Рішення № 4851841, 07.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2009

Справа №2-29/3308-2009

За позовом – Державного підприємства «Дельта - лоцман» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПО України 25374003).

До відповідача – Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5, код ЄДРПО України 01125591).

Про стягнення 27 260,68 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Павленко І. В., довіреність №60 від 31.12.2008р., представник.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору: Державне підприємство «Дельта - лоцман», звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» про стягнення заборгованості в сумі 27 260,68 грн., з яких 24 748,74 грн. – сума основного боргу, індекс інфляції в розмірі – 925,08 грн. та пеня за прострочення платежу з урахуванням індексації в сумі 1 586,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не своєчасно виконував договірні зобов’язання по сплаті орендних платежів, у зв’язку з чим за ним виникла заборгованість яку він самостійно не погашає.

Позивач надав суду заяву від 25 серпня 2009р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму боргу по сплаті орендних платежів в розмірі 37 740,11 грн., індекс інфляції в розмірі – 1 349,79 грн. та пеня за прострочення платежу з урахуванням індексації в сумі 2 940,48 грн., а загалом 42 030,38 грн.

Суд, приймає заяву позивача про зміну предмета позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не представив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України та ухвалою від 20.07.2009р. строк розгляду справи було продовжено відповідно до ст.. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2008р. між Державним підприємством «Дельта - лоцман» (орендодавець) та Державним підприємством «Ялтинський морський торгівельний порт» (орендар) укладеного договір оренди легкового автомобіля №1 (а. с. 10-13, далі – договір).

Відповідно до п. 1 ст.. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 1.1 договору зазначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов'язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове користування легковий автомобіль, що визначений у цьому Договорі (падалі іменується Майно), та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

У пункті 1.2. договору, зазначені відомості про майно, що орендується, а саме: марка: AUDI А8 4.2 QUATTRO (п.п. 1.2.1), номерний знак: ВЕ 7799 АС (п. п. 1.2.2), номер кузова: WAUZZZ4DZ1N008743 (п. п. 1.2.3), вартість автомобіля визначена шляхом проведення незалежної оцінки складає 188 180,00 грн. (Сто вісімдесят вісім тисяч сто вісімдесят гривень).

Згідно п.1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання акта приймання-передачі Майна.

Так, у виконання умов договору згідно акту прийому – передачі автомобіля від 31.10.2008р., позивач передав, а відповідач прийняв технічно справний автомобіль AUDI А8 4.2 QUATTRO, номерний знак: ВЕ 7799 АС, номер кузова: WAUZZZ4DZ1N008743 (а. с. 14).

Згідно п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата відповідно до розрахунку місячної орендної плати за користування майном розрахована на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, становить за базовий місяць оренди 3 864,00 грн., у тому числі ПДВ 644,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.2 встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за поточний місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

По закінченню звітного місяця сторонами складається двосторонній акт виконаних робіт (послуг) (п. 3.4 договору).

Так, позивачем було виставлено на оплату відповідачу наступні рахунки: №5051 від 30.11.2008р. на суму 3 921,96 грн.; №5523 від 31.12.2008р. на суму 4 004,32 грн.; №ДЕ-00307 від 31.01.2009р. на суму 4 120,44 грн.; №ДЕ-00639 від 28.02.2009р. на суму 4 182,25 грн.; №ДЕ-01039 від 31.03.2009р. на суму 4 240,80 грн.; №ДЕ-01443 від 30.04.2009р. на суму 4 278,97 грн.; №ДЕ-01767 від 31.05.2009р. на суму 4 300,37 грн.; №ДЕ-02184 від 30.06.2009р. на суму 4 347, 67 грн. та №ДЕ-02579 від 31.07.2009р. на суму 4 343,33 грн.

Також, між сторонами були підписані акти здачі – приймання наданих послуг за користування орендованим легковим автомобілем із зазначенням вартості наданих послуг згідно виставлених рахунків, та вказані акти підписані відповідачем без заперечень.

Враховуючи наведене та наявні в матеріалах справи документи, позивач договірні зобов’язання виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення умов договору в строк до 12 числа місяця наступного за звітним, не здійснив оплату виставлених рахунків, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 37 740,11 грн., що також підтверджується довідкою складеною позивачем станом на 01.08.2009р.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово на адресу відповідача спрямовувались претензії (а. с. 33-44) з вимогою сплатити борг, однак відповідач погашення заборгованості не здійснив.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування непі від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Сума індексації орендної плати за несвоєчасне перерахування орендних платежів, позивачем розрахована в сумі 1 349,79 грн. (а. с. 61).

Також, позивачем на кожну неоплачену суму орендних платежів з урахуванням індексації, згідно виставлених рахунків розраховано пеню в сумі 4 290,27 грн. (а. с. 61).

Суд, дослідивши розрахунок позивача вважає його таким, що відповідає умовам договору та діючого законодавства відносно строку нарахування пені, ставок індексу інфляції в простроченому періоді та розміру облікової ставки НБУ, в зв'язку з чим приймає останній.

Таким чином, сума загальної заборгованості відповідача складає 42 030,38 грн. (37 740,11 +1 349,79+2 940,48 = 42 030,38).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідач не використав права представлення доказів відсутності підстав для задоволення позову.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82–84 Господарського - процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про зміну предмета позову - прийняти.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5, код ЄДРПО України 01125591) на користь Державного підприємства «Дельта - лоцман» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПО України 25374003, р/р 26006129800238 у МФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 326007) заборгованість в сумі 42 030,38 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 420,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.