Рішення № 4852167, 14.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2009 р.

Справа № 10/57-1220

Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

За позовом: Прокурора Тернопільського району в інтересах держави, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 35 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3

До відповідача: Плотицької сільської ради, с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області

За участю представників:

Позивача: Сушко А.С. –головного спеціа ліста- юрисконсульта екологічної інспекції, довіреність № 2/324 від 01.06.2007 року;

Відповідача: Чупик С.С. –голови Плотицької сільської ради, посвідчення № 001;

Прокурора: Вербіцький М.М. –помічник прокурора Тернопільського району, посвідчення №1.

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Прокурор Тернопільської району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, до відповідача –Плотицької сільської ради, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 2 3088,49 грн. збитків, заподіяних порушенням правил складування, розміщення та утилізації відходів.

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на те, що проведеною спільно із спеціалістами Державної екологічної інспекції в Тернопільській області перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Плотицької ради Тернопільської ради Тернопільської області виявлено несанкціоноване звалище, а претензія, яка надіслана на його адресу 23.06.2008 року за № 1-1/1403 залишена останнім без задоволення та реагування, розрахунок розміру відшкодування збитків; протоколом № 002707 від 10.04.2008р. про адміністративне правопорушення; постановою № 002707 від 10.04.2008р. про накладення адміністративного стягнення; іншими матеріалами.

У судовому засіданні представник відповідача визнав заявлені вимоги повністю.

В судовому засідання представник позивача та прокурора заявлені вимоги підтримали повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши висновок прокурора, пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне:

У судовому засіданні встановлено, що 10 квітня 2008 року працівником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Міщієм М.С. Добеньком О.С. , в присутності сільського голови села Плотича Тернопільського району Чупик С.С. проведено перевірку на предмет дотримання Плотицькою сільською радою вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки.

Як випливає з акту перевірки, на території Плотицької сільської ради виявлено несанкціоноване стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів, площею 350 кв. м., об’ємом 10 куб. м., яке розташоване по вул. Грушевського з правової сторони від дороги м. Тернопіль -Залізці, що призвело до засмічення землі, внаслідок чого державі завдано шкоди в розмірі 2 388,49 грн. Даний акт підписаний сільським головою Чупиком С.С. без заперечень.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно ст.66 Конституції України кожний повинен не наносити шкоду природі.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ від 25.06.1991р. встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

В силу вимог статті 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Згідно ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

Правове обґрунтування позову полягає в порушенні відповідачем вимог ст.ст. 42, 43 Закону України “Про відходи”, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, зазначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Аналогічні приписи містить Закон України “Про відходи”, зокрема статті 42, 43, де зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть в тому числі цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; самовільне розміщення чи видалення відходів (пункти "а" та "б" частини першої ст. 42 Закону).

Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Пунктом 10 частини 1 статті 21 Закону України “Про відходи” передбачено обов’язок органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечувати, зокрема ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Неналежне виконання покладених обов'язків на відповідача, передбачених ст. 21 Закону України "Про відходи", зокрема щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, та влаштування несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, призвело до засмічення земельної ділянки, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу .

Окрім того, відповідно до п. "в" частини першої ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір заподіяної шкоди середовищу визначено в порядку, передбаченому “Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. № 171, (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689).

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку, розмір шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення відповідачем земель, складає 2 388,49 грн.

Заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується наданими позивачем доказами у справі: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.04.2008р.; постановою про накладення адміністративного стягнення №002707 від 10.04.2008р. та протоколом про адміністративне правопорушення №002707 від 10.04.2008р. Документи підписані сільським головою с. Плотича без заперечень; доказів оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем не надано, а судом не здобуто.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/1403 від 23.06.2008р. на суму 2 388,49 грн., яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що статтею 35 Закону України "Про охорону земель" на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення, господарський суд вважає, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, сума шкоди в добровільному порядку не відшкодована, відповідачем не надано доказів вжиття заходів по ліквідації виявленого сміттєзвалища, доказів здійснення контролю як органом місцевого самоврядування за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст.ст. 30, 40 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем належними та допустимими доказами.

Сума шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду місцевого бюджету Плотицької сільської ради відповідно до п. 15 ч.1 ст. 48 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, згідно якої грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році.

Державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно приписів ст.ст.44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 1,2,33,43,44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України “Про відходи”, Законом України "Про охорону земель", суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Плотицької сільської ради, с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 23589225:

- 2 388,49 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства на користь спеціального фонду місцевого бюджету Плотицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, р/р 33117331700542, код бюджету 24062100, УДК у Тернопільській області, МФО 838012, ідент. код 23589225);

- 102,00 грн. державного мита в дохід Державного бюджету України;

- 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31214259700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття через господарський суд Тернопільської області.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя