Рішення № 48510880, 11.08.2015, Карлівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/670/15-ц

Провадження № 2/531/325/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Жмурко П.Я.

при секретарі Клименко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість по кредитному договору у розмірі 24003,13 грн., а також понесений ними судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно договору від 31.01.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у банку у розмірі 10500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою за користування кредитом 36% річних. Банк умови договору щодо надання кредиту виконав, а відповідач не належно виконує зобовязання щодо погашення кредиту та сплати відсотків. Станом на 31.03.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 24003,13 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що підтримує позов у повному обсязі і не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не зявилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 24, …). Причина неявки відповідача в судове засідання суду не відома, жодних заяв від неї не надходило.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням заяви представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ ПРИВАТБАНК є правонаступником ЗАТ ПриватБанк (а.с. 13).

30.01.2006 року ОСОБА_1 звернулася до ЗАТ ПриватБанк з заявою в якій просила відкрити їй рахунок і надати платіжну картку з встановленим кредитним лімітом 2000 грн., з базовою відсотковою ставкою 3% на місяць (що становить 36% на рік), де строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. При цьому, ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена та згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку і вважає їх договором надання банківських послуг, що укладений між нею та банком. Заява підсипана представником банку. (а.с. 8)

До матеріалів справи долучено Умови та Правила надання банківських послуг, що були визнані ОСОБА_1 частиною договору (а.с. 9-14).

Згідно п. 4.5 Умов та Правил, обовязок банку з надання кредитного ліміту, згідно Заяви, виникає з моменту надання платіжною системою операції по списанню з відповідного карткового рахунку, в рахунок кредитного ліміту (а.с. 11, зворотний бік). Згідно п. 3.3 Умов та Правил, з підписанням договору ОСОБА_1 погодилася прийняти будь-який встановлений банком кредитний ліміт. Пунктом 3.4. ОСОБА_1 зобовязалася використовувати карту у розмірі платіжного ліміту. (а.с. 10)

З наданого банком розрахунку вбачається, що ними було надано кредит і ОСОБА_1 скористалася кредитним лімітом. З розрахунку також вбачається, що кредитний ліміт було збільшено протягом всього часу користування карткою, що не суперечить узгодженим сторонами умовам. (а.с. 4-7)

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Пунктом 6.3 Умов та Правил, ОСОБА_1 зобовязалася отримувати виписки про стан карткового рахунку і про операції, що були здійснені по картковому рахунку. Відповідно до пункту 8.1 Умов та Правил відповідальність за здійснені по картковому рахунку операції, покладено на ОСОБА_1 (а.с. 12)

Пунктом 6.5 Умов та Правил, ОСОБА_1 зобовязалася погашати заборгованість по кредиту, відсотках, переросходу платіжного ліміту, а також оплачувати комісії відповідно до умов договору. Погашення зазначених платежів мало здійснюватись щомісячно, що вбачається з положень розділу 5 Умов та Правил. (а.с. 12, 14)

Розділом 5 було також визначено порядок нарахування відсотків за користування кредитом. Згідно пункту 5.5, за користування кредитом, банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами банку. За несвоєчасне виконання боргових зобовязань, Держатель (ОСОБА_1В.) сплачує відсотки за підвищеною відсотковою ставкою або додаткову комісію, розміри яких визначені Тарифами. (а.с. 14)

У разі порушення ОСОБА_1 строків погашення кредиту чи інших грошових зобовязань, пунктом 8.6 договору було передбачено штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову. (а.с. 12, зворотний бік)

Згідно пункту 9.12 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання і якщо протягом цього строку, жодна зі сторін не поінформує іншу про закінчення терміну дії договору, він пролонгується на такий самий строк. (а.с. 13)

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що банк свої зобовязання, щодо надання кредитних коштів - виконував. При цьому ОСОБА_1 не належним чином виконувала умови договору, щодо щомісячного погашення своїх грошових зобовязань, в результаті чого станом на 31.03.2015 року, банком нараховано заборгованість у розмірі 24003,13 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 10498,98 грн., заборгованості за відсотками (в тому числі і нарахованими на прострочену заборгованість) 10701,86 грн., комісії 1183,09 грн., штрафу 1619,20 грн. (а.с. 4-7)

Заборгованість нарахована в межах вищевикладених умов договору, які були узгоджені сторонами. Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, обовязок доказування покладено на сторони. В матеріалах справи відсутній інший розрахунок, окрім того, що наданий банком.

Таким чином, вимоги банку є обґрунтованими. Підстав для скорочення розміру заборгованості суд не вбачає. Враховуючи положення ст. 11 ЦПК та ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд не розглядає питання про застосування строків позовної давності щодо вимог банку.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь банку, заборгованість по кредитному договору від 31.01.2006 року розмірі 24003,13 грн.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір у повному обсязі, що становить 243,60 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 526, 529, 549, 627, 629, 641, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 57, 60, 79, 88, 169, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору № б/н від 31.01.2006 року у розмірі 24003,13 грн. (двадцять чотири тисячі три гривні тринадцять копійок), яка складається із: заборгованості по кредиту - 10498,98 грн., заборгованості за відсотками 10701,86 грн., комісії 1183,09 грн., штрафу 1619,20 грн..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» понесений ними судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Жмурко П.Я.