Рішення № 4852523, 31.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.09р.

Справа № 25/139-09

За позовом Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ

до Відповідача-1: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна адміністрація залізничного транспорту України, м. Київ

про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Пащук В.В. - дов. №8619/15/14-08 від 11.12.08р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Міщенко П.М. - дов. №7740 від 30.06.09р.

від третьої особи-1: Пащук В.В.- дов. №423 від 01.01.09р.

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів та просить визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право власності на Трансформаторну підстанцію № 30, (літ. А-1), м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 37 Д, площею 57,3 кв.м., що знаходиться в повному господарському віданні ДП "Придніпровська залізниця", а також зобов'язати відповідача-2 зареєструвати та видати свідоцтво про право власності на трансформаторну підстанцію № 30, (літ. А-1), м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 37 Д.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на ст.ст. 16, 326, 328, 321, 376, 392 ЦК України та тим, що спірний об’єкт нерухомого майна є державним майном, рахується на балансі відокремленого структурного підрозділу ДП "Придніпровська залізниця" з оформленням відповідних документів з обліку основних засобів, розташований на землях, наданих в користування Придніпровській залізниці, структурний підрозділ відкрито та добросовісно користуюється цим майном, Придніпровська залізниця за власний рахунок проводить ремонт цього майна, виготовляє технічну документацію, несе інші витрати по утриманню даного майна, тобто відкрито та добросовісно реалізує повноваження щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, та кореспондуючі цим повноваженням обов’язки, тощо.

Третя особа-1 підтримує позовні вимоги позивача у повному обсягу.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, однак у судовому засіданні представник відповідача не оспорював право власності позивача на спірне майно, але просив відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання реєстрації права власності, оскільки не може бути відповідачем у даному спорі в господарському процесі.

Відповідач-1 та третя особа-2 вдруге не забезпечили явку представників до судового засідання та не надали витребувані судом матеріали. Враховуючи належне повідомлення судом відповідача-1 та третю особу-2 про час та місце судових засідань у справі, що підтверджується матеріалами справи, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-1 та третьої особи-2 за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Придніпровська залізниця" - це створене відповідно до законів України „Про транспорт", „Про залізничний транспорт", Цивільного та Господарського кодексів України державне унітарне підприємство і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця". До складу залізниці входять служби, відособлені (відокремлені) структурні підрозділи, та інші підрозділи, які не мають права юридичної особи. Наказом від 07.08.2006р. №550/Н затверджено Положення про відокремлений структурний підрозділ “Дистанція електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол” Державного підприємства “Придніпровська залізниця”. Згідно п. 1.1 Положення відокремлений структурний підрозділ „Дистанція електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол” Державного підприємства “Придніпровська залізниця” створений відповідно до чинного законодавства України та Статуту Державного підприємства „Придніпровська залізниця” і не є юридичною особою.

З метою оформлення права державної власності на об'єкти нерухомого майна, розташованих на території відокремленого структурного підрозділу „Дистанція електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол” Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, а саме: Трансформаторна підстанція № 30, (літ. А-1), м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 37 Д, площею 57,3 кв.м. звернулася до міського голови м. Дніпропетровська з листом № ЕЧТ-81-117 від 11.09.2008 про оформлення права власності.

Зазначений об'єкт нерухомості перебуває на балансі Відокремленого структурного підрозділу „Дистанція електропостачання Нижньодніпровськ - Вузол" Державного підприємства „Придніпровська залізниця" та відображений в самостійному балансі підприємства. На будівлі та споруди, які входять до складу зазначеного об'єкта ведуться інвентарні карт ки для обліку основних засобів. Відокремлений структурний підрозділ „Дистанція еле ктропостачання Нижньодніпровськ-Вузол" Державного підприємства „Придніпровська залізниця" за власний рахунок утримує зазначений об'єкт, самостійно здійснює його обслуговування та ремонт.

Землю, на якій розташована Трансформаторна підстанція № 30, (літ. А-1), м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 37 Д, площею 57,3 кв.м. надано у по стійне користування Придніпровській залізниці для здійснення уставної діяльності, що підтверджується Державними актами на право постійного користування земельною ді лянкою, а саме серія ЯЯ №051284 на підставі рішення Дніпропетровської міської Ради від 27.09.2006р. № 127/4, згідно з яким Придніпровській залізниці надано у постійне кори стування землю в межах, згідно з планом землекористування під фактичне розміщення трансформаторної підстанції № 30.

При проведені поточної інвентаризації нерухомого майна представником КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної Ради були виявлені об'єкти самовільного будівництва, про що зроблено відповідний запис в інвентаризаційній справі. Внаслідок вищевикладеного позивач був змушений звернутися до суду із позовною заявою про визнання права державної власності на нерухоме майно.

Згідно до ст.326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно до ст.141 ГК України, до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі уже під уже збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст.392 ЦК України ).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи вищевикладене та ті обставини, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно (частково самочинно збудовано ДП „Придніпровська залізниця”), надана ДП „Придніпровська залізниця” в посійне користування відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 27.09.2006р. № 127/4; відсутність заперечень власника землі на розміщення на земельній ділянці спірного майна; наявність експертного висновку, наданого Державним підприємством “Дніпрозалізничпроект” (ліцензія № АВ № 359001), відповідно до якого: конструкції будівлі ТП-30 перебувають у задовільному стані; відсутність доказів щодо порушення прав інших осіб; господарський суд знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання права власності на спірний об’єкт нерухомого майна.

В решті позовних вимог щодо зобов’язання відповідача-2 зареєструвати право власності - провадження у справі слід припинити, оскільки зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Так, в силу ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі зазначені у цій нормі справи, крім, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів, зокрема спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.

Згідно п.1 ч. 1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 10 п. "б" ч.і ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговане, повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", що визначено ст. 1 цього Закону.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі-державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень, зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, на час звернення позивача до суду, визначені в Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року N6/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за N66/7387).

Отже, відповідач-2 виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, відповідач-2, у розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах щодо реєстрації права власності на спірне майно, а спір в цій частині є справою адміністративної юрисдикції, яка не підвідомча господарському суду згідно з ст. 12 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд, керуючись вимогами ст. 49 ГПК України, враховуючи ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, покладає судові витрати по справі на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 00017584) право власності на Трансформаторну підстанцію № 30, (літ. А-1), м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 37 Д, площею 57,3 кв.м., що знаходиться в повному господарському віданні ДП "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828).

В решті позовних вимог –провадження у справі припинити.

Суддя

А.Є. Чередко

Рішення підписано