Рішення № 4851871, 09.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.09 р. Справа № 18/175

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт” м. Макіівка, Донецької області

про стягнення 116 731,09 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю представників сторін:

від позивача: Чічіна І.В. – дов.

від відповідача: Величко Л.В. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Моноліт” м. Донецьк звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт” м. Макіївка Донецької області 87027,14 грн. боргу, 15611,68 грн. інфляційних втрат, 12400,55 грн. пені, 1691,72 грн. річних та зарахування зустрічних зобов’язань сторін на суму 2225,98 грн.

Заявами про уточнення позовних вимог позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог.

Остаточна заява подана позивачем 02.09.2009 р. в якій він просить суд стягнути з відповідача 70332,84 грн. боргу, 15297,81 грн. інфляційних, 20975,60 грн. пені, 2609,85 грн. річних, а всього 109216,10 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у сумі боргу 70332,84 грн. В частині нарахування штрафних санкцій заперечує проти включення у суму підрахунку 5% утримання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інжиніринг – Буд” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Моноліт” був укладений договір будівельного підряду № 15-08-08 ПГП згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Інжиніринг – Буд” (Генпідрядник) доручило, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Моноліт” (субпідрядник) зобов’язалось на свій ризик і власними силами виконати комплекс робіт, які Генпідрядник зобов’язався прийняти та оплатити.

Субпідрядник свої зобов’язання за договором виконував, що підтверджується актом прийомки виконаних підрядних робіт, підписаним сторонами:

– б/н від 25.08.2009 р. на суму 36450,00 грн.

12.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інжиніринг – Буд”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Стройстандарт” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Моноліт” була укладена 3 – х стороння угода згідно з якою Генпідрядник передав свої права та обов’язки за договором № 15 – 08 – 08 ПГП від 15.08.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю “Стройстандарт” (відповідачу), а Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Моноліт” (позивач) прийняло на себе зобов’язання перед відповідачем за зазначеним договором у повному обсязі.

Згідно з п. 3 цієї угоди до відповідача перейшло право вимагати, замість Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжиніринг – Буд”, від позивача виконання зобов’язань за договором будівельного підряду від 15.08.2008 р.

Відповідно до п. 4 угоди моментом заміни сторін у зобов’язанні визначений момент підписання угоди – тобто 12.09.2008 р.

На момент підписання угоди розрахунки за виконані роботи були здійснені частково, сума недоплати становила 727,74 грн.

Строк оплати цієї суми встановлений до 30.10.2008 р. (п. 7 угоди)

Крім того, позивач зобов’язався виконати додаткові обсяги робіт за договором.

Після підписання угоди і заміни сторони – Генпідрядника – Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірінг – Буд” на іншого Генпідрядника – Товариство з обмеженою відповідальністю “Стройстандарт”, позивачем виконувались роботи за договором будівельного підряду від 15.08.2008 р., що підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт, підписаних сторонами:

– б/н від 30.09.2008 р. на суму 17005,20 грн.

– № 2 від 30.09.2008 р. на суму 1959,60 грн.

– № 4 від 30.09.2008 р. на суму 13587,60 грн.

– № 1 від 31.10.2008 р. на суму 16358,40 грн.

– № 2 від 31.10.2008 р. на суму 33399,60 грн.

– № 3 від 31.10.2008 р. на суму 73165,20 грн.

– № 4 від 31.10.2008 р. на суму 4441,20 грн.

– № 5 від 31.10.2008 р. на суму 72415,20 грн.

– № 6 від 31.10.2008 р. на суму 58778,40 грн.

Відповідно з п. 2.6 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на протязі 30 – ти календарних днів з моменту підписання форм КБ 2в, КБ 3, а сума боргу за угодою від 12.09.2008 р. підлягає оплаті до 30.10.2008 р.

Фактично, відповідачем зобов’язання по оплаті виконаних робіт не були виконані.

Згідно з актом звірки розрахунків та заявою представників сторін сума боргу на день розгляду справи становить 70332,84 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення боргу відповідачем не подано.

У п. 11.6 договору сторони передбачили відповідальність за прострочку платежу у вигляді штрафу, (що фактично є пенею) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми неоплати.

Нарахована позивачем пеня за весь час прострочки становить 20975,60 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума інфляційних втрат становить 15297,81 грн., а річних – 2609,85 грн.

Заперечення відповідача проти включення у суму підрахунку 5% утримання судом відхиляються, оскільки розрахунки проведені позивачем відповідно до умов договору.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Моноліт” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт” м. Макіївка Донецької області про стягнення 109216,10 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт” м. Макіївка Донецької області (86114, м. Макіївка, вул. Геологічна, 1, п/р 26009301791643 в філії ГУ ПІБ в Донецької області, МФО – 334635, ЄДРПОУ – 34686961, св. платника ПДВ № 100114687, ІПН – 346869605627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Моноліт” м. Донецьк (83017, м. Донецьк, б. Шевченко, б. 85/кв.11, р/р 26002060058681 в Донецькій філії Приватбанку м. Донецьк, МФО 335496, ЄДРПОУ 34876412, св. платника ПДВ № 100018606, ІПН - 348764105630) 70332,84 грн. боргу, 15297,81 грн. інфляційних, 20975,60 грн. пені, 2609,85 грн. річних, 1092,16 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 09.09.2009 р. і набирає законної сили через десять днів.

Суддя