Вирок № 48509065, 31.01.2013, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1008/6449/12

Провадження № 1/362/36/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2013м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді - ВОРОБЙОВОЇ В.М.

при секретарі Люкшиній Т. В., Барановій Г. П.,

з участю прокурора - Галузінського М. О.,Сідашова О.В.

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача Васильківської ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В с т а н о в и в

ОСОБА_4, 16.12.2011 року, близько 16 год. 30 хв., керуючи на підставі дорожнього листа, технічно справним автомобілем швидкої допомоги ГАЗ-2705, державний номерний знак 033-98КМ, рухався по вул. Грушевського, у бік вул. Соборна в м. Василькові. Під час руху, після повороту на вул. Соборну, навпроти б. 91 вказаної вулиці, водій ОСОБА_4, грубо порушуючи вимоги п.п.1.5, 2.3б), 10.1, 16.2, 18.1 та 18.2 ПДР України, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, наближаючись до регульованого пішохідного переходу і перехрестя, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинився, при сигналі світлофора, що дозволяє рух транспортним засобам, не надав дорогу пішоходу, який закінчував перехід проїзної частини відповідного напрямку руху, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на регульованому перехресті, повертаючи праворуч, не надав дорогу пішоходу, яка переходила проїзну частину, на яку він повертав, внаслідок чого, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка переходила проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переходу, на дозволяючий сигнал світлофора, з права на ліво, по ходу руху автомобіля, створивши своїми діями небезпеку для руху, загрозу життю та здоровю пішохода ОСОБА_5, завдав їй матеріальних збитків. Внаслідок наїзду, у пішохода ОСОБА_5, згідно висновку експерта №071 від 29.02.2012 року, у останньої мали місце наступні тілесні ушкодження: закриті багато уламкові переломи проксимальних відділів правої великогомілкової та малогомілкової кісток, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В діях водія ОСОБА_4, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 1.5, 2.3б), 10.1, 16.2, 18.1 та 18.2 ПДР України, а аварійна дорожня обстановка, що в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому звязку з дорожньо-транспортною подією і наслідками, що настали, була створена з його вини, внаслідок невиконання ним вищезгаданих пунктів ПДР України, згідно яким:

п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху і інших осіб не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від управління цим засобом в дорозі;

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це бути безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку;

