Постанова № 48513158, 05.08.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4954/15-а

Провадження № 2-а/645/105/15

Постанова

іменем України

05 серпня 2015 року .

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді -Алфьорової Т.М.,

при секретарі - Ляховій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом громадянки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС України про скасування постанови в справі про порушення митних правил за ст. 485 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач громадянка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 митниці ДФС України про скасування постанови про притягнення її до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України та закриття адміністративної справи, в якому зазначає, що 26 травня 2015 року ОСОБА_2 митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 089/80700/15, відповідно до якої її було визнано винною у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 549 120,39 (пятсот сорок девять тисяч сто двадцять) гривень 39 копійок. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності.

У судовому засіданні представник позивача, який діяв відповідно до договору про надання правової допомоги від 19.05.2014 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 митниці ДФС України підтримав поданні до суду письмові заперечення, суду пояснив, що постанова є обґрунтованої, законною, при її винесенні враховані всі обставини справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.529 МК України постанова митниці про порушення митних правил може бути оскаржена, зокрема, до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори і фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі актів індивідуальної дії).

При цьому, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії стосовно конкретної особи вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання цієї особи (позивача по справі) або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (ч.2 ст.19 КАС України).

Судом встановлено, що 13.03.2015 року у відношенні представника митного брокера ТОВ «Сінтал плюс» ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил № 89/80700/15. 26.05.2015 року заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС за результатом розгляду матеріалів по справі про адміністративне правопорушення, в тому числі протоколу, була прийнята постанова про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 549 120,39 грн.

Відповідно до вказаної постанови 05.03.2015 року позивачем було надано ЕМД типу ІМ/40/ДЕ № 807100001/2015/000736 на товар № 1 «книги (друковані, зброшуровані), художня література…» та товар № 3 «словники та енциклопедії (друковані, зброшуровані)». У вказаній митній декларації позивачем, за встановленою формою було заявлено преференцію за кодом 143 «Постачання (передплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови» - умовне нарахування ПДВ в розмірі 183040,13 грн.

Під час проведення процедур митного контролю застосування преференції по сплаті ПДВ за кодом «143» підтверджено не було, оскільки 13.02.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва». Законом змінено підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 («Операції, звільнені від оподаткування») Податкового кодексу України та викладеного його у новій редакції: «197.1.25. постачання (передплати) та доставка періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України».

У той же час Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» преференція за кодом 143 надається у разі постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови.

Загальна сума недоборів податків і зборів відповідно до розрахунку по курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення склала 183040,13 грн.

Оскільки позивач є посадовою особою та згідно зі своїми обовязками повинен своєчасно отримувати та надавати митному органу достовірні відомості про заявлений до митного контролю та оформлення товар, але в порушення вимог ст.ст. 257, 266 МК України не заявив за встановленою формою необхідні для митного контролю правдиві відомості стосовно застосування преференції до товару, зазначений факт був кваліфікований ОСОБА_2 митницю ДФС як вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, тобто вчинено порушення митних правил, передбачене с. 485 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного Кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст.266 МК України декларант зобовязаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу предявити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст.458 МК України порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, предявлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст.485 Митного кодексу України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги.

Згідно зі статтями 69,71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В наданих по суті порушення поясненнях під час провадження у справі про порушення митних правил позивач ОСОБА_1 наголошувала, що у будь-якому разі не мала наміру заявляти у митній декларації неправдиві відомості, а керувалась нормами законодавства. Вважає, що податкова пільга була заявлена цілком законно, оскільки нова редакція закону, а саме підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу, лише розширила перелік операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість. Крім того, при внесенні 143 коду пільги у графу «36» митної декларації узято до уваги положення «Класифікатору звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011.

За таких обставин суд приходить до висновку, що спір виник в результаті неоднакового розуміння сторонами вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що призвело до неможливості виробити узгоджене рішення щодо взаємних прав та обовязків.

Судом встановлено, що 13.02.2015 року підписано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва». Згідно пункту 2 даного Закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Закон опубліковано у газеті «Голос України» 04.03.2015 року. Таким чином, на день подання позивачем митної декларації, нова редакція зазначеної норми Податкового кодексу набрала чинності.

Згідно з підпунктом 197.1.25. пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до набрання чинності Закону від 13.02.2015 року «постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.»

Відповідно до підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України в редакції Закону від 13.02.2015 року «197.1.25. постачання (передплати) та доставка періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України».

Таким чином, нова редакція зазначеного Закону, стосовно книжок, замість операції із постачання (передплати) книжок (крім видань еротичного характеру) на митній території України, передбачає операції підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок вітчизняного виробництва на митній території України. Така ж зміна переліку операцій стосується словників вітчизняного виробництва. Відповідно до пояснень позивача, товари, митне оформлення яких було заявлено шляхом подання митної декларації, а саме товар № 1 «книги (друковані, зброшуровані), художня література…» та товар № 3 «словники та енциклопедії (друковані, зброшуровані)» є товарами, які підготовлено та виготовлено на митній території України, тобто є товарами вітчизняного виробництва.

Після подання митної декларації вітчизняне походження даних товарів відповідачем під сумнів не ставилось. У судовому засіданні той факт, що товар є українського походження представником відповідача не заперечувався.

Пунктом 197.4 статті 197 Податкового кодексу України встановлено, що звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, поширюється на операції із ввезення на митну територію України.

Суд не погоджується з позицією відповідача, викладеною у оскаржуваній постанові про те, що в новій редакції пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПК України мова йде про розповсюдження книжок, а не постачання, що не підпадає під дію п. 197.4 ст. 197 ПК України, оскільки п. 197.4 ст. 197 ПК України не встановлює перелік товарів, операції із ввезення на митну територію України яких звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів встановлений пунктом 197.1, в тому числі пп. 197.1.25, який містить, поміж іншого, товари «книжки» та «словники».

У судовому засіданні представник відповідача пояснень з приводу того, чому дія п. 197.4 ст. 197 ПК України не розповсюджується на ввезення на митну територію товарів, передбачених пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПК України, суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції із ввезення на митну територію України книжок вітчизняного виробництва (крім видань еротичного характеру) та словників, тобто товарів, зазначених у пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, які виготовлені на митній території України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, 19.05.2015 року, тобто до винесення оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил № 089/80700/15 від 26.05.2015 року, відповідачу була надана податкова консультація Спеціалізованої ДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів від 14.05.2015 року № 4395/10/28-09-49-23 з приводу спірного питання звільнення книжок вітчизняного виробництва від сплати ПДВ під час їх ввезення на митну територію України.

Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до пункту 52.1. статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Враховуючи, що податкова консультація надана Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», яке є отримувачем товарів, поданих позивачем до митного оформлення, суд вважає дану консультацію, оформлену листом № 4395/10/28-09-49-23 від 14.05.2015 року належним та допустимим доказом в адміністративній справі.

З даного висновку податкового органу вбачається, що враховуючи пункти 197.1 та 197.4 статті 197 ПКУ, операції із ввезення на митну територію України книжок вітчизняного виробництва (крім видань еротичного характеру), які виготовлені (надруковані на папері) на митній території України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Вказаний висновок податкового органу залишився поза увагою відповідача під час розгляду справи про порушення митних правил та ухвалення оскаржуваної постанови. З цього приводу у судовому засіданні представник відповідача пояснень не надав.

Класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011. Цей наказ розроблений та затверджений відповідно до статті 454 Митного кодексу України та пункту 5 Порядку ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 травня 2012 року № 623.

Згідно частини 1 статті 453 Митного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, розробляє, затверджує, впроваджує та здійснює ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи - нормативно-технічних документів, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

Таким чином, у процесі оформлення митної декларації, позивач повинен використовувати вказаний класифікатор.

У п. 73 зазначеного класифікатору у графі «назва товару» зазначено «Постачання (передплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови», а у графі «Податок на додану вартість «Підстава для надання пільги» зазначено «Податковий кодекс України, розділ V, стаття 197, пункт 197.1, підпункт 197.1.25», код пільги - 143.

Таким чином, Класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України у якості підстави для надання пільги вказує, підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України. Однак, у графі «назва товару» приведений текст підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва» від 13.02.2015 року.

Вказане свідчить про те, що до зазначеного класифікатору не внесені зміни у відповідності до нової редакції підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 5 Порядку ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 травня 2012 року № 623, затвердження відомчих класифікаторів, внесення до них змін і доповнень, а також затвердження у разі потреби методичних рекомендацій щодо їх застосування здійснюються Міністерством фінансів України.

Субєктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1статті 485 МК України, повязаного із заявленням в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей, характеризується умислом. При цьому, законодавець у вказаній правовій нормі чітко передбачив конкретну мету як обовязкову ознаку складу правопорушення намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розміру. В даному випадку мета це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною.

Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно небезпечна діяльність особи. При цьому, мета може бути тільки у правопорушеннях, що вчиняються з прямим умислом, оскільки вона є свідченням бажання певного наслідку. Відсутність такої обовязкової мети виключає склад адміністративного правопорушення.

Зі змісту ст. 485 Митного кодексу України випливає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру. Субєктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Поведінка позивача, а саме зазначення у митій декларації податкової преференції, передбаченої, класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011, подані під час адміністративного та судового розгляду справи пояснення, свідчать про відсутність в його діях умислу, спрямованого на протиправне ухилення від сплати митних платежів.

Відповідач ні в протоколі, ні в постанові про притягнення до відповідальності не вказав переконливих доказів протиправності дій позивача, доказів вини позивача у формі умислу чи необережності, того що дії позивача були спрямовані саме на заявлення в митній декларації неправдивих відомостей для досягнення мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів, які підпадають під ознаки порушень, передбачених ст. 485 МК України.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що дії позивача відповідали вимогам Закону, вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, не доведена та в її діях відсутній склад вказаного порушення.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позивач не мав на меті вчинити дії щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, діяв відповідно до вимог законодавства, то в даному випадку, накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення ст. 485 МК України є безпідставним.

Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення. Підставами для скасування постанови про накладання адміністративного стягнення за порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем таких даних в судовому засіданні не наведено. Вирішуючи питання про притягненням позивача до відповідальності за порушення вимог ст. 485 МК України відповідач керувався виключно припущеннями.

Позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 71, 160-162, 171-2 КАС України, ст.10, п.1 ст.247 КУпАП, ст. ст. 458, 485, 530, 531 МК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил за № 089/80700/15 від 26.05.2015 року задовольнити.

Скасувати Постанову в справі про порушення митних правил № 089/80700/15 від 26.05.2015 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 549 120,39 грн.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення з одночасним надісланням особою, яка подає апеляційну скаргу, її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя