Вирок № 48503357, 17.08.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

17.08.2015

Справа №639/3013/15-к

Провадження №1-кп/639/235/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю секретаря Мельнікової А.В., учасників кримінального провадження: прокурора Болгової Н.Є., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/3013/15-к (в ЄРДР №12015220500000560 від 18.03.2015 року та №12015220500000960 від 25.05.2015 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого 23.04.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 396 КК України,

в с т а н о в и в :

17.03.2015 року ОСОБА_1, знаходячись на зупинці «ДК Ілліча», розташованої по пр-ту Ілліча у м. Харкові, будучи раніше засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України (судимість не знята та непогашена), скориставшись тим, що ОСОБА_2 відійшов до кіоску, залишивши свою сумку на лавці під накриттям зупинки, вирішив її викрасти. Так, ОСОБА_1, приблизно о 14 годині 25 хвилин, маючи умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, шляхом вільного доступу, з лавки на вказаній зупинці, таємно викрав електродриль «EINHELL» та електролобзик «MASTERMAX». Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 388,00 грн., що складається з вартості електродрилі «EINHELL» - 169,00 грн. та електролобзику «MASTERMAX» - 219 грн.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 в ніч з 19 на 20 травня 2015 року розпивав спиртні напої разом із своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартирі № 12, розташованій на першому поверсі будинку № 5-В по вул. Кітаєнко м. Харкова, за місцем свого проживання.

В ході сумісного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почалася сварка на грунті раптово виниклих неприязних відносин, під час якої ОСОБА_5, реалізуючи виниклий у нього умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, навмисно наніс ОСОБА_4 один удар рукою у живіт, від якого остання впала на підлогу.

Далі ОСОБА_3, взявши кухонний ніж, став на ліве коліно біля лежачої на підлозі ОСОБА_4, субєктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, бажаючи заподіяти смерть ОСОБА_4, тримаючи ніж у правій руці, наніс лезом ножа три удари в праву частину спини потерпілої, чим заподіяв їй три проникаючі колоті поранення спини, після чого, вважаючи нанесенні потерпілій тілесні ушкодження достатніми для заподіяння смерті, припинив вчиняти противоправні дії відносно останньої.

В подальшому ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 здійснити приховування особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

При цьому ОСОБА_1 у відповідь на злочинну пропозицію ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно погодився прийняти участь в заздалегідь необіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину, а саме умисного вбивства ОСОБА_4, очевидцем якого він став.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на приховання особливо тяжкого злочину, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, разом з ОСОБА_3, з метою приховання слідів злочину, перенесли труп ОСОБА_4 до льоху, розташованого на території, яка належить «Харківському канатному заводу» за адресою: м. Харків вул. Кітаєнко, 5-В. Потім вони облили труп настойкою «Боярышника» та підпалили його.

Надалі ОСОБА_1 повернувся до кв. № 12 за місцем свого мешкання, де, використовуючи вологу ганчірку для миття підлоги, спочатку витер сліди крові з клинка кухонного ножа, яким ОСОБА_3 скоїв умисне вбивство ОСОБА_4, а потім витер кров з підлоги кімнати, тобто виконав всі необхідні дії для приховування слідів вчиненого особливо тяжкого злочину.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 1 ст. 396 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, та детально пояснив як скоїв їх при вищезазначених обставинах.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим, суд дійшов висновку, що його вина в обсязі предявленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_1 кваліфікуються: за ч. 2 ст. 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, та за ч. 1 ст. 396 КК України заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває; з вересня 2008 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю; не працює, неодружений, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше судимий.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, їх наслідки, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєних злочинів.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому, є неможливим без відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Призначаючи ОСОБА_1покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 396 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, суд вважає за необхідне застосувати принцип часткового складання покарань.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 396 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання з 26.05.2015 року, зарахувавши йому у строк відбування покарання строк тримання під вартою по теперішній час.

Речові докази електродриль «EINHELL» та електролобзик «MASTERMAX», передані на зберігання потерпілому, повернути (вважати повернутими) власнику ОСОБА_2.

Процесуальні витрати в сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 28 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь