Рішення № 48519868, 10.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2764/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

до Управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області

про стягнення 210601,98 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області (далі - відповідач) про стягнення 246183,98 грн.

Позов обґрунтований тим, що згідно договору від 06.09.2013 р. № 3486 позивач виконав для відповідача інженерні роботи з інвентаризації земель на території Іванківського району Київської області та склав за їх результатами технічну документацію із землеустрою. Вартість вказаних робіт та послуг, які відповідачем були прийняті за актами здачі-прийняття робіт, договором була визначена в сумі 794583,98 грн. Відповідач вартість робіт сплатив частково в сумі 548400,00 грн., в результаті чого за відповідачем утворилася прострочена заборгованість в сумі 246183,98 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача.

Розгляд справи відкладався.

10.07.2015 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 16297/15 від 10.07.2015 р. про розгляд справи за відсутності представника відповідача, яке було задоволено судом.

Також 10.07.2015 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано заперечення б/н, б/д (вх. № 16298/15 від 10.07.2015 р.), відповідно до яких Управління Держземагентства в Іванківському районі просило суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивовані тим, що відповідач є державним органом і фінансування його діяльності здійснюється з державного бюджету за положеннями Закону України «Про фінансування органів державної влади», з відповідною забороною створення позабюджетних фондів, відкриття позабюджетних рахунків. Порядок фінансування інвентаризації земель та погашення заборгованості попередніх років передбачено на законодавчому рівні, зокрема, Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи (постанова КМУ від 09.03.2011 р. № 219). Відповідач стверджує, що погашення спірної заборгованості унеможливлено відсутністю затвердженого плану асигнувань на 2014 рік та 1 кварталу 2015 року, а також відсутністю паспорту бюджетної програми на 2015 рік КПКВК 2755020 «Проведення земельної реформи», тобто у діях відповідача відсутня вина, і заборгованість буде погашена в установленому законом порядку при надходженні на рахунки відповідача відповідних коштів. Також відповідач зазначив, що ним було частково оплачено заборгованість в сумі 46197,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 03.07.2015 р.

28.07.2015 р. до господарського суду Київської області ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було подано заяву б/н від 28.07.2015 р. про розгляд справи без участі представника позивача, яка була задоволена судом.

Крім того, 28.07.2015 р. до господарського суду Київської області ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було подано заяву б/н, б/д (вх. № 17452/15 від 28.07.2015 р.) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 210601,98 грн. основного боргу, а також судовий збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

За вказаних обставин суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви б/н, б/д (вх. № 17452/15 від 28.07.2015 р.) про зменшення розміру позовних вимог, а саме - про стягнення з відповідача 211601,98 грн. основного боргу.

30.07.2015 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання № 9-1002-0.5-2717/2-15 від 27.07.2015 р. про розгляд справи за відсутності представника відповідача, яке було задоволено судом.

У судове засідання 10.08.2015 р. представники сторін не з’явились

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

06.09.2013 р. між Управлінням Держземагентства в Іванківському районі Київської області (замовник) та Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (виконавець) було укладено договір № 3486, згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов’язався протягом визначеного в договорі строку виконати роботи згідно державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 код 71.12.1. – Послуги інженерні (проведення інвентаризації земель) за бюджетною програмою КПКВК 2803030 «Проведення земельної реформи» на 2013 рік, а замовник зобов’язується оплатити ці послуги.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість цього договору становить 794583,98 грн. у відповідності до кошторису (додаток № 4), що є невід’ємною частиною договору.

Оплата робіт здійснюється у вигляді попередньої оплати на підставі виставленого рахунку в межах 30% загальної вартості цього договору не термін не більше одного місяця: шляхом перерахування вартості фактично виконаних робіт, визначених в акті здавання-приймання, із зазначенням кількості та площі проінвентаризованих земельних ділянок та кількості переданих документацій із землеустрою, протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів, в межах фактичних надходжень за бюджетною програмою «Проведення земельної реформи» на 2013 рік (пункт 3.1 договору).

У відповідності з п. 4.6 договору підписання акту приймання-здачі представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Додатком № 2 до договору сторони погодили календарний план виконання робіт з інвентаризації земель на території Іванківського та Поліського районів Київської області.

На виконання договору № 3486 від 06.09.2013 р. Управлінням Держземагентства в Іванківському районі та ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було підписано акти здачі-прийняття наданих послуг від 07.10.2013 р. на суму 525778,00 грн., від 16.10.2013 р. на суму 265205,99 грн., від 09.12.2013 р. на суму 3599,99 грн.

Управлінням Держземагентства в Іванківському районі було частково оплачено зазначені вище послуги в сумі 548400,00 грн.

Управлінням Держземагентства в Іванківському районі та ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2015 р.

ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було направлено на адресу Управління Держземагентства в Іванківському районі районі претензію № 01/04-061784 від 29.12.2014 р. з вимогою сплатити заборгованість за договором № 3486 від 06.09.2013 р. в сумі 246183,98 грн.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість у повному обсязі не сплачено, у зв’язку з чим виконавець і звернувся з даним позовом до суду.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою б/н, б/д (вх. № 17452/15 від 28.07.2015 р.) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 210601,98 грн. основного боргу, що і становить предмет позовних вимог у даній справі на час її розгляду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача щодо виникнення заборгованості не з вини відповідача і щодо неможливості її погашення у зв’язку з відсутністю затверджених плану асигнувань на 2014 рік та 1 кварталу 2015 року та паспорту бюджетної програми на 2015 рік КПКВК 2755020 «Проведення земельної реформи» судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки за умовами договору, який згідно законодавства є обов’язковим для виконання сторонами, зазначена заборгованість мала бути погашена ще до 24.12.2013 р. (дата підписання останнього акту здачі-прийняття робіт+10 банківських днів), відповідно відсутність плану асигнувань на 2014 рік та 1 кварталу 2015 року та паспорту бюджетної програми на 2015 рік КПКВК 2755020 «Проведення земельної реформи» жодним чином не підтверджує відсутність вини відповідача у порушенні своїх зобов’язань перед позивачем.

Окрім того, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірного зобов’язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011, постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р.

Згідно з п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України у від 17.12.2013 р. № 14 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 3486 від 06.09.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 210601,98 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у зв’язку з чим суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

При цьому, беручи до уваги, що позивачем в процесі розгляду справи було зменшено розмір заявлених позовних вимог, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», частина сплаченого судового збору - пропорційно до суми, на яку було зменшено позовні вимоги, а саме - в сумі 711,65 грн., підлягає поверненню ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області (07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. І. Проскури, 3, код 38286622) на користь Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд 3, код 00699773) – 210601 (двісті десять тисяч шістсот одну) грн. 98 коп. основного боргу, 4212 (чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 04 коп. судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України надмірно сплачений позивачем судовий збір в сумі 711,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 17.08.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна