Рішення № 48519571, 10.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015Справа №910/18257/15За позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд»

про стягнення 1510438 грн. 36 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники:

від позивача: Дідик С.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: не зґявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2015 Публічне акціонерне товариство «Одеський кабельний завод «Одескабель» (далі - ПуАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» про стягнення загалом 1510438 грн. 36 коп., з яких: 1500000 грн. 00 коп. основного боргу, 6000 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 4438 грн. 36 коп. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовґязань за договором про відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014 в частині сплати на користь позивача 1500000 грн. 00 коп. компенсації за відступлення права вимоги за договором поставки № 460 від 30.06.2011. Крім того, за прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобовґязань перед позивачем, останнім, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, заявлено до стягнення 6000 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 4438 грн. 36 коп. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 порушено провадження у справі №910/18257/15; справу призначено до розгляду на 10.08.2015.

В судовому засіданні 10.08.2015 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 10.08.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою місцезнаходження, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20903304. Крім того, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 про порушення провадження у справі №910/18257/15 була отримана відповідачем (в особі представника), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0103034160370.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" N 18 від 26.12.2011, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

В судовому засіданні 10.08.2015 судом у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2011 між Спільним українсько - американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ», як покупцем, та Відкритим акціонерним товариством «Одеський кабельний завод «Одескабель», як постачальником, укладено договір поставки № 460 (далі - договір поставки № 460 від 30.06.2011), за умовами якого постачальник за замовленням покупця зобовґязався поставити і передати у його власність за узгодженими специфікаціями волоконно - оптичні кабелі (продукція), в асортименті та за номенклатурою, що визначені в додатку № 1до цього договору, а покупець зобовґязався прийняти та оплатити постачальнику вартість поставленої продукції і тари на умовах цього договору (п. 1.1).

Пунктом 3.1 договору поставки № 460 від 30.06.2011 визначено, що розрахунки за договором здійснюються за фактично поставлену продукцію (з урахуванням ПДВ, вартості тари) протягом 45 календарних днів від дати поставки продукції.

Відповідно до пункту 5.5 договору поставки № 460 від 30.06.2011, датою поставки продукції вважається дата фактичної доставки продукції на визначене у специфікаціях місце призначення та передачі її уповноваженому представнику споживача покупця під розпис у товарно - транспортній накладній. Датою переходу до покупця власності на продукцію вважається дата отримання продукції споживачем покупця, яка зазначена у товарно - транспортній накладній.

Сторонами договору поставки № 460 від 30.06.2011 було узгоджено Номенклатуру волоконно - оптичної кабельної продукції за 92 позиціями (додаток № 1), номенклатуру та ціни на тару (додаток № 2), Адреси складів філій споживача покупця (додаток № 3), форму специфікації (додаток № 4).

Також, між Спільним українсько - американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ», як покупцем, та Відкритим акціонерним товариством «Одеський кабельний завод «Одескабель», як постачальником, укладено додаткові угоди до договору поставки № 460 від 30.06.2011, а саме:

- Додаткову угоду № 1 від 01.07.2011, якою сторони пункт 5.5 виклали у редакції, згідно якої датою поставки продукції і датою переходу до покупця права власності на продукцію, вважається дата передачі продукції перевізнику (дата завантаження продукції на автотранспортний засіб), яка зазначена у товаро - транспортній накладній та видатковій накладній на продукцію, яка підписується уповноваженими на те представниками постачальника та покупця;

- Додаткову угоду від 08.11.2011, якою сторони узгодили зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» на Публічне акціонерне товариство «Одеський кабельний завод «Одескабель»;

- Додаткову угоду № 3 від 27.12.2011, якою сторони змінили терміни і умови поставки, а також узгодили строк дії договору до 31.12.2012 (включно). А в частині гарантійних зобовґязань і зобовґязань з оплати - до повного виконання сторонами своїх зобовґязань;

- Додаткову угоду № 4 від 27.12.2012, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2013 (включно);

- Додаткову угоду № 5 від 25.12.2013, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2014 (включно).

Судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних до договору поставки № 460 від 30.06.2011, а саме: № 2912 від 22.05.2015 на суму 75 445 грн. 61 коп., № 3022 від 25.02.2012 на суму 40 476 грн. 78 коп., № 3078 від 29.05.2012 на суму 27 766 грн. 76 коп., № 3522 від 13.06.2012 на суму 114 564 грн. 00 коп., № 5947 від 22.08.2012 на суму 215 685 грн. 30 коп., № 6013 від 27.08.2012 на суму 25 442 грн. 40 коп., № 6759 від 17.09.2012 на суму 26 383 грн. 08 коп., № 6760 від 17.09.2012 на суму 63 826 грн. 56 коп., № 6766 від 17.09.2012 на суму 126 387 грн. 94 коп., № 7860 від 17.10.2012 на суму 303 289 грн. 26 коп., № 8386 від 01.11.2012 на суму 196 677 грн. 72 коп., № 8391 від 01.11.2012 на суму 199 718 грн. 93 коп., № 8769 від 13.11.2012 на суму 25 581 грн. 89 коп., № 8801 від 14.11.2011 на суму 41 528 грн. 40 коп., № 8803 від 14.11.2012 на суму 48 505 грн. 46 коп., № 8898 від 16.11.2012 на суму 26 221 грн. 08 коп.,№ 8909 від 16.11.2012 на суму 34 912 грн. 56 коп., № 8910 від 16.11.2012 на суму 702 грн. 12 коп., № 8918 від 16.11.2012 на суму 61 027 грн. 08 коп., № 8943 від 19.11.2012 на суму 139 751 грн. 50 коп., № 8944 від 19.11.2012 на суму 70 513 грн. 85 коп., № 9006 від 21.11.2012 на суму 95 676 грн. 91 коп., № 9040 від 22.11.2012 на суму 120 267 грн. 65 коп., № 9047 від 22.11.2012 на суму 87 242 грн. 16 коп., № 9048 від 22.11.2012 на суму 93 989 грн. 04 коп., № 9049 від 22.11.2012 на суму 111 375 грн. 72 коп., № 9050 від 22.11.2012 на суму 450 грн. 73 коп., № 9076 від 23.11.2012 на суму 14 141 грн. 88 коп., № 9099 від 23.11.2012 на суму 80 320 грн. 82 коп., № 9137 від 27.11.2012 на суму 30 768 грн. 10 коп., № 9391 від 05.12.2012 на суму 50 371 грн. 81 коп., № 9395 від 05.12.2012 на суму 22 314 грн. 00 коп., № 9434 від 05.12.2012 на суму 34 857 грн. 05 коп., № 9860 від 17.12.2012 на суму 2 387 грн. 40 коп., № 9861 від 17.12.2012 на суму 32 750,16 грн., № 9907 від 19.12.2012 на суму 74 761 грн. 44 коп., № 10078 від 25.12.2012 на суму 79 495,91 грн., № 10168 від 26.12.2012 на суму 26 553 грн. 24 коп., № 826 від 06.02.2013 на суму 19 819 грн. 20 коп., № 860 від 07.02.2013 на суму 44 595 грн. 07 коп., № 942 від 11.02.2013 на суму 620 грн. 90 коп., № 947 від 11.02.2013 на суму 826 грн. 68 коп., № 949 від 11.02.2013 на суму 18 640 грн. 80 коп., № 952 від 11.02.2013 на суму 35 930 грн. 16 коп., № 953 від 11.02.2013 на суму 15 333 грн. 00 коп., № 954 від 11.02.2013 на суму 115 221 грн. 77 коп. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар загалом на суму 3 073 120 грн. 20 коп.

Приймання товару за вищезазначеними видатковими накладними здійснювалось представником покупця Яківюк І.Б. за довіреностями: № 79 від 21.05.2012, № 95 від 13.06.2012, № 126 від 21.08.2012, № 141 від 13.09.2012, № 164 від 15.10.2012, № 175 від 30.10.2012, 185 від 12.11.2012, № 194 від 20.11.2012, № 201 від 04.12.2012, № 208 від 17.12.2012, №15 від 06.02.2013.

24.12.2014 між позивачем - ПуАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель», як первісним кредитором, Спільним українсько - американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Керос-Київ», як боржником, та відповідачем - ТОВ «Центршляхбуд», як новим кредитором, укладено тристоронній договір про відступлення права вимоги № 460Ц (далі - договір відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014).

Пунктом 1.1 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014 визначено, що первісний кредитор (позивач) частково, на суму, яка зазначена у п. 1.2 цього договору, відступає на користь нового кредитора (відповідача) належне первісному кредитору (позивачу) право виконання боржником грошових зобовґязань по сплаті вартості кабельної продукції, поставленої первісним кредитором (позивачем) на користь боржника у відповідності до умов укладеного між первісним кредитором (позивачем) та боржником договору поставки № 460 від 30.06.2011.

Згідно з пунктом 1.2 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, право вимоги від боржника виконання грошових зобовґязань відступається за цим договором частково, на суму 3 000 000 грн. 00 коп. Первісний кредитор (позивач) та боржник цим заявляють та гарантують, що відступлені за цим договором грошові зобовґязання на дату укладення цього договору боржником не виконані.

Відповідно до пункту 1.3 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, право вимоги виконання грошових зобовґязань боржником переходить від первісного кредитора (позивача) до нового кредитора (відповідача) із дати укладення цього договору.

Пунктом 2.1 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014 узгоджено, що протягом 3 днів з дати укладення цього договору первісний кредитор (позивач) зобовґязаний передати новому кредитору (відповідачу) завірені первісним кредитором копії всіх документів, які підтверджують існування заборгованості.

