Рішення № 4850680, 02.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/404

02.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»про стягнення 46 628,50 грн. за участю представника позивача –Федорова Я.М., довіреність № 63 від 10.05.2009 р., відповідача –Ляховенка Д.В., довіреність № 12 від 20.03.2009 р.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів за поставлений товар в розмірі 46 628,50 грн., 3% річних в розмірі 574,87 грн., а загалом 47 987,90 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання з оплати товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.07.2009 року.

У судовому засіданні 02.09.2009 року представник позивача подав клопотання, яким зазначив, що сума 3% річних становить 574,87 грн. та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.2009 року з’явився, надав відзив на позов, яким проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши, що не має заборгованості перед позивачем.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно накладних: № 14908 від 09.01.2009р. на суму 25 545,00 грн., № 14916 від 12.01.2009р. на суму 20 305,00 грн., № 14854 від 29.12.2008р. на суму 59 030,00 грн., позивач поставив відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 104 880,00 грн.

Проте, зобов’язання з оплати поставленого товару відповідач виконав лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 46 628,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що термін оплати товару у вказаних накладних зазначений не був.

26.01.2009р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 189 з вимогою протягом 7 днів перерахувати заборгованість на рахунок позивача. Таким чином, термін оплати поставленого товару було визначено позивачем датою з 26.01.2009р. по 02.02.2009р.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті поставки товару за накладними: № 14908 від 09.01.2009р., № 14916 від 12.01.2009р., № 14854 від 29.12.2008р.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару на суму 46 628,50 грн.

Доказів повернення товару чи оплати поставленого позивачем товару відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 46 628,50 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 574,87 грн. 3% річних відповідно до наданого розрахунку.

Отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню в розмірі 513,55 грн.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Державне мито у сумі 471,42 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 306,99 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630» (юридична адреса: 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58 літ. А, фактична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б, код 05427269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопостач»(03150, м. Київ, вул. Горького, 91/14, код 30313826) 46 628 (сорок шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 50 коп. основного боргу, 513 (п’ятсот тринадцять) грн. 55 коп. 3% річних, 471 (чотириста сімдесят одну) грн. 42 коп. державного мита та 306 (триста шість) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна