Ухвала суду № 48524756, 13.08.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

13 серпня 2015 року Справа № 913/2496/13

Провадження №2/913/2496/13

Суддя господарського суду Луганської області Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали за поданням відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області №1762/02-2-30/8 від 30.07.2015 про видачу дубліката судового наказу від 08.11.2013 по справі №913/2496/13

за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м.Луганськ

до Публічного акціонерного товариства Лисичанський склозавод Пролетарій,

м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 4620207 грн 13 коп.,

Суддя Драгнєвіч О.В.

Без виклику представників

В С Т А Н О В И В:

Матеріали господарської справи №913/2496/14 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» про стягнення 4620207 грн 13 коп. вважаються втраченими, що зафіксовано довідкою від 11.08.2015 за №366.

Враховуючи наявність процесуальних документів господарського суду Луганської області у справі №913/2496/13 в електронній базі програми Діловодство спеціалізованого суду та Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою господарського суду Луганської області від 11.08.2015 відновлено за власною ініціативою суду процесуальні документи у даній справі.

13 серпня 2015 року Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з поданням №1762/02-2-30/8 від 30.07.2015 про видачу дубліката судового наказу №913/2496/13 від 08.11.2013, у відповідності до ст.120 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з наявних процесуальних документів, заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» про стягнення 4620207 грн 13 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.2013 у справі №913/2496/13 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Лисичанський склозавод Пролетарій на користь Державного бюджету України:

- заборгованість з орендної плати у сумі 4 473 977 грн. 65 коп., пеню у сумі 13659 грн. 73 коп. та 3% річних у сумі 9632 грн. 17 коп.,

- судовий збір в сумі 68 820 грн. 00 коп. (пункт 2-й рішення).

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Лисичанський склозавод Пролетарій судовий збір в сумі 68 820 грн. 00 коп.(пункт 3-й рішення).

У решті в задоволенні позовних вимог відмовлено (пункт 4-й рішення).

Розстрочено виконання даного рішення (пункт 5-й рішення):

- в частині стягнення суми пені у розмірі 13659 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 9632 грн. 17 коп. , а загалом 23291 грн. 90 коп. на 60 календарних місяців шляхом сплати рівними, починаючи з 01 грудня 2013 року по 30 листопада 2018 року (включно) у розмірі 388 грн. 20 коп. щомісячно, зі сплатою в останньому місяці 388 грн. 10 коп.;

- в частині стягнення суми боргу у розмірі 4 473 977 грн. 65 коп. на 60 календарних місяців шляхом сплати рівними частинами, починаючи з 01 грудня 2013 року по 30 листопада 2018 року ( включно) у розмірі 74 566 грн. 29 коп. щомісячно, зі сплатою в останньому місяці 74 566 грн. 54 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.11.2013 у справі №913/2496/13 виправлено описку, яка була допущена при друкуванні резолютивної частини рішення: виключено п.3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області. Відповідно виправленої описки змінено наступні пункти резолютивної частини рішення : п.4 вважати п.3, п.5 вважати п.4.

Як вбачається з поданого відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області подання, останній просить в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України видати дублікат наказу господарського суду 08.11.2013 у справі №913/2496/14.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

За змістом ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

В пункті 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 №9 (із змінами і доповненнями) розяснено, що дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо змісту заяви про видачу дублікату наказу. Водночас, ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України визначає документи, які повинні бути додані до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту втрати наказу.

Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених статтею 120 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду подання господарським судом встановлено, що у відповідності до вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виконуючим обовязки начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області до подання додано довідку №1758/022-30/8 від 30.07.2015 підписану відповідною посадовою особою підпис якої скріплено печаткою установи.

В довідці зазначено про фактичну втрату виконавчого провадження за наказом №913/2496/13 від 08.11.2013 який знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області у звязку з його залишенням на тимчасово непідконтрольній території Луганської області в м.Луганську.

В обґрунтування поданого подання державний виконавець підтверджує, що 14.02.2014 наказ Господарського суду Луганської області №913/2496/13 від 08.11.2013 надійшов на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області.

Як зазначено в поданні, згідно бази Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні у зазначеної установи знаходився наказ Господарського суду Луганської області №913/2496/13 від 08.11.2013 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод» Пролетарій» на користь державного бюджету України: заборгованість з орендної плати у сумі 4 473 977 грн. 65 коп., пеню у сумі 13659 грн. 73 коп. та 3% річних у сумі 9632 грн. 17 коп., розстрочити виконання даного рішення: в частині стягнення суми пені у розмірі 13659 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 9632 грн. 17 коп., а загалом 23291 грн. 90 коп. на 60 календарних місяців шляхом сплати рівними, починаючи з 01 грудня 2013 року по 30 листопада 2018 року (включно) у розмірі 388 грн. 20 коп. щомісячно, зі сплатою в останньому місяці 388 грн. 10 коп.; в частині стягнення суми боргу у розмірі 4 473 977 грн. 65 коп. на 60 календарних місяців шляхом сплати рівними частинами, починаючи з 01 грудня 2013 року по 30 листопада 2018 року (включно) у розмірі 74 566 грн. 29 коп. щомісячно, зі сплатою в останньому місяці 74 566 грн. 54 коп.

Як зазначає державний виконавець, надати детальну інформацію щодо здійснення виконавчих проваджень про стягнення заборгованості за вищевказаним виконавчим провадженням на даний час неможливо, оскільки матеріали виконавчих проваджень, матеріальна база та інше майно відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області знаходиться за місцем їх попередньої реєстрації, здійснити вивезення майна та виконавчих проваджень не виявилось можливим, у звязку з небезпекою для життя працівників. У звязку з чим, зазначений виконавчий документ вважається втраченим.

Враховуючи зазначене, відповідно до ХІV Розділу Інструкції з організації примусового виконання рішень, п.8 ч.3 ст.11 Закону україни «Про виконавче провадження» державний виконавець просить суд видати дублікат наказу господарського суду Луганської області №913/2496/13 від 08.11.2013.

Таким чином, фактичною підставою для звернення державного виконавця з поданням про видачу дубліката наказу в даному випадку є перебування всіх матеріалів виконавчого провадження, в тому числі і первинного наказу, на території проведення антитерористичної операції, внаслідок чого матеріали виконавчого провадження по справі вважаються втраченими, оскільки виконавча служба позбавлена можливості здійснювати виконавчі дії до відновлення виконавчого провадження.

Враховуючи приписи чинного законодавства, господарський суд приймає довідку №1758/022-30/8 від 30.07.2015 як належний і допустимий доказ втрати наказу в розумінні ст.ст. 34, 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З відновленої судом копії наказу від 08.11.2013 №913/2496/13 вбачається, що: «Наказ дійсний для предявлення органу державної виконавчої служби до 30.11.2019 року».

За таких обставин, з огляду на представлені заявником документи, та те що на момент звернення державним виконавцем із поданням про видачу дубліката наказу строк його предявлення до виконання дійсний до 30.11.2019, господарський суд дійшов висновку про можливість задоволення подання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області подання.

Керуючись ст.ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Подання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області про видачу дубліката наказу від 08.11.2013 у справі №913/2496/13 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу господарського суду Луганської області №913/2496/14 від 08.11.2013.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Драгнєвіч