п.18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

п.18.2. На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світловора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в скоєнні описаного в цьому вироку злочину визнав частково, пояснивши, що станом на 16.12.2011 року працював водієм швидкої допомоги. Має стаж водія 9 років, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України притягувався лише один раз. Того дня/16.12.2011 року/ близько 16 год. він рухався з лікарні по вул. Грушевського на вул. Володимирську, щоб поставити автомобіль до гаражу, оскільки закінчився робочий день. Він рухався зі швидкістю близько 10 км/год., бо хотів здійснити поворот на вул. Соборну, перед ним їхали ще два автомобілі із такою ж швидкістю. Потерпілу побачив за 5-6 метрів від переходу, коли вона рухалась по тротуару по вул. Соборній. Асфальт був сухий, було пасмурно. В той момент для нього горіло зелене світло, він повернув, підїхав до пішохідної доріжки, майже був на зебріі в цей час загорілось зелене світло для пішоходів. Потерпілу побачив з правої сторони автомобіля, коли майже закінчив маневр, для неї загорілось зелене світло і вона не зупиняючись рушила на пішохідний перехід. Він не очікував, що пішохід зробить раптово крок на перехід. Потерпілу, що зробила не більше двох кроків, він збив на переході, зачепивши її правим краєм переднього бампера. Коли він її побачив, то різко загальмував і автомобіль інерційним поштовхом ударив потерпілу, після чого остання впала. Автомобіль передніми колесами зупинився на початку переходу, бампер був на переході. Коли він вийшов з автомобіля, потерпіла сиділа ближче до іншого краю переходу, під правою ногою тримала сумку. Потерпіла була при тямі, говорила, що болить нога. Вона покликала сина, оскільки жила поряд. Син виніс табуретку, вона сіла , повторюючи, що болить нога. В той момент він вибачився перед потерпілою і остання говорила, що також винна у дорожньо-транспортній пригоді. Він/підсудний/ запропонував надати допомогу, викликав автомобіль і потерпілу відвезли до лікарні. На рентгені було видно перелом коліна, потерпілу госпіталізували, наклали гіпс. Всі необхідні медикаменти на суму близько 500 грн. він купив і передав черговій сестрі. Того дня більше з потерпілої не спілкувався, ДАІ не викликали по взаємній згоді, все було добре. Лікування потерпілій оплачував на протязі кількох днів на суму більше 1000 грн. і збирався дальше оплачувати, бо залишив свого паспорта її синові. В палату до неї не заходив, спілкувався з медсестрою, приносив ліки і віддавав. Через 3-4 дні зявилась донька потерпілої і почала предявляти до нього претензії, вимагала гроші для лікування матері, оскільки остання онкохвора. Після того як він відмовився спілкуватися із донькою потерпілої, яка вимагала грошей на лікування хвороби не повязаної з ДТП, десь через тиждень його викликав слідчий і повідомив, що на нього подана заява по ДТП. В скоєному щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що в той вечір , 16.12.11 року, це була п,ятниця,вона десь о 16-30 рухалась по вул. Грушевського зі сторони поштового відділення до переходу по вул.Соборній.На вулиця смеркалось . Біля пішохідного переходу зовсім недовго постояла,бо горіло червоне світло світлофора,а коли загорілось зелене світло,вона подивилася наліво ,впевнилась,що автомашин не було, і пішла.І тут з,явився автомобіль. Вона повернулась до нього,виставивши вперед руки,але автомобіль бампером вдарив її в коліна і зупинився, вона впала на спину , і в цей час побачила,що загорілось червоне світло. При цьому зазначила. що автомобіль їхав не швидко.Вона не могла встати,ноги були під автомобілем. Водій вийшов з автомобіля і допоміг їй піднятись. Вона не могла йти ,дуже боліла права нога, і водій разом з перехожим перевели її через дорогу . В цей час йшла її знайома ОСОБА_6, яка допомогла нести сумки і повідомила про подію її сина.З будинку винесли їй табурет, щоб вона сіла. Вона зразу сказала водію:Що ти наробив?Водій попросив не викликати міліцію, обіцяв, що все оплатить, повідомивши, що він її на переході не бачив.Вона погодилась. Після цього водій викликав своїх родичів, які на своєму автомобілі відвезли її в лікарню. В лікарні на лікуванні вона перебувала десь два тижні, потім лікувалась три тижні вдома, потім її знову поклали в лікарню, повторно наклали гіпс, збирались робити операцію, але вона на той час приймала хіміотерапію,тому операцію робити було не можна. За кошти підсудного їй зробили тільки рентген і оплатили все для гіпсу.З лікарем спілкувався підсудний. Наступного дня лікар сказав, які ліки необхідні, і все купляли її діти. Ліки в палату приносив син, а вона віддавала медсестрі. Їй невідомо, що купляв підсудний, оскільки в палату він до неї не заходив, навіть не вибачився. Її дочка повідомила. що він не відповідає на дзвінки. Побачила вона його вже в суді. Тому вони через кілька днів і звернулись до міліції. Зазначила, що в даний час вона користується при ходьбі палицею,нога зрослась неправильно, до того ж вона на час ,коли це трапилось, приймала хіміотерапію, пропустила сеанси, що сказалось на її самопочутті, вона втратила роботу,була тривалий час безпорадною, потребувала стороннього догляду, морально страждала, тому підтримує позов про стягнення моральної шкоди в сумі 30000 грн. з підприємства, де працював підсудний. , і наполягає на суворому покаранні.Вважає, що її вини, в тому, що сталось , немає.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що підсудного не знає, потерпілу знає давно, оскільки разом працювали в школі. Той день/16.12.2011 року/ вона дуже добре памятає, оскільки сильно нервувала через те, що потерпіла, яка повинна була її змінити на роботі, не зявилась. Вона вийшла на вулицю і пішла вниз по вул. Соборній, було темно і мрячно. В світлі ліхтарів на переході побачила стоячий автомобіль і двох чоловіків, які відтягували ОСОБА_5 від передніх фар цього автомобіля. Потерпілу впізнала по пальто. Вона підбігла і запитала, що сталося, на що потерпіла кричала, що її збили, і що болить нога. Одна нога у ОСОБА_7 була закривавлена, інших ушкоджень вона не бачила. Вона/ потерпіла/ дала їй ключі від дверей школи, сказала покликати її сина і принести табуретку. Коли потерпілу посадили на табуретку, водій стояв біля неї. Валентина кричала, що йшла на зелене світло. Син потерпілої забрав документи у водія, а вона/ОСОБА_6 М./ взяла ключі у ОСОБА_7 і побігла закривати школу, більше нічого не бачила. Повернулась на місце ДТП десь через 15-20 хвилин, автомобіль швидкої стояв біля магазину Імперія. Підсудний на місці ДТП нічого не говорив, про виклик міліції також не говорили. Пізно ввечері їй зателефонував син потерпілої і повідомив, що мати в лікарні.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 16.12.2011 року близько 17 год. в домофон подзвонила ОСОБА_6, яка працює з його мамою у школі і повідомила, що маму збив автомобіль. На вулиці сутеніло, але було ще видно. Він вийшов на вулицю і навпроти їхнього будинку побачив як маму переводили по пішохідному переходу через дорогу. Були два чоловіки і три жінки, серед них ОСОБА_6 Потім він побіг за стільцем, приніс, і маму посадили на нього. Пальто у мами було трохи брудне, вона скаржилась на головокружіння і біль у нозі. ОСОБА_4/підсудний/ говорив не викликати швидку і міліцію, бо оскільки він працює в лікарні, то догляд за потерпілою буде добрий. Оскільки удар був не сильним, то мама погодилася не викликати служби. Суми на лікування на місці не обговорювалися. Після цього, підсудний викликав автомобіль тестя,і маму забрали до лікарні. Він/ОСОБА_8 В./ попросив підсудного залишити документи, і тому ОСОБА_4 віддав свого паспорта. У лікарні в мами виявили перелом ноги, вона почувалася недобре. Крім бинтів та костилів підсудний для мами нічого не купував. Всі ліки вони купували за власні кошти, скільки витратили не памятає. Підсудного в лікарні він не бачив і мама скаржилась, що той навіть не приходив. Він намагався звязатися з підсудним, просив привести вітамінів, але останній не зявлявся. Після цього, вони написали заяву до міліції. Через деякий час двічі бачили підсудного в міліції, його батько просив забрати заяву, але вони відмовились. Поки мати лікувала ногу, то пропустила курс хіміотерапії. Вони чекали на допомогу підсудного, займались мамою і тільки пізніше зрозуміли, що водій не добросовісний. Близько півроку мати перебувала у гіпсі, потребувала сторонньої допомоги, почувалась погано, втратила роботу, сильно страждала.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що являється дочкою потерпілої, проживає в Росії, підсудного не знає. Про те, що сталося їй повідомили у вихідні. Вона телефонувала матері, запитувала про самопочуття, мама говорила, що водій навіть не заходив. В неділю вона приїхала до Василькова, взяла телефон підсудного, запропонувала зустрітись в лікарні, але він не прийшов. Після цього вона звернулася із заявою до міліції. Спочатку в неї навіть не хотіли приймати заяву, бо думали, що підсудний вину визнав і вони про все домовились. Матері в лікарні наклали високий гіпс, почувала себе недобре. Вона/ОСОБА_9 В./ взяла відпустку і була з мамою, оскільки остання потребувала сторонньої допомоги. Підсудного вона бачила один раз у слідчого, але поспілкуватися із ним не вдалося. Маму потрібно було везти до міста Києва на хіміотерапію, але підсудний з автомобілем не допоміг. Водій до мами за вихідні не приходив, він тільки оплатив бинт та гіпс. Про гроші вона з підсудним не говорила, просто казала, що мати потребує лікування. З гіпсом мати ходила три місяці, потім декілька місяців була реабілітація. Внаслідок ДТП мати втратила роботу, втратила соціальні звязки. На лікування матері витрачали власні кошти, возили на обстеження, про те, що необхідно зберігати чеки вони не знали. Про подію ДТП мати розповідала, що засвітився зелений світлофор і вона почала переходити дорогу. Перед цим подивилась вправо і вліво, автомобіля не було, після цього встигла зробити пару кроків.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в один із днів перед Новим 2012 роком він вже збирався їхати додому після роботи, коли близько 17 годин зателефонував його зять, підсудний по справі, і попросив під,їхати, бо щось сталося.Він разом з дружиною під,їхав на місце ДТП, побачив, що біля повороту з вул.Грушевського на вул.Соборну біля переходу, на стільчику сидить потерпіла. Автомобіля зятя на проїзній частині не було. Зять попросив відвезти жінку в лікарню, при цьому розповів, що їхав ставити автомашину в гараж, скаржився на погані погодні умови,погану видимість,що він її не побачив, що жінка з,явилась несподівано, вибігла , і він її задів автомобілем, нібито жінка сказала, що вона поспішала. Розповів також, що вони домовились з потерпілою не викликати міліцію. Вони привезли жінку в прийомне відділення, зять з дружиною пішли за лікарем, лікар сказав купити ліки на три дні , і дружина їх купила.Скільки коштів вона витратила, він не знає, але в нього було 500 грн., які були витрачені на ліки.Крім того , зазначив, що в той день була погана погода: мряка, темно.В подальшому він цікавився потерпілою, і зять казав, що був у неї в лікарні, що все нормально.Десь через місяць він дізнався , що порушена кримінальна справа. Зять це пояснював тим, що потерпіла хотіла більшого.

Свідок ОСОБА_11; Н.М. суду пояснила, що підсудний є її зятем. В той день, близько 17 годин її з роботи забрав чоловік і по дорозі пояснив, що дзвонив зять і попросив відвезти в лікарню людину. На повороті вулиць на стільчику з лівого боку дороги на тротуарі вона побачила жінку. Вони разом допомогли їй сісти до їх автомобіля і відвезли її до прийомного відділення лікарні. Коли прийшов лікар , дав направлення, вони зробили знімки, купили капельниці, знеболювальні препарати, ще щось, на суму близько 1000 грн., бо лікар сказав, що це на три дні.Всі ліки вона особисто занесла в палату і поставила на тумбочку. Про обставини ДТП при ній розмов не було.Про порушення справи дізналась, коли її викликали до слідчого.

Крім часткового визнання своєї вини, винність підсудного повністю стверджується письмовими матеріалами справи:

- протоколом усної заяви(повідомлення) про злочин від 23.12.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_9. повідомила, що 16.12.2011 року близько 17 год. водій автомобіля ГАЗ, д.н.з. 03398КМ, ОСОБА_4 здійснив наїзд на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 на пішохідному переході по вул. Грушевського в м. Василькові /а.с. 9/,

- протоколом огляду ДТП зі схемою від 24.12.2011 року, відповідно до якого місце наїзду на пішохода зазначено на пішохідному переході при повороті з вул.. Грушевського на вул.Соборну в м. Василькові, в 1,1 м від тротуару./а.с. 11-12/,

- протоколом огляду місця події з ілюстративною таблицею від 24.12.2011 року, відповідно до якого оглядався автомобіль ГАЗ-2705, в якого пошкоджені радіаторна решітка та передній бампер./а.с. 13-18/;

- протоколом огляду транспортного засобу від 24.12.2011 року, відповідно до якого в автомобіля ГАЗ-2705, д.н.з. 03398КМ виявлено тріснуте лобове скло, тріснутий передній бампер ,тріснута декоративна решітка радіатора. /а.с. 19/;

- довідкою Васильківської ЦРЛ від 23.12.2011 року, відповідно до якої 16.12.2011 року в приймальне відділення лікарні поступила ОСОБА_5 з переломом ноги/а.с.20/;

- розпискою ОСОБА_4 про отримання від слідчого свого паспорта /а.с. 59/;

- висновком судово-медичної екпертизи №071 від 29.02.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: закриті багато уламкові переломи проксимальних відділів правої великогомілкової та малогомілкової кісток. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості і спричинені від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин, вказаних у постанові./а.с. 62-63/;

- висновком автотехнічної експертизи №112А від 05.03.2012 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого рульове керування та елементи підвіски автомобіля ГАЗ-2705, д.н.з. 03398КМ на момент огляду знаходилися в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості, погіршення або відмову в роботі рульового керування транспортного засобу перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля на момент огляду знаходилась в працездатному стані. Встановити в якому технічному стані знаходилась система гальма автомобіля ГАЗ-2705на момент ДТП чи до неї, не надається можливим, так як не мається даних про експлуатацію автомобіля після ДТП, а при огляді виявлено наявні сліди нещодавніх відновлювально-ремонтних робіт на гальмівному механізмі правих задніх колесах./а.с.68-78/;

