Рішення № 4852188, 17.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2009 р. Справа № 63/35-09

вх. № 4995/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився 3-ї особи

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто", м. Харків

до Приватного підприємства "Альба" , м. Харків

про стягнення 3539,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 2586,75 грн. боргу, 512,34 грн. пені, 86,83 грн. 3% річних, 353,89 грн. інфляційних збитків, які виникли внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки № 116 від 13.12.2007 року, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у призначене судове засідання не з"явився, у судовому засіданні 27.07.2009 р. підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судові засідання 16.07.2009 р., 27.07.2009 р. 17.08.2009 р. не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

13.12.2007 року між сторонами був укладений договір № 116, відповідно до умов якого позивач зобов"язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити його в асортименті, кількості, в строк та по цінам, які зазначаються у видаткових накладних та інших документах.

Позивач свої зобов"язання по договору виконав, що підтверджується видатковими накладними № Ш-007215 від 02.10.08 р. на суму 1300,00 грн., № Ш-007216 від 02.10.08 р. на суму 645,00 грн., № Ш-007247 від 03.10.08 р. на суму 1290,00 грн., № Е-000892 від 06.10.08 р. на суму 641,75 грн., всього на загальну суму 3876,75 грн.

Відповідач отримав товар, що підтверджуєтся дорученням ЯПВ № 140185 від 02.10.2008 р., а також відмідками відповідача в зазначених видаткових накладних.

Згідно з п. 3.1. договору відповідач зобов"язався здійснити оплату отриманого товару протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Однак, відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, сплатив лише 1290,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 17.08.2009 року складає 2586,75 грн.

26.11.2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 94, в якому позивач вимагав відповідача сплатити борг в сумі 2586,75 грн., але відповіді від відповідача не надійшло.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач заборгованість не сплатив, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2586,75 грн. основного боргу, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував відповідачеві, відповідно до п.8.1 договору, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 512,34 грн., підтверджується наданим розрахунком не суперечить инному законодавству, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач на суму основного боргу нарахував відповідачеві інфляційні збитки в сумі 353,89 грн. та 3% річних в сумі 86,83 грн., які просить стягнути на свою користь. Враховуючи те, що на підставі ст.625 ЦК України боржник, прострочивший виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції та 3% річних від простроченої суми, ці позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають наданому розрахунку, не суперечать вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2586,75 грн. основного боргу, 512,34 грн. пені, 86,83 грн. 3% річних та 353,89 грн. інфляційних збитків обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 1, 33, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Альба" (61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, 4, кв. 305, код ЄДРПОУ 21227363, р/р 260090168754 в ХФ "Укресімбанк", МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповіданістю "Ирбис-Авто" ( 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 35-а, код ЄДРПОУ 35352325, р/р 26009300000053 в ХФ ФКБ "Форум", МФО 350772) - 2586,75 грн. основного боргу, 512,34 грн. пені, 86,83 грн. 3% річних, 353,89 грн. інфляційних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписане17.08.2009 року