Рішення № 4852360, 01.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.09 р. Справа № 17/183

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнум”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал”, м. Шахтарськ

про стягнення 217'058,70 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Куценко Т.В. – довіреність, Суровцева С.О. - довіреність (у судове засідання 01.10.09р. – не з’явились)

від відповідача: Поважна І.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнум” звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал” про стягнення 217'058,70 грн., з яких: 208'980,00грн. – заборгованість за понад нормативний простій автомобілів, 8'078,70грн. – додаткові збитки, понесені у зв’язку із стягненням з позивача судових витрат за рішенням господарського суду м. Києва по справі № 33/433.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №12 від 18.07.2008р., транспортні замовлення №№050708 АВ, 060708 АВ, 070708 АВ від 18.07.2007р., міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №№ 001404, 001401, 001468, акти виконаних робіт, рішення господарського суду м. Києва по справі № 33/433 від 16.12.2008р..

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст..929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, в порушення ст..59 ГПК України відзив на позов не надав; з’явився тільки у перше судове засідання, яке відбулося 13.07.2009р.; у подальшому розгляд справи відкладався двічі, зокрема, у зв’язку з неявкою та невиконанням відповідачем вимог ухвал суду. Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що, зокрема, підтверджує особистий підпис на ухвалі суду від 07.09.2009р. про отримання цієї ухвали представником відповідача .

Письмовим клопотанням, переданим відповідачем через канцелярію суду 21.09.09р. (день, коли останній раз розглядалася справа), відповідач просив відкласти розгляд справи ніби то через хворобу його представника. З огляду на те, що відповідачем належними доказами не доведено ні факту перебування його представника на лікарняному, ані того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал” складається виключно з однієї особи і лише вона може представляти відповідача у суді; зібраних по справі документів є достатнім для її розгляду по суті у задоволенні клопотання відмовлено. Дії відповідача розцінюються судом як навмисне намагання затягнути судовий процес, що є не припустимим.

Розгляд справи був закінчений 21.09.2009р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.10.2009р.- 1330год. для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, встановив:

18.07.2008р. між сторонами був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №12 (далі – «Договір 12») (а.с. 10-13), відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов’язання здійснювати перевезення вантажу, на підставі заявки відповідача, яка є невід’ємною частиною договору, у пункт призначення та видати його вантажоодержувачу, а відповідач зобов’язується здійснити оплату за перевезення, відповідно до умов даного договору.

Пунктом 4 Договору 12 встановлений порядок надання послуг та відповідальність сторін.

Так п.п.4.6, 4.7, 4.8 Договору 12 передбачають, що нормативний простій автомобіля при навантаженні (вивантаженні) з урахуванням митних процедур приймається сторонами у межах 96 часів; нормативний простій на митній території для проходження митних процедур приймається сторонами у межах 24 часів; простій (включаючи простій у вихідні та святкові дні) понад узгоджених у п.п.4.6, 4.7 часів вважається понаднормативним та підлягає оплаті у розмірі суми, рівної 80 ЄВРО за кожну добу простою.

Пункт 6 Договору 12 встановлює, що вартість послуг по перевезенню, порядок та строки оплати обговорюються сторонами у Транспортному замовлені, яке є невід’ємною частиною договору.

На виконання Договору 12 позивач організував перевезення вантажу за допомогою ТОВ „ІФ-10 Лайнер”, з яким були узгоджені відповідні замовлення (а.с. 57-59).

При виконанні перевезень по вині вантажоодержувача було допущено понаднормативний простій автотранспорту, а саме: згідно транспортних замовлень № 050708 АВ, 060708 АВ, 070708 АВ від 18.07.2007р. простій склав 54 доби, що підтверджується відтисками митних печаток на товарно-транспортних накладних (CMR) за №№001404, 001401, 001468 та. рішенням господарського суду міста Києва по справі № 33/433 від 16.12.2008р. за позовом ТОВ „ІФ-10 Лайнер” до ТОВ „Магнум”.

У зв’язку із понаднормативним простоєм автотранспорту що встановлено згаданим рішенням господарського суду м. Києва, на підставі п.п. 2, 4 узгоджених ними транспортних замовлень з позивача на користь ТОВ „ІФ-10 Лайнер” було стягнуто 132’674,11грн.

Згідно п.5 цих узгоджених сторонами замовлень, платником за понад нормативний простій - є вантажоодержувач, тобто відповідач.

Пункт 2 замовлень встановлює, що вартість понад нормативний простій автотранспортних засобів складає 360 ЄВРО по курсу НБУ на день оплати за одну добу, включаючи вихідні та святкові дні.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст..625 ЦК України);

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав – вартість понаднормативного простою не сплатив (іншого суду не доведено);

- згідно наданого позивачем розрахунку вартість простою складає 360ЄВРО Ч10,75 грн. = 208'980,00грн.,

суд вважає позов в частині вимог щодо стягнення 208'980,00грн. обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимоги про стягнення суми 8'078,70грн., судових витрат понесених позивачем у зв’язку із розглядом справи 33/433 господарським судом міста Києва задоволенню не підлягають, адже спір, який був розв’язаний цим судом у справі № 33/433, виник не через неправомірні дії відповідача, а через невиконання позивачем умов узгоджених ним та ТОВ «ІФ-10 Лайнер» транспортних замовлень, що виразилось у несплаті позивачем ТОВ «ІФ-10 Лайнер» відповідної суми за понаднормативний простій транспортних засобів. У розумінні статті 225 ГК України, додатковими збитками є (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Посилання позивача на рішення господарського суду м. Києва по справі № 33/433 від 16.12.2008р. – є безпідставними, оскільки понесені позивачем витрати за цією справою (на послуги адвоката, витрати по сплаті державного мита, витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) не пов’язані з невиконанням відповідачем умов Договору 12.

Вимоги по оплаті послуг адвоката у розмірі 15’190,00 грн. також задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу визначено склад судових витрат, до яких, в тому числі, віднесено оплату послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами;

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. За ч. 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

На підтвердження оплати адвокатських послуг надані: договір – доручення № 4/03 від 18.03.2009р. (а.с. 37,38) та видатковий касовий ордер (а.с. 31). Проте, цей договір укладений між ТОВ „Магнум” не з адвокатом, а з фізичною особою підприємцем, Хомюк П.М., (який до того ж є й адвокатом). З видаткового касового ордеру вбачається, що сума 15’190,00 грн. сплачена також не як гонорар адвокату, а як оплата послуг, названих «…послугами адвоката…» фізичній особі підприємцю, Хомюку Петру Миколайовичу

господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Каменеобробний завод „Омфал” (86211, м. Шахтарськ Донецької області, вул.. Леніна, 85, ОКПО 30721174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнум” (03680, м. Київ, вул.. Качалова, 5д, п/р26001300003474 у Першій Київській філії АКБ „Форум” м. Київ, МФО 300948, код ЄДРПОУ 32047909) 208'980,00 грн. – заборгованості за понад нормативний простій; 2’089,48 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 300,77 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя

(повний текст рішення оформлений та підписаний 01.10.2009р.)