- висновком автотехнічної експертизи №748А від 17.09.2012 року, відповідно до якої технічна можливість уникнути наїзду на пішохода автомобілем ГАЗ-2705, д.н.з. 03398КМ полягала у виконанні водієм автомобіля п.п.10.1 та 16.2 ПДР України. При виконанні вищезазначених пунктів ПДР водій автомобіля ГАЗ, д.н.з.03398КМ мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода, що у нього не було перешкод технічного характеру. /а.с. 126-128/;

- витягом з Наказу №116-К від 16.09.2011 року по Васильківській центральній районній лікарні про прийняття на роботу водієм гаража 3 класу на автомобіль НОМЕР_1 ОСОБА_4Г./а.с. 96/

- копією Подорожнього листа службового легкового автомобіля №5066 від 16 грудня 2011 року автомобіля ГАЗ №03398 КМ /а.с.98/

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені докази по справі, суд приходить до висновку про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, і дії підсудного вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

Визнаючи винним підсудного та призначаючи йому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності і інформативно позитивно характеризується за місцем роботи.

Обставин, що помякшують чи обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного,обставин скоєння злочину, а саме : встановленого місця наїзду на пішохода в 1 м від тротуару,коли потерпіла тільки розпочала рух на пішохідний перехід при зміні світла світлофора на дозволяючий сигнал, в той час, як водій закінчував маневр повороту, суд вважає необхідним призначити покарання підсудному у виді обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи при цьому відсутність настання тяжких наслідків і той факт, що робота, пов,язана з керуванням транспортними засобами, є єдиним джерелом його доходів. Але ураховуючи відсутність негативних даних про особу підсудного, перше притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність тяжких наслідків, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання і вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Що стосується заявленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову до Васильківської ЦРЛ про стягнення 30000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд вважає, що він підлягає до часткового задоволення , виходячи з того, що на час скоєння ДТП підсудний працював водієм гаража Васильківської центральної районної лікарні відповідно до Наказу №116-К від 16 вересня 2011 року /а.с.96/ і відповідно до Подорожнього листа службового легкового автомобіля серії ААТ №797651 від 16 грудня 2011 року /а.с.98/ перебував у розпорядженні господарської служби Васильківської ЦРБ і повертався в гараж, що підсудний і зазначив в своїх поясненнях, а відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових обов,язків. Вирішуючи питання про стягнення з Васильківської ЦРБ моральної шкоди на користь потерпілої, суд керується положеннями ст. 23 ЦК України , у відповідності до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров,я, у душевних стражданнях. Згідно п.2,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику у справах про відшкодування моральної/немайнової/ шкоди, відповідно до ст.. 28 КПК України потерпілий , тобто особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду/ ст.. 49 КПК /1960 року/ має право пред,явити цивільний позов про стягнення моральної шкоди в кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства . Суд вважає доведеним факт заподіяння потерпілій злочином моральної шкоди, враховуючи її безпорадний стан після ДТП , а з урахуванням її хвороби , необхідність пристосування у зв,язку з порушенням звичного укладу життя , втратою роботи , але виходячи з засад розумності , виваженості і справедливості , враховуючи обставини скоєння злочину, визначає її розмір в сумі 10000 грн., які слід стягнути з Васильківської ЦРЛ.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.79 КПК України/1960 року/

Крім того , з підсудного слід стягнути витрати за проведення автотехнічної експерти №748 А від 17.09.2012 року в сумі 1176 грн. і експертизи технічного стану автомобіля №112А від 05.03.2012 року в сумі 1765,44 грн. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України покарання у виді 3/трьох/ років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами .

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк випробування тривалістю 1/один/ рік 6 місяців , зобовязавши повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання .

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку- 31 січня 2013 року.

До набрання вироком чинності мірою запобіжного заходу засудженому залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з Васильківської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_5 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області витрати за проведення автотехнічної експерти №748 А від 17.09.2012 року в сумі 1176 грн. і експертизи технічного стану автомобіля №112А від 05.03.2012 року в сумі 1765,44 грн., а всього 2941,44 грн.

Речові докази по справі автомобіль ГАЗ-2705, державний номерний знак НОМЕР_2, білого кольору, переданий на відповідальне зберігання власникові залишити за належністю; паспорт громадянина України серії СМ №319129 на імя ОСОБА_4, 15 січня 1984 р. н., виданий Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 23.12.2000 року, що повернутий власнику під розписку залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: В.М.ВОРОБЙОВА.