Рішення № 4850654, 03.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/463

03.09.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3»

до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

про стягнення 91 447, 34 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Бабій В.А. –довіреність № 01-645 від 17.08.09;

від відповідача: Бескоровайний О.В. –довіреність №Д07/2009/07/10-1 від 10.07.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 3»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про стягнення 91 447, 34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем з порушенням Правил користування електричною енергією здійснено донарахування кількості спожитої електроенергії за період тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії, що призвело до переплати позивачем за спожиту електроенергію, яку останній просить повернути в сумі 91 447, 34 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 91 447, 34 грн. –основного боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –914, 47 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 22.06.2009р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.09.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити, вважаючи, що розрахунки відповідачем проведені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.09.2009р. за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 521 від 22.11.1990р., відповідно до умов якого відповідач надає позивачу електроенергію, а останній зобов’язується оплачувати отриману електричну енергію на підставі Звітів про використану електричну енергію, що є невід’ємними частинами Договору.

Відповідно до наявних матеріалів справи протягом грудня 2008 року –лютого 2009 року було порушено розрахунковий облік електричної енергії (розпломбовано електролічильники) не з вини позивача.

Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.

Відповідно до п. 6.20. Правил постачання електричної енергії, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем проведено нарахування спожитої енергії за грудень 2008 року на підставі показників середньодобового споживання електроенергії у листопаді 2008 року, а за січень - лютий 2009 року на підставі показників середньодобового споживання електроенергії у грудні 2008 року, в якому і відбулось порушення розрахункового обліку, що суперечить положенням Правил постачання електричної енергії, та здійснивши відповідні розрахунки суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача при нарахуванні спожитої енергії за період тимчасового порушення розрахункового обліку.

Статтею 1212 ЦК України, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що кошти в сумі 91 447, 34 грн. перебувають у АЕК "Київенерго" без належних на те правових підстав, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3»(03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 103, код ЄДРПОУ 04012773) –91 447 (дев’яносто одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 34 коп. –основного боргу, 914 (дев’ятсот чотирнадцять) грн. 47 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: