Рішення № 4852080, 14.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/357

14.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»

про стягнення 1 395 090,10 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Зінченко А.Д. –представник за довіреністю б/н від 15.09.2007 р.

Від відповідача: Ващенко В.В. –представник за довіреністю № 2313 від 21.09.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»заборгованості за договором поставки № 28/11/07 від 28.11.2007р. в розмірі 1 395 090,10 грн., в тому числі 983 700,00 грн. основний борг, 30 422,40 грн. –3% річних, 221733,40 грн. –пені за прострочення терміну розрахунку, 159 234,30 грн. –збитки від інфляції.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого позивач виготовив та поставив відповідачу продукцію (платіжна термінали) в кількості 500 шт., за яку відповідач розрахувався лише частково, в результаті чого за ним утворилася заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2009р. порушено провадження по справі № 53/357, розгляд справи призначено на 10.07.2009р.

У зв’язку з нез’явленням у судове засідання представників позивача та відповідача, та невиконанням ними вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження по справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) було відкладено на 21.08.2009р.

Відповідачем на адресу господарського суду надано відзив на позовну заяву № 2311 від 21 серпня 2009 р., в якому відповідач позов не визнав і просив відмовити суд в задоволені позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача боргу та штрафних санкцій у сумі 1 359 090,10 грн., оскільки позивачем не виконані зобов’язання щодо поставки 500 шт. терміналів за Додатковими угодами № 2 і № 2/1.

В судовому засіданні 21.08.2009р. судом, в порядку ст.. 77 ГПК України, оголошено перерву до 14.09.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2009р. за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи.

У судовому засіданні 14.09.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважаючи вимоги позивача безпідставними, оскільки відповідач умови договору не порушував, зобов’язання щодо оплати товару не настало, оскільки позивачем не здійснена поставка продукції.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.09.2009 р. за згодою представників, в порядку ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.11.2007р. між сторонами у справ укладено договір поставки № 28/11/07 відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовляти і постачати продукцію, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити продукцію (п. 1.1. договору).

Предметом поставки є платіжний термінал у загальній кількості 1500 шт., технічні характеристики яких наведені у специфікації, що додається до цього договору і є його невід’ємною частиною (п. 1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору встановлено: Постачальник зобов'язаний виготовляти та постачати продукцію відповідно до замовлень покупця, поданих у встановленому дійсним договором порядку.

Згідно з п. 1.4. договору постачальник виготовляє продукцію своїми силами з своїх матеріалів, окрім таких складових: банкнотоприймач MSM3005UA1812; касета CST –1KOM –P1L, які покупець зобов’язується надавати постачальнику у кількості 1500 шт. кожної складової по акту прийому-передачі. Після виготовлення продукції за даним договором, надані покупцем складові частини повернуться покупцеві в складі платіжного терміналу.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.1. договору встановлено вартість одного платіжного терміналу - 12837,00 грн.

Пунктом 4.4. договору встановлено умови поставки продукції: EXW – склад Постачальника (08141, Київська область, с. Петрівське, вул. Київська, 29) відповідно до вимог Міжнародних правил що до тлумачення термінів «Інкотермс», з урахуванням внутрішньо-економічного характеру договору.

Згідно з п. 5.1. договору загальна сума договору становить 19 255 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктами 6.1. та 6.2. передбачено, що підставою для виготовлення та поставки продукції є замовлення покупця. Під кожне замовлення сторони підписують додаткову угоду, яка являється невід'ємною частиною договору.

15 лютого 2008 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поставки № 28/11/07 від 28 листопада 2007 р., відповідно до якої Постачальник зобов'язався виготовити та поставити платіжні термінали у кількості 500 штук на суму 6 418 500,00 грн. Термін виготовлення та поставки продукції 14.04.2008р. (п. 2 Додаткової угоди № 2). Розрахунки за поставку, передбачену дійсною Додатковою угодою, здійснюються у відповідності до умов договору поставки, в строк до 05.03.2008р. (п. 5 Додаткової угоди № 2).

Відповідно до Розділу 7 договору розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем провадиться шляхом перерахування попередньої оплати у розмірі 80% вартості замовлення на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 банківських днів, з моменту отримання виставленого рахунку постачальника (п. 7.1. договору). Остаточний розрахунок –20% протягом 3 банківських днів з моменту отримання продукції покупцем (п. 7.2. договору).

Умови поставки, терміни виготовлення та поставки продукції постачальником, терміни розрахунків та терміни отримання продукції покупцем погоджені сторонами у Додатковій угоді № 2/1 від 11 квітня 2008 року до договору поставки № 28/11/07 від 28.11.2007р.

В п. 1 Додаткової угоди № 2/1 від 11 квітня 2008 року до договору поставки № 28/11/07 від 28.11.2007р. сторони встановили, що розрахунки за поставку, передбачену Додатковою угодою № 2 від 15.02.2008р. до договору, здійснюються у наступному порядку:

- 80% вартості замовлення, що складає суму 5 134 800, грн., в тому числі ПДВ, оплачується покупцем в строк до 05 березня 2008 року;

- 20% вартості замовлення, що складає суму 1 283 700,00 грн., в тому числі ПДВ оплачується покупцем до 29 липня 2008 року.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 2/1 встановлений термін виготовлення та поставки продукції чотирма партіями: партія продукції у кількості 100 шт. з 16.06.2008р. до 20.06.2008р.; партія продукції у кількості 100 шт. з 23.06.2008р. до 27.06.2008р.; партія продукції у кількості 150 шт. з 14.07.2008р. до 18.07.2008р.; партія продукції у кількості 150 шт. з 21.07.2008р. до 25.07.2008р.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 2/1 встановлений обов'язок покупця здійснити вивіз кожної партії продукції протягом трьох днів від дати поставки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено оплату продукції у розмірі 80 % її вартості у сумі 5 134 800,00 грн. у встановлений договором та додатковими угодами термін. Докази сплати (банківські виписки про надходження грошових коштів) надані позивачем та не заперечуються відповідачем.

