Рішення № 4850632, 11.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09 Справа № 17/192/09

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький асфальтобетонний завод”, 70421, Запорізька область, с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1а

до відповідача: комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23

про стягнення 925 647,30 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Пасічний Є.В., довіреність від 07.06.09 № 69

від відповідача: Колодій А.О., довіреність від 01.11.08 № 7

СУТЬ СПОРУ:

16.06.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький асфальтобетонний завод” (надалі - ТОВ “Запорізький асфальтобетонний завод” до комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (далі - КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”) про стягнення з відповідача 925 647,30 грн. основного боргу за договором поставки від 09.01.06 № 218.

Ухвалою від 16.06.09 судом порушено провадження у справі № 17/192/09, судове засідання призначено на 08.07.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 08.07.09, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 28.07.09.

В судовому засіданні 28.07.09 оголошено перерву до 11.08.09.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 11.08.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових обґрунтуваннях до неї. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 183, 198 Господарського кодексу України, зазначивши наступне. 09.01.06 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 218, на виконання умов якого позивачем за накладними поставлено відповідачу товару. Зобов’язання щодо оплати товару відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на 01.01.09, сума боргу за договором складала 531 228,37 грн. В період з 04.02.09 по 16.04.09 відповідачу відвантажено товару на суму 1 160 862,16 грн., за який відповідач розрахувався частково в сумі 750 000,00 грн., а також надано послуг на суму 16 443,23 грн. Таким чином, на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 925 647,30 грн. Крім того, звернув увагу суду на те, що 17.07.09 (тобто після звернення з позов до суду) відповідачем перераховано 30 000,00 грн. в рахунок погашення суми заборгованості. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги визнав у повному обсязі на суму 925 647,30 грн. При цьому зазначив, що станом на час розгляду справи № 17/192/09 в суді сума заборгованості відповідачем частково сплачена в розмірі 30 000 грн. У зв’язку з чим станом на 11.08.09 сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 895 647,30 грн. Крім того, відповідачем надано суду заява від 28.07.09 про розстрочення виконання рішення за наданим графіком з серпня 2009 року по січень 2011 року на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Заява мотивована скрутним фінансовим становищем підприємства, основним прибутком якого є фінансування з бюджету міста Запоріжжя. На теперішній час відповідач не має можливості погасити заборгованість перед ТОВ “Запорізький асфальтобетонний завод”, а виконання рішення суду у повному обсязі призведе до блокування усіх рахунків нашого підприємства виконавчою службою. При блокуванні розрахункових рахунків КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” не зможе здійснювати свою господарську діяльність, тобто роботи виконуватись не будуть, та підприємство не зможе отримати бюджетного цільового фінансування. Позивач по справі погодився розстрочити виконання рішення рівними частинами щомісяця до 31.12.09.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.06 між товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький асфальтобетонний завод” (Постачальник) і комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (Покупець) укладено договір поставки № 218 за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов’язується поставляти і передавати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується приймати та оплачувати товар (асфальтобетон). Повне найменування товару, кількість, ціна, одиниці товару вартість партії в цілому і ін. параметри містяться в накладних, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору у період з 04.02.09 по 16.04.09 ТОВ “Запорізький асфальтобетонний завод” передано відповідачу товару на загальну суму 1 160 862,16 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які видані уповноваженій особі КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи). Факт отримання товару відповідачем не оспорювався.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони зобов’язуються при необхідності проводити звірку взаємних розрахунків і підписувати акти звірки. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки, є підставою для остаточних взаєморозрахунків.

Станом на 01.01.09 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становила 531 228,37 грн., про що свідчить двосторонній акт звірки взаємних розрахунків.

Пунктом 4.3 договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється протягом 5 банківських днів.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково в сумі 750 000,00 грн. Крім того, відповідачем надано послуг на суму 16 443,23 грн. У зв’язку з чим, на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складала 925 647,30 грн.

Встановлено, що 17.07.09 (тобто після звернення з позовом до суду) відповідачем перераховано 30 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка долучена до матеріалів справи.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 895 647,30 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 895 647,30 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

Відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості за спірним договором у повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 925 647,30 грн. основного боргу за договором поставки від 09.01.06 № 218 суд задовольняє частково в розмірі 895 647,30 грн. Провадження у справі щодо вимог про стягнення основного боргу в сумі 30 000,00 грн. підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки, виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач по даній справі звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення по справі № 17/192/09 з серпня 2009 року по січень 2011 року у зв’язку з тяжким фінансовим положенням підприємства.

Представник позивача погодився розстрочити виконання рішення рівними частинами щомісяця до 31.12.09.

Проаналізувавши доводи представників сторін суд вважає за доцільне заяву відповідача про розстрочку виконання рішення по даній справі задовольнити частково приймаючи до уваги наступне.

КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” здійснює ремонт, будівництво та утримання міських автомобільних шляхів, що є важливим для м. Запоріжжя. Основним прибутком підприємства є фінансування з бюджету міста Запоріжжя. Арешт коштів відповідача може ускладнити роботу підприємства та призведе до несвоєчасного виконання будівних та ремонтних робіт на автошляхах міста.

З огляду на викладене, враховуючи фінансовий стан КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” та матеріальні інтереси сторін, беручи до уваги той факт, що позивач погодився на погашення заборгованості до 31.12.09, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково, розстрочити виконання рішення від 11.08.09 у справі № 17/192/09 про стягнення з КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” на користь ТОВ “Запорізький асфальтобетонний завод” - 895 647,30 грн. основного боргу за наступним графіком:

серпень 2009 р. - 179 129,46 грн.;

вересень 2009 р. - 179 129,46 грн.;

жовтень 2009 р. - 179 129,46 грн.;

листопад 2009 р. - 179 129,46 грн.;

грудень 2009 р. - 179 129,46 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 9 256,47 грн. державного мита та 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, код ЄДРПОУ 03345018, р/р 26003048630001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький асфальтобетонний завод” (70421, Запорізька область, Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мічуріна, 1а, код ЄДРОПУ 33409620, р/р 26000040164001 в ЗФ АКБ “Імексбанк”, МФО 313894) - 895 647 (вісімсот дев’яносто п’ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 30 коп. основного боргу, 9 256 (дев’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 47 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

В частині стягнення 30 000 грн. (тридцять тисяч) 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Розстрочити виконання рішення від 11.08.09 у справі № 17/192/09 за наступним графіком:

серпень 2009 р. - 179 129,46 грн.;

вересень 2009 р. - 179 129,46 грн.;

жовтень 2009 р. - 179 129,46 грн.;

листопад 2009 р. - 179 129,46 грн.;

грудень 2009 р. - 179 129,46 грн.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 12.08.09