Згідно з пунктом 3.1 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, відступлення права вимоги виконання боржником грошових зобовґязань здійснюється первісним кредитором (позивачем) за компенсацію, сума якої відповідає сумі відступленого грошового зобовґязання і складає 3 000 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3.2 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, компенсація, вказана у попередньому пункті, повинна бути сплачена новим кредитором (відповідачем) первісному кредитору (позивачу) шляхом перерахування новим кредитором (відповідачем) грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора (позивача) наступним чином: 1500000 грн. 00 коп. - в строк до 01.06.2015; 1500000 грн. 00 коп. - в строк до 31.12.2015.

25.12.2014 між позивачем - ПуАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель», як первісним кредитором, та відповідачем - ТОВ «Центршляхбуд», як новим кредитором, підписано і посвідчено печатками сторін Акт прийому - передачі документів, згідно якого позивачем на виконання п. 2.1 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014 передано, а відповідачем прийнято завірені копії всіх документів, які підтверджують існування заборгованості СП ТОВ «Керос-Київ» за договором поставки в сумі 3 000 000,00 грн. за вищенаведеними видатковими накладними, з зазначенням заборгованості за кожною накладною.

03.06.2015 позивач звернувся до відповідача з листом - вимогою № 38/юр, в якій просив відповідача здійснити оплату частини компенсації за відступлення права вимоги за договором поставки № 460 від 30.06.2011, а саме оплатити суму у розмірі 1 500 000 грн. 00 коп., обовґязок по сплаті якої передбачено п. 3.2 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014.

08.06.2015 відповідачем отримано лист - вимогу № 38/юр від 03.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 6501302479993.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було здійснено у строк, встановлений договором відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, сплату частини компенсації за відступлення права вимоги у сумі 1500000 грн. 00 коп., що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частиною 3 наведеної статті визначено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1.9 Пленуму Вищого господрського суду від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що внаслідок укладення між позивачем (як первісним кредитором) та відповідачем (як новим кредитором) договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, відповідачем згідно з п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України набуто право вимоги до боржника (СП ТОВ «Керос-Київ») щодо виконання ним за договором поставки № 460 від 30.06.2011 грошового зобовґязання з оплати отриманого товару на суму 3 000 000 грн. 00 коп., яка підтверджена документально накладними та довіреностями, які передані позивачем відповідачу за Актом прийому - передачі документів від 25.12.2014.

В свою чергу, сума компенсації, яку відповідач зобовґязався оплатити позивачу за набуття права вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки № 460 від 30.06.2011, складає 3 000 000 грн. 00 коп. згідно з п. 3.1 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, яку відповідач зобовґязався сплатити двома частинами: 1 500 000 грн. 00 коп. - в строк до 01.06.2015, а 1 500 000 грн. 00 коп. - в строк до 31.12.2015.

Проте, відповідачем всупереч п. 3.1, п. 3.2 договору відступлення права вимоги № 460Ц від 24.12.2014, не було здійснено в обумовлений строк (до 01.06.2015) сплату частини компенсації за набуття права вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки № 460 від 30.06.2011, а саме не здійснено сплату на користь позивача 1 500 000 грн. 00 коп., при цьому, останнім днем виконання відповідного обов'язку з оплати є 31.05.2015.

З огляду на викладене, судом встановлено, що з 01.06.2015 відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобовґязання перед позивачем у заявленій до стягнення сумі в розмірі 1 500 000 грн. 00 коп., що складає частину компенсації за набуття права вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки № 460 від 30.06.2011. Доказів протилежного суду на момент вирішення спору і винесення рішення - не надано.

Таким чином, відповідачем порушено приписи ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача, як первісного кредитора, про стягнення з відповідача, як нового кредитора, заборгованості з оплати частини компенсації за набуття права вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки № 460 від 30.06.2011 грн. 40 коп. в розмірі 1 500 000 грн. 00 коп. - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобовґязань перед позивачем, останнім, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, заявлено до стягнення 6000 грн. 00 коп. інфляційних втрат, нарахування яких здійснено за червень місяць 2015 року, та 4 438 грн. 36 коп. 3% річних за період прострочення з 02.06.2015 по 07.07.2015.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 1500000 грн. 00 коп., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, а тому наведені є підставами для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони відповідають передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» 3% річних в сумі 4438 грн. 36 коп. за період з 02.06.2015 по 07.07.2015 та інфляційних втрат в сумі 6000 грн. 00 коп. за червень 2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» (код ЄДРПОУ 38291014, місцезнаходження: 01103 м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 10-А) на користь Публічного акціонерного товариства «Одеський кабельний завод «Одескабель» (код ЄДРПОУ 05758730, місцезнаходження: 65013 м.Одеса, Миколаївська дорога, 144) суму основного боргу в розмірі 1500000 (один мільйон пґятсот тисяч) грн. 00 коп., 3% річних - 4438 (чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 36 коп., інфляційні втрати - 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., а також 30208 (тридцять тисяч двісті вісім) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 17.08.2015

Суддя І.М. Отрош