Рішення № 4849813, 26.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2009 р.

Справа № 12/118-09-3318

Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

Відповідач: приватне підприємство "Мегафарм";

про стягнення 1558,42 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Дудник О.С. –довіреність від 26.12.2008р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "Мегафарм" заборгованості з орендної плати у сумі 482,88 грн. та заборгованість за фактичне користування нежилим приміщенням підвалу розташованого за адресою: м. Одеса вул. Болгарська, 17 у сумі 1075,54 грн.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою листом виконавчого комітету Одеської міської ради відділу державних реєстраторів від 28.07.2009 р. №2-2472 наданими суду позивачем, а також поштовими повідомленнями, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Приватному підприємству "Мегафарм" (далі –Відповідач) на підставі договору оренди № 7/1 від 25.07.2003 р. (далі - Договір), укладеним з Малиновською районною адміністрацією, надано в строкове платне користування об'єкт комунальної власності –нежиле приміщення підвалу, загальною площею 49,4 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 17.

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56-У «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси», єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель, споруд та приміщень, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси є Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради далі - Представництво).

З цього приводу 20.12.2006 р. між приватним підприємством «Мегафарм»та Представництвом по управлінню комунальною власністю було підписане додаткове погодження до договору оренди, відповідно до якого Орендодавцем по договору оренди № 7/1 від 25.07.2003 р. стало Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Як зазначає Позивач, Відповідач був недобросовісним орендарем за договором оренди та не сплачував орендну плату належним чином, не звільнив орендоване приміщення у добровільному порядку, у зв'язку з чим, Представництво звернулось до Господарського суду з позовною заявою про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та виселення Відповідача з нежилого підвального приміщення, що розташоване по вул. Болгарська, 17.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.08 р. по справі № 20/180-08-3616 позовні вимоги Представництва були задоволені та зобов'язано розірвати договір оренди № 7/1 від 25.07.2003 р., виселити приватне підприємство «Мегафарм»з вищевказаного нежитлового підвального приміщення.

Заявлена в позові сума заборгованості на момент звернення Представництва до Господарського суду Одеської області складала 1361,87 грн. з орендної плати та 66,59 грн. пені станом на серпень 2008 р. Але договір оренди припинив дію з моменту вступу в законну силу рішення Господарського суду Одеської області, тобто 02.10.08 р. Таким чином, в період з 01.09.08 р. по 02.10.08 р. створилась заборгованість з орендної плати в сумі 482,88 грн.

Відповідно п. 4.7. Договору оренди, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання , Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом.

Однак, відповідач, на момент вступу рішення Господарського суду Одеської області по справі № 20/180-08-3616 в законну силу, не передав Представництву за актом прийому-передачі ключі та приміщення, тому Представництво звернулось до Державної виконавчої служби з вимогою виселення Відповідача у примусовому порядку з нежитлового підвального приміщення загальною площею 49,4 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 17.

13.03.08 р. державним виконавцем було здійснено примусове виселення Відповідача, а саме розкрито приміщення та передано Представництву.

Починаючи з 03.11.2008 р. по 13.03.2008 р. Відповідач без правових підстав займав нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 49,4 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 17, в результаті чого утворилась заборгованість за фактичне користування об'єктом оренди відповідно до п. 4.9. Договору оренди.

Згідно з розрахунком, наданим фінансовим відділом Представництва, Відповідач має заборгованість за фактичне користування об'єктом оренди з 03.11.2008 р. по 13.03.2008 р. (акт державного виконавця), у сумі 1075,54 грн.

За таких обставин, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, та не спростовано відповідачем, останній має заборгованість з орендної плати у сумі 482,88 грн. та за фактичне користування об’єктом оренди з моменту вступу в законну силу рішення суду до моменту розкриття приміщення 13.03.2009 р. в сумі 1075,54 грн.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з приватного підприємства «Мегафарм»заборгованість з орендної плати у сумі 482,88 грн. та за фактичне користування об’єктом оренди в сумі 1075,54 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 312,50 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Мегафарм»(65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 17, ідентифікаційний код 30985912) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) - 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 88 коп. –заборгованість з орендної плати, 1075 (одна тисяча сімдесят п’ять) грн. 54 коп. –заборгованість за фактичне користування об’єктом оренди, 102 (сто дві) грн. –витрат на оплату державного мита; 312 (триста дванадцять) 50 коп. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя