Рішення № 48519954, 10.08.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2015 р.Справа № 916/2484/15

За позовом: Фермерського господарства "НЕОФІТИ";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕТАЛЮГ"

про стягнення 15919,54грн.;

Суддя Оборотова О.Ю.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: - не зявився;

Від відповідача: - не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Фермерське господарство "НЕОФІТИ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" про стягнення 15 919,54 грн., яка складається з суми основної заборгованості 7739,70грн., 3% річних в розмірі 258,91грн., пені в розмірі 2933,03грн., інфляційні 4987,90грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2015р. порушено провадження у справі №916/2484/15.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 10.08.2015р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Позивач зазначає, що відповідно з усною домовленістю між Фермерським господарством "НЕОФІТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" укладено усний договір купівлі-продажу дроту сталевого оцинкованого на загальну вартість 7739,70 грн. З цією метою ТОВ "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" по факсу видав ФГ "НЕОФІТИ" рахунок - фактуру № СФ - 0000043 від 18 березня 2014 року на вказаний товар. Поставка даного товару за домовленість із ТОВ "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" повинна була здійснюватися ТОВ "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" на адресу ФГ "НЕОФІТИ" через мережу Нової Пошти. 19 березня 2014 року ФГ "НЕОФІТИ", виконуючи умови усного договору, платіжним дорученням № 1189 перерахував ТОВ "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" вищевказану суму коштів. В телефонних розмовах неодноразово керівництво ФГ "НЕОФІТИ" просило відправити дріт по пошті, але не відомо яких причин дріт так і не був поставлений. Працівниками ФГ "НЕОФІТИ", проводились телефонні розмови про повернення коштів за непоставлений товар.

16.04.2014 року позивачем на адресу відповідача за вих. №28 було відправлено вимога про повернення коштів.

23.04.2014 року позивачем на адресу відповідача за вих. №14 було відправлено претензію про повернення коштів.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних в розмірі 258,91грн., пені в розмірі 2933,03грн., інфляційні 4987,90грн.

Враховуючи вищевикладене і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" про стягнення 15 919,54 грн., яка складається з суми основної заборгованості 7739,70грн., 3% річних в розмірі 258,91грн., пені в розмірі 2933,03грн., інфляційні 4987,90грн.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7739,70грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" пені в розмірі 2933,03грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що розрахунок здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано суму пені та визначено її розмір, а тому сума пені підлягає задоволенню в розмірі 857,52грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Таким чином, сума 3% річних в розмірі 258,91грн. та інфляційні 4987,90грн., підлягає судом задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТМЕТАЛЮГ" (65007, м. Одеса, вул ОСОБА_1, буд. 4, кааб. 37, код ЄДРПОУ 37280221) на користь Фермерського господарства "НЕОФІТИ" (27010, м. Кіровоград, Добровеличківського району, с. Осикове, код ЄДРПОУ 33360528 ) - заборгованість у розмірі 13 844,03 грн., яка складається з суми основної заборгованості 7739,70грн., 3% річних в розмірі 258,91грн., пені в розмірі 857,52грн., інфляційні 4987,90грн.; судовий збір у розмірі 1827грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 серпня 2015 р.

Суддя О.Ю. Оборотова