Рішення № 4849792, 22.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/229

22.07.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер С"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця 2000"

про стягнення 9 007, 93 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача не з’явився,

від відповідача Скорик Т.В. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця 2000" про стягнення 9 007, 93 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 41/АС-0234 від 18.04.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2009 порушено провадження у справі № 43/229, розгляд справи призначено на 16.07.2009.

В судовому засіданні призначеному на 16.07.09 представник Позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 1 035, 26 грн. пені, 175, 65 грн. 3 % річних, 669, 94 грн. інфляційних нарахувань та припинити провадження у справі в частині стягнення 7 127, 08 грн. основного боргу на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з погашенням заборгованості Відповідачем.

В судовому засідання 16.07.09 за погодженням з представниками сторін було оголошено перерву для підготовки вступної та резолютивної частин рішення.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.06 між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Альтер С" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хортиця 2000" (далі - Відповідач) було укладено договір № 41/АС-0234 (далі - Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач на підставі накладних перелічених в позовній заяві, передав Відповідачу товар на загальну суму 9 127, 08 грн.

Згідно п. 1.1 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати товар протягом 30 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 41/АС-0234 від 18.04.06 на момент звернення до суду складала: 7 127, 08 грн. основного боргу, 669, 94 грн. інфляційних нарахувань, 175, 65 грн. 3 % річних та 1 035, 26 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 6.7 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки заборгованість у розмірі 7 127, 08 грн. основного боргу Відповідачем добровільно погашена, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач представив суду розрахунок пені, зроблений відповідно до умов Договору, проте зазначений розрахунок виконано позивачем з допущенням помилок при визначенні періодів нарахування пені та суми заборгованості на яку вона нараховується, тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду у розмірі 913, 34 грн.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця 2000" (02160, м. Київ, пр-кт Воз’єднання, 1, код ЄДРПОУ 31168778, р/р 2600519588001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер С" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, код ЄДРПОУ 34045180, р/р 26001014741491 в Мінському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 913 (дев’ятсот тринадцять) гривень 34 коп. пені, 175 (сто сімдесят п’ять) гривень 65 коп. 3 % річних, 669 (шістсот шістдесят дев’ять) гривень 94 коп. інфляційних нарахувань, 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 121, 92 грн. пені відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 7 127, 08 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Суддя М.В.Пасько