн. 18коп. інфляційних збитків.

Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних, суд вважає за необхідне задовольнити їх в заявленій сумі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Реарді" (м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 19; р/р 26005301034501 у ФАБ "Південний", МФО 306458, код ЄДРПОУ 32702478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екохліб-Плюс" (95034, м. Сімферополь, вул. Шполянської, 7/9, к.7; код ЄДРПОУ 33655670) 6662грн. 32коп. основного боргу, 43грн. 41коп. 3% річних, 368грн. 18коп. інфляційних збитків, 430грн. 89коп. пені, 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Д.М. Полєв