Факт виготовлення та поставки платіжних терміналів позивачем в кількості 426 шт. на загальну суму 5 468 562,00 грн. підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями видаткових накладних №: РН-0000358 від 23.06.2008р., РН-0000359 від 23.06.2008р., РН-0000373 від 27.06.2008р., РН-0000374 від 27.06.2008р. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей –платіжних терміналів в кількості 200 шт. на ім’я Волотовського С.В. Серія ЯПЕ № 962982 від 28.06.2008р.), РН-0000398 від 22.07.2008р., РН-0000400 від 23.07.2008р., РН-0000408 від 28.07.2008р. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей –платіжних терміналів в кількості 97 шт. на ім’я Волотовського С.В. Серія ЯПЕ № 963005 від 21.07.2008р.), РН-0000603 від 18.12.2008р., РН-0000626 від 18.12.2008р. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей –платіжних терміналів в кількості 119 шт. (на ім’я Болдака А.Й. Серія ЯПД № 369796 від 17.12.2008р.) –фактично отримано 94 шт., оскільки 10.02.2009р. було здійснено повернення продукції на доукомплектування в кількості 25 шт. на загальну суму 320 925,00 грн.; РН-0000688 від 24.02.2009р. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей –платіжних терміналів в кількості 25 шт. на ім’я Волотовського С.В. Серія ЯПП № 594143 від 24.02.2009р.), РН-0000805 від 29.05.2009р. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей –платіжних терміналів в кількості 10 шт. на ім’я Болдака А.Й. Серія ЯОШ № 238256 від 29.05.2009р. –фактично не отримано, 10.06.2009р. було здійснено повернення продукції на доукомплектування в кількості 10 шт. на загальну суму 128370,00 грн.); РН-0000828 від 17.06.2009р. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей –платіжних терміналів в кількості 10 шт. на ім’я Болдака А.Й. Серія ЯОШ № 238282 від 17.06.2009р.) з відміткою відповідача про отримання (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Матеріали справи свідчать, що 04.08.2008р. за № 536 та 23.09.2008 р. за № 563 позивачем на адресу відповідача спрямовані вимоги про припинення порушень виконання зобов’язань за договором –надання необхідної кількості 203 комплектуючих, вивезення поставленої продукції та сплати заборгованості. Факт отримання зазначених вимог підтверджується поштовими квитанціями про відправлення, повідомленнями про вручення та реєстраційними відмітками відповідача при доставці нарочним.

07.10.2008р. вих. № 575 позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 01-юр на суму 1 380 944,67 грн. про сплату заборгованості та штрафних санкцій та вивезення продукції. Претензія вручена відповідачеві 10.10.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідач 17.11.2008р., 10.12.2008р. та 27.05.2009р. частково оплатив продукцію в розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача, копії яких додані до матеріалів справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

17.12.2008р. сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою встановлено порядок отримання та вивезення недотриманої на дату підписання угоди продукції –протягом 3 днів з моменту підписання вказаної додаткової угоди.

Станом на 09.07.2009р. на складі позивача залишається 74 одиниці продукції вартістю 949 938,00 грн., що підтверджено довідкою № 118 за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Заборгованість відповідача станом на день розгляду справи у суді становить 983 700,00 грн. (1 283 700,00 грн. –300 000,00 грн.), що також підтверджено довідкою № 118 від 09.07.2009р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач зобов'язання щодо виготовлення та поставки продукції –платіжних терміналів у кількості 500 штук виконав в повному обсязі та належним чином.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1. статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості виготовленого та поставленого обладнання (положення п. 1 пп. 1.1. та 1.2 Додаткової угоди № 3 від 17.12.2008р. до договору поставки № 28/11/07 від 28.11.2007р.), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за виготовлену позивачем продукцію не розрахувався, частину продукції зі складу позивача не вивіз.

Згідно зі ст.614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по оплаті продукції та її вивезенню зі складу постачальника суду не надав.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «Авангард»щодо стягнення з ТОВ «Айбокс»основного боргу за договором поставки № 28/11/07 від 28.11.2007р. у розмірі 983 700,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 221 733,40 грн. пені, 30 422,40 грн. 3% річних та 159 234,30 грн. інфляційних витрат, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за виготовлений та поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 9.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків за договором, Сторони несуть відповідальність згідно з умовами договору та чинним в Україні законодавством.

Згідно п. 9.4 Договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 30 422,0 грн., збитків від інфляції у сумі 159 234,30 грн. та пені в сумі 221 733,40 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс» (01103, м.Київ вул. Кіквідзе,18, код ЄДРПОУ 34046074, з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петровське, вул. Київська, 29, код ЄДРПОУ 32549659) основний борг у сумі 983 700 (девятсот вісімдесят три тисячі сімсот) грн. 00 коп.; 3% річних у сумі 30 422 (тридцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.; пеню у сумі 221 733 (двісті двадцять одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 40 коп., збитки від інфляції у сумі 159 234 (сто п'ятдесят девять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 13 950,9 (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 90 коп. 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.