Рішення № 48518829, 16.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.15р. Справа № 904/5742/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості з утримання будинків в розмірі 3228рн.64коп., пені в розмірі 2441грн.81коп., 3% річних в розмірі 54грн.81коп. та суми інфляційної складової в розмірі 1282грн.36коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" звернулось до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості з утримання будинків в розмірі 3228рн.64коп., пені в розмірі 2441грн.81коп., 3% річних в розмірі 54грн.81коп. та суми інфляційної складової в розмірі 1282грн.36коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору №416 від 01.04.2013р. щодо оплати наданих послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2015р. було порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 22.07.2015р. та 11.08.2015р.

У звязку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2015р. та 22.07.2015р. та незявленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.07.2015р., який наявний в матеріалах справи (а.с. 62).

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

На день розгляду справи у судовому засіданні 11.08.2015р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

21.12.2012р. Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" був підписаний договір №б/н, згідно якого з 01.04.2013р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" перейшли функції управителя та надавача послуг з утримання будинку №4 по вул. Мусоргського у Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

Додатковою угодою №б/н від 11.11.2013р. до вищезазначеного договору, підписаного та засвідченого печаткою установи та товариства, було визначено, що договір починає свою дію з 01.04.2013р. та діє безстроково.

01.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" (далі виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі споживач) був підписаний договір №416 від 01.09.2013р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (далі послуги), де знаходиться приміщення споживача, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 115,9 м2, а споживачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за затвердженим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4655530 від 10.06.2013р. право власності на приміщення за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про перехід права власності на вищевказане приміщення до іншої особи.

В пункті 2 договору сторони визначили, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить 2,2860грн. за 1 м2 приміщення споживача.

Пунктом 3 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться на розрахункових рахунок виконавця не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 16 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.04.2013р. та діє до 01.04.2014р. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору жодною із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Оскільки доказів такого звернення сторонами не надано, суд дійшов висновку, що договір №416 від 01.09.2013р. був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору №416 від 01.09.2013р. в період з 01.09.2013р. по 30.04.2015р. позивачем були надані споживачу послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території на загальну суму 4491грн.62коп., що підтверджується наданими актами здачі-прийняття послуг, підписані представниками сторін без заперечень та зауважень.

З акту звірки взаємних розрахунків між сторонами вбачається, що станом на 08.12.2014р. відповідач мав заборгованість перед позивачем у розмірі 2039грн.84коп. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Станом на дату подання позовної заяви у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 3228рн.64коп. за період з 01 лютого 2014р. по 31 березня 2014р. включно та з 01 травня 2014р. по 30 квітня 2015р. включно.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обовязку виконати зобовязання з оплати суми боргу в розмірі 3228рн.64коп.

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми основного боргу у розмірі 3228рн.64коп. за період з 01 лютого 2014р. по 31 березня 2014р. включно та з 01 травня 2014р. по 30 квітня 2015р. включно підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 10.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.06.2014р. по 01.06.2015р. в розмірі 2441грн.81коп.

Згідно з пунктом 10.2 договору споживач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 2441грн.81коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 1282грн.36коп. за загальний період з квітня 2014р. по травень 2015р. та 3% річних в розмірі 54грн.81коп. за загальний період з 21.03.2014р. по 01.06.2015р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 1282грн.36коп.

При перевірці судом розрахунку 3% річних, наданого позивачем, судом встановлено, що в ньому допущено арифметичні помилки.

За результатом зробленого судом розрахунку сума 3% річних за загальний період з 21.03.2014р. по 01.06.2015р. становить 54грн.75коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 0грн.6коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинків в розмірі 3228рн.64коп., пені в розмірі 2441грн.81коп., 3% річних в розмірі 54грн.81коп. та суми інфляційної складової в розмірі 1282грн.36коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 50015, АДРЕСА_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" (ЄДРПОУ 37663931, місцезнаходження: 50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд. 15А) суму боргу в розмірі 3228рн.64коп., пені в розмірі 2441грн.81коп., 3% річних в розмірі 54грн.75коп., суму інфляційної складової в розмірі 1282грн.36коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1826грн.98коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 0грн.6коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні проголошено 11.08.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст виготовлений 17.08.2015р.

Суддя ОСОБА_2