Рішення № 4850475, 27.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.08.2009

Справа №2-22/3083-2009

За позовом – ТОВ фірма «Мушкетер», 49045, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24; 49005, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 6

до відповідача – Фізичної особи – підприємця Абаджевой Ріни Арташесівни, м. Керч, вул. П. Бутова, 13

про стягнення 132039,53 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Кононова І.В., представник, дов від 23.12.2008 року

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ фірма «Мушкетер» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Абаджевой Р.А., просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 132039,53 грн., у тому числі: сума основного боргу – 95158,81 грн., пеня – 6131,87 грн., штраф в сумі – 27793,73 грн., 3% річних у розмірі 766,48 грн., збитки від інфляції – 2188,64 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 1498 від 05.01.2008 року, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

05.01.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1498, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.3. договору, оплата за поставлений товар повинна бути здійснена протягом п’яти банківських днів з моменту поставки партії товару.

Пунктами 6.2. та 6.3. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець оплачує постачальнику пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату виникнення прострочки за кожен день прострочення платежу; у випадку, якщо прострочення платежу складає понад 20 календарних днів, постачальник має право вимагати від покупця оплати штрафних санкцій у розмірі 10% від загальної суми даного договору. Оплата штрафу та нені не звільняє покупця від виконання своїх договірних зобов’язань.

Відповідно до копій накладних, наявних в матеріалах справи, а.с.8-33, у період з 01.03.2008 року по 25.02.2009 року позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 95158,81 грн.

Але, відповідачем, у порушення умов договору, вартість поставленого товару оплачена не була.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 95158,81 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 6131,87 грн., штраф в сумі – 27793,73 грн., 3% річних у розмірі 766,48 грн., збитки від інфляції – 2188,64 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, умовами договорів, зокрема, п. 6.3. договору, встановлено, що у випадку, якщо прострочення платежу складає понад 20 календарних днів, постачальник має право вимагати від покупця оплати штрафних санкцій у розмірі 10% від загальної суми даного договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 01 вересня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Абаджевой Ріни Арташесівни (м. Керч, вул. П. Бутова, 13, рахунок № 260068754 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ІПН 2255724283) на користь ТОВ фірма «Мушкетер» (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24; 49005, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 6, рахунок № 26004104681001 в КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 20211130) заборгованість в сумі 132039,53 грн., у тому числі: сума основного боргу – 95158,81 грн., пеня – 6131,87 грн., штраф в сумі – 27793,73 грн., 3% річних у розмірі 766,48 грн., збитки від інфляції – 2188,64 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Абаджевой Ріни Арташесівни (м. Керч, вул. П. Бутова, 13, рахунок № 260068754 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ІПН 2255724283) на користь ТОВ фірма «Мушкетер» (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24; 49005, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 6, рахунок № 26004104681001 в КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 20211130) 1320,39 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця Абаджевой Ріни Арташесівни (м. Керч, вул. П. Бутова, 13, рахунок № 260068754 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ІПН 2255724283) на користь ТОВ фірма «Мушкетер» (49045, м. Дніпропетровськ, вул. Єсеніна, 24; 49005, м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 6, рахунок № 26004104681001 в КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 20211130) 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.