Рішення № 4852369, 14.07.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2009

Справа №2-7/3318-2009

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593)

До відповідача Виконавчого комітету Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4, ідентифікаційний код 2403468)

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації (98100, м. Феодосія, вул. Нахимова, 40)

Про визнання права власності.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Подставнев О. В., предст., дов. №37 від 27.04.2009 р.

Від відповідача – Борисова О. Ю., предст., дов. №02-29-2908 від 15.12.2008 р.

Від третьої особи – не з’явився.

Суть справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Феодосійської міської ради, в якому просить суд:

- визнати за Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» право власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю літ. «А» - основне, загальною площею 156,1 кв. м., вартістю 15825,32 грн., розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Радянська, 25-а;

- зареєструвати в Феодосійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації право власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю літ. «А» - основне, загальною площею 156,1 кв. м., вартістю 15825,32 грн., розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Радянська, 25-а, за Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно збудовано позивачем за власні кошти, з 1968 року перебуває на його балансі, проте правовстановлювальні документи на вказане майно відсутні, у зв’язку з чим унеможливлюється державна реєстрація права власності позивача на спірне майно, як того вимагає чинне законодавство України.

Ухвалою ГС АР Крим від 26.06.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, було залучено Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації.

Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації просило суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами та повідомило, що на теперішній час право власності на спірне нерухоме майно за будь-якою особою не зареєстроване.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить суд:

- визнати за Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» право власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю літ. «А» - основне, загальною площею 121,0 кв. м. (площа за зовнішніми розмірами 156,1 кв. м.), вартістю 15825,32 грн., розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Радянська, 25-а;

- зареєструвати в Феодосійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації право власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю літ. «А» - основне, загальною площею 121,0 кв. м. (площа за зовнішніми розмірами 156,1 кв. м.), вартістю 15825,32 грн., розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Радянська, 25-а, за Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго».

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

З матеріалів справи вбачається, що в 1968 році була збудована будівля котельної по вул. Радянській, 25-а в м. Феодосія.

Згідно з даними Феодосійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, первинна інвентаризація цього об’єкта нерухомості була проведена 25.06.1975 р.

Відповідно до інвентарного паспорту БТІ спірне нерухоме майно складається з літ. «А» - основне, загальною площею 121,0 кв. м. (площа забудови за зовнішніми розмірами – 121,0 кв. м.).

З матеріалів справи вбачається, що з моменту завершення будівництва (1968 р.) та до теперішнього часу будівля перебуває на балансі Феодосійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», що по суті відповідачем та третьої особою не заперечується. Проте, правовстановлювальні документи на спірну будівлю у позивача відсутні, що унеможливлює здійснення державної реєстрації права власності на спірне майно за позивачем.

Наведене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідач не надав суду доказів того, що спірне нерухоме майно є власністю будь-якої сторонньої особи та неправомірно знаходиться в користуванні у позивача, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна особа повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

У той же час, згідно ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб’єктів права власності та господарювання. Усі суб’єкті права власності рівні перед законом.

Згідно ч.1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність правовстановлювального документа на нерухоме майно не може бути підставою для обмеження права власності особи, оскільки відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Аналогічні положення закріплені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Ст. 344 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Причому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Судом встановлено, що з 1968 р. та до теперішнього часу, тобто більше ніж 10 років, Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» за відсутністю будь-яких заперечень зі сторони третіх осіб, володіє та користується спірним майном, використовує його у власній господарській діяльності.

З урахуванням цього, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом визнання за Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» права власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю літ. «А» - основне, загальною площею 156,1 кв. м., вартістю 15825,32 грн., розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Радянська, 25-а.

При цьому, суд вважає непереконливими посилання відповідача на ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 29 Закону України «Про планування та забудову територій», оскільки, як вже було вказано раніше, будівництво спірного об’єкта нерухомості було завершено в 1968 році, тобто заздалегідь до прийняття вищевказаних нормативних актів.

Надане у судовому засіданні рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради №204 від 20.03.2009 р., яким був затверджений акт приймання-передачі у комунальну власність майна, в тому числі спірної будівлі котельної, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки відповідач не надав суду доказів реєстрації за територіальною громадою м. Феодосії права власності на будівлю котельної, зокрема, відповідний витяг з Державного реєстру.

В той же час, стосовно вимог позивача «зареєструвати в Феодосійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації право власності на нерухоме майно» суд зазначає наступне.

Відповідно п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5.

Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов’язкової реєстрації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п. 2.1 положення).

Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У той же час, у своїй позовній заяві Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» просить у суду зареєструвати право власності на нерухоме майно, що не відноситься до повноважень господарських судів, оскільки державна реєстрація права власності, як вже було вказано раніше, здійснюється комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, а не судами. Позивач не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, та не змінив предмет позову шляхом спонукання Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації до державної реєстрації права власності. Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги можуть бути пред’явлені виключно відповідачам, у той час як Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації є третьої особою у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині вимоги позивача зареєструвати в Феодосійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації право власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю літ. «А» - основне, загальною площею 121,0 кв. м. (площа за зовнішніми розмірами 156,1 кв. м.), вартістю 15825,32 грн., розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Радянська, 25-а, за Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго».

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593) право власності на нерухоме майно – адміністративну будівлю літ. «А» - основне, загальною площею 121,0 кв. м. (площа за зовнішніми розмірами 156,1 кв. м.), вартістю 15825,32 грн., розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Радянська, 25-а.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4, ідентифікаційний код 2403468) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593) 158,25 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.